Опубліковано: Четвер, 01 серпня 2013, 14:38
Перегляди: 1872
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, в другій половині липня, у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі, що на хуторі Вірля, Кременецького благочиння, Тернопільської єпархії проходив Всеукраїнський літній православний молодіжний табір «Вірля-2013», учасниками якого стали юнаки та дівчата з різних куточків України.

Табір був розміщений в лісі та обладнаний наметами, польовою кухнею, душовими кабінками, місцем для молитви та ватри.

Офіційне відкриття табору розпочалося молебнем, який очолив архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, з ним співслужили: голова Cинодального управління у справах молоді УПЦ Київського Патріархату архімандрит Макарій, намісник Свято-Юріївського чоловічого монастиря хутора Вірля ієромонах Полікарп, ієромонах Варсонофій та інші клірики єпархії. Після урочистої частини відбувся розподіл таборян на курені, кожен з яких мав свого духівника, котрий постійно працював з куренем, проводив ранкові та вечірні молитви.

Життя справжнього християнина не можливе без молитви і духовної пісні, тому в перший день утворився хор, учасниками якого стала молодь з Рівного, Луцька, Івано-Франківського, Калуша та Полтави (регент Ілона Бистрова). Хор брав участь у спільних ранкових та вечірних молитвах, у всенічному бдінні та Божественній Літургії.

Смачні страви нам готував свящ.Олександр Базилюк зі Збаражського благочиння. Щодня йому допомагали чергові дівчата та хлопці з куренів.

Щоб почувати себе сильним та бадьорим впродовж дня, вранці проводилась ранкова руханка під керівництвом Довгалюка Романа, після якої відбувалась спільна ранкова молитва перед початком дня, та трапезою.

В програму табору входило проведення таких ігор: рухова «Форт Буаяр», інтелектуальна гра «Брей-ринг», спортивна «Стратегія». Учасники табору також мали змогу активно відпочивати на природі: купатися в річці, грати у різні рухові ігри. Окрім цього на таборі проводився неповторний майстер-клас з гончарної справи, були проведенні різноманітні конкурси: «Наш курінь», «Біблійна притча», «Пісня – українська, калинова …».

Також таборяни взяли участь у хресній ході на Божу гору, на якій відслужили подячний молебень.По дорозі з Кременця на Почаїв увагу мандрівників привертає Божа гора, що величаво піднімається над рівниною Малого Полісся. За переказами в часи татаро-монгольського нашестя на Київську Русь, Богородиця покинула спустошену завойовниками Київську святиню, і ставши на цій горі гірко заплакала над нещасними християнами. Люди хотіли вклонитися їй, але вона знову піднялася на небо. Тільки на камені залишився відбиток її стопи, біля якого забило цілюще джерело.

За роки радянської влади проводити богослужіння та відправи на Божій горі було заборонено. В 1961 році за наказом властей каплицю Святої Трійці спалили, а келії прадавнього монастиря підірвали. Відродження святині розпочалось із встановленням незалежності України. І знову Божа гора стає місцем паломництва численних прочан. В 2009 році на вершині гори була побудована нова церква.

Духовною їжею в таборі були цікаві і важливі духовні лекції та бесіди, що стосуються практичних аспектів християнського життя, під час яких молодь мала змогу отримати відповіді на свої питання, які молода людина не має змоги або соромиться задати у метушні сучасного життя.

Кожного вечора після вечірньої молитви запалювалась ватра, яка об’єднувала всіх нас у невід’ємну частину християнської родини. На ватрі були спілкування, духовні, повстанські, патріотичні та українські народні пісні, конкурс талантів.

Також таборяни мали змогу взяти участь у Божественній Літургії у Свято-Юріївському чоловічому монастирі, де була змога посповідатися та причаститися Святих Дарів. Очолював Богослужіння Високопреосвященній архієпископ Нестор. По завершенні Літургії кожному таборянину Владика вручив натільний хрестик на згадку про табір.

Швидко минув тиждень перебування у таборі. В останній день учасники під супровід музичних інструментів та новоствореного таборового квартету «Вірля» виконували різноманітні духовні та патріотичні пісні, жартівливі сценки. Особливе враження для молоді залишив виступ духовенства. На нас чекало офіційне закриття табору і прощання до нової зустрічі.

Нехай із Божою поміччю ці зустрічі наповнюються новими обличчями, а для цього ми будемо світильниками для світу прикладом, для воцерковлення молоді. На згадку, кожному таборянину було подаровано книгу Олексія Воскобійника «Повість моїх літ».

Зі сльозами на очах, з великою вдячністю один одному, кожен роз’їхався по домівках з вогником любові в серці.

Незабутнім є те, що всі ми православні, згуртувались у прагненні до духовного зростання, маючи одну спільну мету: спасіння; та створили справжню християнську родину.

Дякуємо Богові та організатором табору, які потрудились на Славу Божу і зробили наше перебування у таборі цікавим та захоплюючим.

Всі ми мали можливість познайомитись ближче один з одним, побачити старих добрих друзів та знайти нових. Душа радіє з того, що православна молодь не байдужа до своєї Церкви та народу, прагне духовно зростати і єднатися в спільній молитві.

Нехай Всемилостивий Господь, сподобить нас на подальше проведення таких таборів, в яких молитовно єднається молодь всієї України. Дай Боже не словом, а ділом, вірити, надіятись, любити, прощати.

Ілона Бистрова та Роман Гуменюк,
учасники табору
м.Рівне

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3