Опубліковано: П'ятниця, 13 липня 2012, 22:43
Перегляди: 3763
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде


12 липня в день пам’яті свв. славних первоверховних апостолів Петра і Павла Високопреосвященнійший архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон на запрошення настоятеля прот. Віталія Лотоцького здійснив архіпастирський візит до парафії свв. апп. Петра і Павла с. Шпанів Рівненського благочиння, яка цього річ святкує 450-річчя від першої історичної писемної згадки про с. Шпанів та 10-річчя від дня заснування парафії. З цієї нагоди правлячий архієрей звершив чин архієрейського освячення храму та святкову Божественну Літургію.

У супроводі святкових дзвонів у церковній брамі свого владику зустрічали малі парафіяни віршованими словами: «Благословіть Владико!.. В церкві дзвони задзвонили про прихід Владики вони сповістили… Вашої молитви чекають парафіяни…». Традиційно із вітальним словом до свого архіпастиря звернулась голова сільської ради Г.В. Юкіш, наголосивши на тому, що Шпанівська спільнота цього року відзначає 450-річчя від першої писемної згадки про село, а тому подія прибуття правлячого архієпископа надає особливої ваги цьому святкуванню. Директор школи Ю.О. Набочук привітав владику, подавши святий хліб, як символ відданості та глибокої поваги Його Високопреосвященства. Розділити святкову радість із парафією прибуло ряд священиків єпархії та викладачів РДС: митр. прот. Іван Пилипчук, клірик Свято-Воскресенського собору та духівник Рівненсько-Острозької єпархії; митр. прот Роман Довбета старший священик Свято-Покровського собору; митр. прот. Тарас Волянюк настоятель Свято-Воздвиженської парафії с. Богдашів та проректор РДС; прот. Ярослав Білусяк настоятель Свято-Михайлівської парафії с. Малий Олексин; прот. Юрій Толочний настоятель Свято-Михайлівської парафії м. Сарни; прот. Петро Велігурський настоятель Свято-Георгієвської парафії с. Колоденка; прот. Василь Лозінський настоятель Свято-Вознесенської парафії м. Дубно; священики із Тайкур, Забороля, Шубкова, Дядькович, Липок, Городка та ін.

Спочатку було звершено освячення престолу та храму на честь свв. апп. Петра і Павла. Потім здійснено уставний хресний хід навколо храму із мощами (антимінсом). Всі присутні, духовенство і владика молились Господу Богу, щоб за молитвами святих апостолів Петра і Павла цей храм був назавжди утверджений як місце особливої Божої присутності і благовоління до своїх вірних.

Під час святкової Божественної Літургії на малому вході правлячий архієрей, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Рус-України Філарета, нагородив настоятеля парафії прот. Віталія Лотоцького черговою високою церковною нагородою – Хрестом з оздобами. На запричасному до вірних із проповіддю звернувся ієрей Богдан Приходько, який наголосив на важливості апостольських трудів Петра і Павла для Церкви Христової. В цей святковий день з рук святителя Пречисте Тіло і Чесну Кров Христові прийняла чимала кількість дітей та старших, що свідчить про активне євхаристій не життя парафіян. Варто відзначити професійність парафіяльного хору, яким керує ось вже 10 років матушка настоятеля пані добродійка Людмила Лотоцька. Окрім уставних богослужбових чинів було чудово виконано такі твори: «Не маємо іншої помочі», «Україно моя!».

