Опубліковано: Субота, 29 червня 2019, 11:56
Перегляди: 345
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона та за підтримки Міської мерії  з 21 по 26 червня група дітей Недільної школи Свято-Покровського собору м.Рівне здійснила паломницьку поїздку до Константинополя.

Дні перебування були насиченими, адже багатомільйонне місто з багатою історією, культурою, традиціями та глибокими християнськими витоками розкривало перед нами усю свою величність та багатогранність.

Відомо, що колишній Константинополь був заснований у 330 році римським імператором Костянтином на Босфорі та став колискою світового Православного християнства, про що свідчить і той факт, що і дотепер резиденція Вселенського Патріарха знаходиться саме тут.

У 1453 році відбулося падіння Константинополя та заснування міста Ісламбул (теперішній Стамбул), де нині панує іслам, серед якого можна знайти як християнські святині минулого Константинополя, так і діючі християнські храми сьогодення поруч з мечетями.

Стамбул - це сучасний мегаполіс, який об’єднує два континенти – Європу та Азію, які відокремлюються 30 км протокою Босфор, яка з’єднує Чорне та Мармурове моря.

За час нашого перебування ми відвідали багато храмів, в одному з яких були присутні на Божественній Літургії  – це Патріарший храм Св.Георгія Побідоносця, який є головним храмом Константинополя. Під час Літургії кожен охочий міг приступити до Святого Причастя. 

Як свідчить історія, то спочатку при ньому був Православний жіночий монастир, який Патріарх  Матфій II (1598-1601р.р.) перетворив на Патріаршу резиденцію. 1720 року Церква була знищена пожежею і за Патріарха Єремії III (1716-1726 р.р.) повністю перебудована з подальшими реставраційними роботами.

У храмі є три історичні ікони: мозаїчна ікона XI ст. Паммакарістос (Всеблаженна), св.Іоанна Предтечі – це ікони правого приділу; ікона Пресвятої Богородиці Фанеромені (Явлена) XIV ст.- у лівому приділі храму. Також у правому приділі є мощі трьох святителів – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого, а у лівому приділі Патріаршого храму спочивають мощі трьох святих жінок: св.вмц.Євфимії (IV ст.), св.імператриці Феофанії (886-893р.р.), св.Соломонії, матері семи Маккавейських мучеників. Також у південно - східному кутку Патріаршої церкви є Стовп бичування Христа, який є однією з найбільш цінних і давніх реліквій храму.

Особливо трепетним для нас було відвідання Церкви Діви Марії Влахернської, де було з’явлення Покрови Пресвятої Богородиці.

 Влахернський храм був побудований у 450 р., а у 473 р. до цього храму привезли з Єрусалиму Ризу Богородиці. Хоча історія храму вказує на подальше його занедбання, але для східних слов’ян він має особливе значення. Образ Божої Матері Влахернської не один раз рятував Константинополь, а у 910 році Богородиця з Покровом з’явилася візантійцям під час захисту міста від сарацинів та простягла свій Покров над Константинополем. Ця подія відбулася 14 жовтня і святкується як свято Покрови, а для нас українців цей день і це свято мають особливе значення. 

Храм занепав під час правління хрестоносних імператорів, що проживали поряд у Влахернському палаці. У 1434 році під час пожежі храм повністю згорів. Тільки у 1867 році над джерелом святої води постала невеличка каплиця, що існує донині, а у 1955 році було відбудовано нинішній вигляд храму. Прочани Свято-Покровського собору прославили духовними наспівами Богородицю у цьому храмі.

Поруч, біля заливу Золотий Ріг, знаходиться і Болгарський храм св.Стефана 1898р., який є портативним, його можна легко розібрати та перевезти в інше місце. В цьому заключається унікальність єдиної залізної церкви на території Туреччини. Також ми відвідали монастир Живоносного Джерела, де кожен зміг напитися цілющої води та відвідати і Свято-Миколаївський храм цієї обителі. Майже у кожному з цих храмів наші діти своїми піснеспівами мали змогу прославляти Господа та Богородицю.

