Деталі

Опубліковано: Четвер, 26 травня 2011, 10:37

Перегляди: 2295

Звернення головного редактора єпархіального часопису «Духовна нива», члена Національної спілки журналістів Михайла Якимовича до читачів щомісячника з нагоди ювілейного номеру.

Шановні наші читачі: всечесне духовенство, дорогі брати і сестри!

Сьогодні вийшов у світ сотий, ювілейний номер щомісячного церковно-релігійного часопису «Духовна нива».

Започатковане це періодичне видання Рівненської єпархії у лютому 2003 року за задумом і з благословення тодішнього керуючого єпархією, на той час ще архієпископом Даниїлом, який, на жаль, у грудні 2005 року відійшов у вічність у сані митрополита, «Духовна нива» ні на йоту не відійшла від його настанов.

...Лютий 2003 року. На єпархіальній раді владика Даниїл дає завдання і благословення на випуск газети. Обрали редколегію газети. Коли постало питання, кому бути редактором, владика вказав на мене. Я, звісно, злякався – газета ж церковна, духовна. Та й з журналістської практики знав, що такі видання в основному очолювали духовні, а не світські особи, хоч я і навчався в Рівненській духовній семінарії. Став щось доводити, що це не по мені така ноша. Владика суворо на мене глянув, (але в цьому погляді все таки було більше довіри) і промовив; «У вас же перо, то й працюйте. І перше число газети повинно вийти вже в лютому» (у даному випадку перо – це членство у Національній спілці журналістів – М.Я.).

Видання швидко зареєстрували в управлінні у справах преси. Тут щиро допоміг його тодішній начальник, а нині голова обласної профспілкової організації працівників культури — Валерій Степанович Черепуха, який з розумінням поставився до мого прохання і оперативно, безкоштовно зареєстрував нове друковане видання в передостанній день лютого. І так як газета була вже зверстана, в останній день лютого вийшов її перший номер. Він був чотиристорінковим, а вже другий – восьмисторінковим.

Попри всю свою зайнятість владика завжди знаходив час, щоб поцікавитись підготовкою до друку матеріалів, їх розміщенням на газетних полосах, рубриками, друком і навіть якістю газетного паперу.

За життя великого митрополита вийшло 34 номери єпархіального щомісячника. За духовне відродження Високопреосвященнійший Даниїл представив мене Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету до найвищої церковної нагороди – ордена святого Архистратига Божого Михаїла. і в переддень свята Михаїла, 20 листопада 2004 року, вручив цю високу нагороду після всенічної у Свято-Воскресенському кафедральному соборі, виголосивши теплі слова подяки за працю.

Саме під пильною увагою часопису цього світоча Православної Церкви „Духовна нива" стала дійсно об'єднуючим православним виданням, її знають і читають православні не тільки київської юрисдикції, а й московської. Навіть у північних районах області (Зарічненський, Рокитнівський), де є по одній парафії нашого Патріархату, газету передплачують від 10 до 100 передплатників. У різний період до тисячі примірників передплачували на Кореччині та Дубровиччині, хоч там нараховується 2-6 парафій нашої юрисдикції.

У своєму слові-настанові у першому числі видання владика Даниїл наголосив:

Весь світ, за словами Спасителя, - це велика нива. А Сам Господь – це Сіяч, Який слово сіє (Мк. 3,14). Сіє Син Божий Своє животворче слово у наших серцях різними засобами. Тому хотілося б, щоб і наша газета прислужилася Цьому Великому Сіячеві.

Апостол Павло в Посланні до римлян сказав: «Як вірувати у Того, про кого не чули? Як чути без проповідника? І як проповідувати, коли не будуть послані? Бо написано: «Які прекрасні ноги тих, хто благовістить добро!» (Рим. 10.14-15). Тож нехай і цей часопис хоча б частково відповідає на поставлені Апостолом запитання.

Бажаю редколегії та дописувачам газети «Духовна нива» апостольської ревності та сповідництва у виконанні своєї місії проповідництва. Нехай Господь наш Ісус Христос, Слово Якого ви волієте сіяти та примножувати, благословить вас на цю святу справу».