Після заамвонної молитви до вірних звернувся Високопреосвященнійший архієпископ Іларіон. У своєму слові владика сказав, що віра святих апостолів стала тим каменем, на якому Господь наш Ісус Христос збудував свою Святу Церкву навіки. «І коли споглядаємо своїм духовним зором на них, ми з благоговінням вклоняємось їхнім апостольським трудам. Вони ревні виконавці завіту Христового: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх…». Вони палкі проповідники Слова Божого, мужні поборники за правду Христову, які на злякались ні побоїв, на самої мученицької смерті, яку обидва перетерпіли – згідно древнього церковного передання в сьогоднішній день… Кожного разу, коли ми причащаємось, ми повторюємо апостольські слова у молитві перед причастям: «Ти – Христос, Син Бога Живого… що прийшов у світ грішників спасти, між якими першим є я…». Відповідь ап. Петра: «Ти воістину Христос Син Бога Живого!» і слова ап. Павла: «Христос прийшов у світ грішників спасти, з яких першим є я» лягли в основу нашого особистого сповідання Ісуса Христа Своїм Спасителем і Відкупителем, в якому має бути чисте сповідання віри та смиренне покаяння у своїх гріхах… Три уроки подають нам сьогодні святі апостоли: по-перше, єдність віри; по-друге, поєднання твердої віри із діяльним смиренням; і по-третє, причастя апостольському духу біля Святої Чаші». Також владика високо оцінив здобутки і досягнення парафіян щодо зведення величного і красивого храму, а тому після завершення молебню та молитви «Боже Великий, Єдиний» архієпископ Іларіон вручив низку церковних благословенних грамот активним парафіянам, постійним благодійникам і фундаторам храму за активну участь у житті громади, за вагомий внесок у розбудову парафії та з нагоди ювілею. Окремо владика звернувся і до настоятеля прот. Віталія Лотоцького, привітавши його із високою священичою нагородою, подякувавши за добру працю у винограднику Христовому та побажав і надалі віддано працювати із готовністю до самопожертви в ім’я блага Української Православної Церкви Київського Патріархату та неньки України.

Прикрасою свята був виступ діток парафіяльної недільної школи, які у віршах ще раз наголосили на важливості Закону Божого, християнських чеснот та любові до своєї землі, свого народу та своєї рідної Церкви. Дитячий виступ було завершено чудовим співом пісні «Молитва за матінку Україну». За прекрасні слова владика подарував діткам пам’ятні подарунки.

На завершення із словом подяки до правлячого архієрея звернувся настоятель прот. Віталій Лотоцький, який зокрема сказав, що зосередження у цьому дні кількох ювілеїв говорить сучасникам про важливі християнські істини: 450-річчя села Шпанів свідчить про те, що своє історичне коріння сільська громада бере із появою у світ першої книги української мовою Пересопницького Євангелія, ювілей якої минулого року святкувала вся Україна, а тому сучасні жителі села є спадкоємцями того духу, яким жили попередні покоління християн на Рівненщині та повинні бути виконавцями їхніх святих заповітів і настанов; 10-річчя відновлення української православної парафії у селі, свідчить про особливе благовоління Боже над селом і його жителями, бо руками активних парафіян, церковного активу та благодійників знову підтвердились істинні Христові слова: «Збудую Церкву мою і сили пекла її не подолають…»; освячення престолу та храму є виявом того, що через святительські руки правлячого архієпископа, Божественна благодать назавжди покриватиме цей храм та утвердить його навіки.

На знак вдячності за звершення урочистої та величної служби, освячення церкви та Божественної Літургії, від імені парафіян настоятель подарував владиці на пам’ять про святкову подію ікону свв. апп. Петра і Павла, виконану місцевим майстром із бурштина, на знак молитовної єдності просфору та на знак вдячності квіти.

Всі присутні були запрошені до пам’ятного фото на сходах храму, також всі присутні вгощались козацьким кулішем і могли оглянути цінні світлини з історії села. Не дивлячись на те, що погода в цей день була похмурою і дощовою, проте всі мали піднесений настрій та радість у серці через спільну молитву, настанови та спілкування із своїм архієреєм.