Сучасний Стамбул дуже розмаїте місто, де поряд з сучасними забудовами є частини історичної спадщини минулих віків. Ми намагалися побувати і в Європейській частині, і в Азіатській, і попливти на Принцові острови, де на вершині гори Бюйюкада видніється Свято-Георгіївський монастир,  а переміщатися там можливо тільки на фаетонах з кіньми або на велосипедах.

Але ще хочеться зупинитися на відвідинах Палацу Топкапе та Святої Софії, навпроти якої побудована і Голуба Мечеть з 6 мінаретами.                                                                                                                                                                

Палац Топкапе був побудований в 1478 році і саме тут було місце правління султанів Османської імперії на протязі 400 років, а в наш час – це один з найбільших музеїв світу, де є парк, багато павільйонів, бібліотека, приміщення гарему, збройна палата і скарбниці. По-особливому нам було цікаво розглядати ці місця після перегляду фільму «Величне століття».

Зліва від входу Топкапе  підноситься до неба храм св.Ірини, чиї обриси збережені без будь-яких добудов IV ст. і який побудований за сприяння імператора Костянтина на руїнах грецького храму Афродіти. До побудови  храму Святої Софії, Церква св.Ірини була основним храмом Константинополя. Саме в ньому в 381 році відбувався I Константинопольський (II Вселенський) собор. В епоху іконоборства VIII-IX ст. фрески та мозаїки в храмі були остаточно знищені та більше не відновлювалися, тому зсередини храм виглядає оголено та суворо, тільки над вівтарем проглядається мозаїчний великий чорний хрест. Та сам храм ніколи не перетворювали на мечеть, адже тут були: військовий арсенал корпусу яничарів XVI ст., археологічний музей Стамбула XIX ст., у наш час використовується як концертна зала і музей.

І, звичайно, яскравою візитівкою Стамбула є Собор Святої Софії – храм, велич якого приголомшувала та переконувала у правоті християнства та прийнятті Православ’я багато народів, у тому числі і посланців кн.Володимира Великого. Це уже третій храм Святої Софії на цьому місці, попередні два знищила пожежа, після останньої у 532 році імператор Юстиніан наказав збудувати на тому самому місці нову церкву Святої Софії, яка б стала окрасою столиці імперії і виразом її величчя. Будівництво тривало всього 5 років і майже 1000 років Собор Святої Софії залишався символом християнства.   1453 року султан Мехмед II наказав перетворити собор на мечеть. До нього прибудували чотири мінарети і він перетворився на Мечеть Ая-Софія.                                                                                                                                         

1953 року засновник сучасної Турецької держави Мустафа Кемаль Ататюрк видав указ про перетворення Святої Софії на музей. В такому статусі цей Собор перебуває і донині, залишаючись неповторною та унікальною історичною пам’яткою світового значення.

Пропливаючи корабликом по Босфору, ми насолоджувалися видами берегів європейської та азіатської частин, кожна з яких розкривала свої історичні та сучасні архітектурні шедеври та неповторні краєвиди, а також були вражені красою гігантських  мостів, які єднають берега Європи та Азії. Подорож Босфором допомогла відчути колоритну атмосферу двох континентів.

Поверталися додому сповнені вражень, адже побували в колисці світового Православ’я і, попри переваги ісламу, відчуваються історичні глибини християнства, які вкорінені в Константинополі-Стамбулі.

View the embedded image gallery online at:
http://rivne-cerkva.rv.ua/news/4129-dity-nedilnoi-shkoly-sviato-pokrovskoho-soboru-vidvidaly-sviatyni-konstantynopolia.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleriab5c39dd3a2

Мирослава Хоміцька, 

голова Єпархіального відділу функціонування

                                              парафіяльних недільних шкіл та катехизації молоді

 

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3