«Велика бо користь буває людині від учення книжного. Книги ж учать і нас – покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмінна глибина»
(Прп. Нестор Літописець).
Воістину ці слова правдиво сказані про книгу, як джерело пізнання всесвіту, а, найголовніше, пізнання Бога та себе. Бо Господь розкрив про Себе в двох джерелах: творінні всесвіту (Природне Одкровення), а також в Святому Письмі та Святому Переданні (Надприродне Одкровення).
Для власного спасіння треба прикликати Бога, бо «кожен, хто прикличе Господнє ім’я, спасеться» (Іоїл. 2. 32). Апостол Павло в своєму посланні запитує: «Але як покликати Того, в Кого не увірували? Як вірувати в Того, про Кого не чули? Як чути без проповідника» (Рим. 10. 14).
Такими проповідниками Слова Божого на наших теренах в ІХ ст. були рівноапостольні Кирило і Мефодій, котрі донесли слово Божественної Істини, переклавши необхідні чини та богослужбові читання Євангелія, Псалтиря із грецької на слов’янську мову. Через те і їхня проповідь мала великий успіх для спасіння нашого народу, тому і були названі рівноапостольними. Їхня заслуга полягала в тому, що вони виконали заповідь, дану апостолам – іти і «навчати всі народи» (Мф. 28. 19) «їхньою мовою», – як говорить митрополит Іларіон (Огієнко).
З їхнім ім’ям пов’язана «Кирило-Мефодіївська ідея» – ідея народної мови в богослужінні Православної Церкви і взагалі ідея національних Церков у християнстві. Як вважає проф. І. Ф. Власовський, в цьому і полягає величність праці свв. братів в церковній історії.
Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія здавна шанує наш православний народ, присвячуючи їхній пам’яті монументи, ікони та храми. Одним із таких храмів являється храм в м. Рівне (район Ювілейний). 24 травня парафіяни цього храму прославляли подвиги і невтомну працю святих в Божественній Літургії та подячному молебні до рівноапостольних братів.
Святковий дзвін зустрічав запрошених гостей: духовенство із благочинь м. Рівного, Здолбунівського та Рівненського району, а також Волинської єпархії, яке співслужило протоієрею Івану Пилипчуку, благочинному м. Рівного. В числі співслужителів були: настоятель храму ієрей Василій Приходько, ігумен Димитрій Ющак, протоієрей Віталій Друзюк, протоієрей Ростислав Павелко, протоієрей Ігор Кучерук, ієрей Степан Панчина, ієрей Василій Рудніцький, а також клірики даного храму: ієрей Володимир Тимків та диякон Михайло Кіф’як.
Радість свята покровителів писемності розділити із парафіянами цього храму прибули гості із м. Володимира-Волинського: протоієрей Євгеній Рябець, ігуменя Марія – настоятелька жіночого монастиря Різдва Христового, монахиня Галина, а також міський голова Рівного Хомко Володимир Євгенович та його заступник Васильчук Сергій Миколайович.
Із Євангельською проповіддю до присутніх звернувся протоієрей Іван Пилипчук, а на запричасному проповідував ігумен Димитрій Ющак (Здолбунівське благочиння), розкривши суть свята та значення праці рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Після Літургії всі присутні взяли участь у хресному ході, котрий завершився подячним молебнем і прославленням святих братів.
Хай же приклад наших покровителів надихає всіх нас до ревного служіння нашій Церкві та Україні.
Диякон Михайло Кіф’як,
клірик Софіївської парафії м. Рівного (Ювілейний)