Історична довідка: парафія була заснована у грудні 2002 р. з благословення блаженної пам’яті митрополита Даниїла, і з його святительських рук був сюди рукоположений 7 квітня 2003 р. перший і незмінний настоятель цієї громади о. Віталій Лотоцький. За рішенням сільської ради та з ініціативи церковного активу для богослужбового користування було передано громаді напівзруйноване приміщення колишнього костелу. За історичними свідченнями (О. Цинкаловський, М. Теодорович) даний костел був побудований ще у 1730-их рр. Олександром Рейовським і діяв аж до 1939 р. Після приходу радянської влади у 1944 р. на Рівненщину даний костел був перетворений на клуб, потім кінотеатр, бібліотеку, а згодом і на зерносховище, після чого у буремні 80-90-ті рр. зазнав повної руїни. Однак невтомна праця і жагуче бажання мати свій храм, де б можна було молитись українською мовою, любов до свого села і добра пам’ять батьківських настанов і духовних завітів стали попри усі перешкоди і випробування головним стимулом для парафіян при відбудові приміщення і перетворення його на чудовий храм.

Першопочатковим завданням по відродженню храму було, по-перше, очистити територію і саму будівлю від купи сміття, будівельних відходів, отрутохімікатів, які зберігалися тут від часу перебування в ньому зерносховища; по-друге, звести новий дах і купол над храмом – ініціативу виявив Ф.П. Баран, здібний будівельник, який спочатку організував реставраційні роботи по ремонту склепіння, яке обвалилося, а головне за власним проектом зробив дах і купол із хрестом; В.Д. Демчук – перший староста громади власноручно здійснив проведення електромережі у приміщенні храму; В.Г. Гавлішин – забезпечував за домовленістю постачання необхідних будівельних матеріалів для здійснення робіт; з вдячністю необхідно згадати З.М. Іванціва, М.М. Поштарука, О.О. Кухара, які спільними силами організували роботи по ландшафтному плануванню територію храму та надали церковній громаді значну матеріальну допомогу. Після проведення штукатурних робіт зовнішніх та внутрішніх стін будівлі було покладено дерев’яну підлогу та зведено каркас іконостасу. Різьбу на іконостас, розпис стін храму здійснили місцеві іконописці. Окремо слід згадати мистецьку прикрасу храму вітраж на вівтарній стіні із зображенням ікони Пресвятої Богородиці «Нерушимої стіни» (Оранти), яку виконав за древньою технологією краківської віражної школи (спайка кольорового шкла свинцем) львівський майстер М. Білоус. Чимало допомоги надав місцевий підприємець села Р.В. Кушнір, який виготовив необхідні шафи для богослужбового одягу, книжну шафу для парафіяльної бібліотеки. Прикрасою вівтарної частини храму є мистецьки виготовлене горне місце – крісло-трон, над яким попрацювали місцеві майстри-столяри спеціально готуючи церкву до приїзду владики. Титанічну працю виконав сучасний староста парафії Хилюк М.Т., який зумів так вдало організувати працю парафіян, що фактично за один рік було зведено церковний будинок, для проведення занять недільної парафіяльної школи та необхідних заходів у житті громади. Важливо згадати участь і допомогу для нормального життя церковної громади місцевих голів сільської ради: А.І. Прешидюк, за якого і було передано у користування парафії дану будівлю, і діячу голову Г.В. Юкіш, яка докладає максимум зусиль для виготовлення необхідних документів щодо набуття права власності на даний храм та всіляко допомагає здійснити благоустрій території церкви і прикрасити саму церкву. Чимало добрих справ на благо парафії було здійснено директором місцевої школи О.Ю. Набочуком, який бере активну участь у церковному хорі та читає Аростола під час богослужіння. Інтереси громади неодноразово представляв у орган влади місцевого рівня депутат районної ради Я.К. Семенюк, за поданням якого із державного бюджету виділялися необхідні кошти для відновлювальних робіт.

Таким чином за десять років парафіяни Свято-Петро-Павлівської громади с. Шпанів з Божого благословення і за молитвами небесних патронів їхньої церкви змогли збудувати чудовий храм, який служитиме незмінною твердинею праведного духу та Христової істини у селі.

Прес-служба Рівненської єпархії

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3