Як було коротко сказано, але яка глибина змісту! Подекілька разів ще й тепер перечитую цю настанову і весь час гризе сумління, що ще не все викінчено, не все зроблено, хоч газета стала справжньою трибуною Помісної Православної Церкви, її духовенства та вірних. Були періоди, коли її наклад в порівнянні з іншими церковними виданнями і навіть світськими прямо таки «зашкалював». Газета виходила 12-23 тисячним накладом.

А в яких потугах народжувався перший номер! Не було відповідної оргтехніки, та й зараз, на жаль, вона застаріла. Але все ж таки підібрався невеличкий колектив однодумців і, дякуючи їм, ось уже впродовж більше восьми років в кінці кожного місяця, без перерви, газета доходить до читачів. Тому сьогодні складаю велику шану і повагу всім, хто бере участь у випуску часопису: її редколегії, дописувачам. Особливо хочу відзначити працелюбність і майстерність та складаю подяку технічному редактору Анатолію Рудюку, працівниці комп’ютерного набору Ірині Ковальчук, редактору газети в газеті «Дзвін із Козацьких Могил», керівнику прес-служби єпархії ігумену Никону (Гайдай), наміснику Свято-Георгіївського монастиря на Козацьких Могилах, ректору Рівненської духовної семінарії, архимандриту Олексію (Мензатюк), настоятелю Свято-Воскресенської парафії м. Рівне (Новий Двір), кандидату богослів’я, священику Сергію Лучаніну, історику-архівісту з Луцька, дійсному члену інституту дослідів Волині у Вінніпезі (Канада), почесному професору Волинського національного університету імені Лесі Українки Володимиру Рожку, клірику Свято-Воскресенського кафедрального собору м. Рівного, протоієрею Борису Оплаканцю і багатьом іншим, хто тією чи іншою мірою причетний до видання часопису.

Слід відзначити, що часопис «Духовна нива» повністю виконує свою місію, відповідає меті цього друкованого органу, доносить до широкого загалу інформацію про життя, поступ та проблеми Православної Помісної Церкви взагалі і, зокрема, на Рівненщині, Волині, сприяє поширенню Євангельської проповіді.

Тому, за поданням нинішнього керуючого Рівненської єпархії, Високопреосвященнійшого митрополита Євсевія, Його Святість, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет своїм Указом за заслуги з відродження духовності в Україні, утвердження Помісної Української Православної Церкви та з нагоди виходу 50-го ювілейного номера нагородив наш часопис орденом святого Архистратига Божого Михаїла.

Часопис «Духовна нива» можна назвати громадським виданням. Це – свого роду унікальне православне видання, яке практично немає свого бюджету, немає покровителів чи меценатів. І, можливо, це – добре. Бо скільки є газетних видань, які виходять десятками тисяч примірників накладу, але тільки два-три рази під час чергових виборів чи то Президента, чи депутатів до Верховної Ради, або до місцевих рад. Коли ж ті події відбудуться, ці видання знову ідуть на багаторічний період, так би мовити, в «підпілля».

Дуже тепло висловився про «Духовну ниву» у науковій праці «Українське православне книгописання і книгодрукування історичної Волині XI-XX століття», де цілий розділ нашому часопису присвятив її автор, відомий  історик-архівіст із Луцька Володимир Рожко, який свого часу був членом редколегії і, завдяки котрому, «Духовну ниву» знають у Західному світі, навіть в далекій Австралії:

«Часопис-щомісячник «Духовна нива» залишається невичерпним джерелом духовності святого українського Православ’я для священиків, вірних Рівненсько-Острозької єпархії УПЦ Київського Патріархату. В ньому відчувається великий професійний рівень редакційної колегії, особливо головного редактора, і, без сумніву, це – єдине історичне джерело з життя нашої Церкви в тому регіоні історичної Волині в добу незалежної України стане для майбутніх науковців, дослідників святого українського Православ’я незамінним, бо в даний час у єпархіях нашої Церкви на наших землях йому немає альтернативного».

Тож, засіяні добрим пастирем, великим митрополитом Даниїлом зерна «Духовної ниви» творять і нині добру справу у духовному відродженні Волинського краю, сприяють підняттю християнської православної культури та моралі.

З ювілеєм тебе, «Духовна ниво», з виходом сотого номера! Многая і благая літа редакційній колегії, творчим працівникам, дописувачам, нашим читачам, без яких не було б цього друкованого слова! І, як мовиться, з роси і води Вам!

Михайло Якимович,

головний редактор "Духовної ниви",

член Національної спілки журналістів України