Опубліковано: Понеділок, 10 лютого 2020, 18:41
Перегляди: 142
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

Минає шість років так званої гібридної війни на сході України, яку в літописах історії зафіксують як російсько-українську: укотре впродовж віків нахабний північний сусід підло зазіхнув на нашу територію. На жаль, у мартиролог цієї тривалої воєнної кампанії вписані імена шести наших земляків: Максима Ляшука з Острожця, Юрія Іткалюка з Вовнич, Петра Полицяка з Борбина, Романа Галаса та Олексія КІрися з Млинова та Руслана Кондратюка з ВІйниці. Досі нез’ясованою залишається доля «кіборга» з Пекалова Олександра Кравчука: із січня 2015 року він вважається зниклим безвісти, хоча ненька, брати, родина і вся Млинівщина щиро сподівається на диво: можливо, у лабіринтах воєнних крутозламів Олександр вижив.

Боляче і прикро, що нескінченні шестирічні воєнні жахи певною мірою адаптували сумління деяких співвітчизників до лихоліття, поселивши в їхні душі якщо не абсолютну байдужість, то, принаймні, незрозумілу відстороненість від масштабного державного лиха. З іншого боку, не перевелися земляки, які крізь власне серце пропускають виклики Вітчизни і чим можуть - пособляють їй у складних буднях, зокрема -  шанують пам’ять про тих, хто загинув за Україну на цій війні, акцентують увагу земляків на подвигу, який вони звершили заради кожного із нас, заради миру в країні, тепла і сонця в очах матерів і батьків, дружин, дітей, братів і сестер, бабусь і дідусів, кожного співвітчизника. Прикро, але не скоро сонячні блискітки радості зацвітуть в очах неньок і вдів із Млинівщини, осиротілих діток, у яких війна забрала їхніх соколів. Цей людський біль, нездоланну тугу за рідними власним серцем оцінює млинівчанка Світлана Король,прихожанка Млинівської Свято-Михайлівської парафії ПЦУ: не за приписами службових обов’язків, а за велінням душі вкотре збирає родини полеглих земляків на поминальні врочистості.

СКОРБОТНА СТАТИСТИКА

Так сталося, що лютий трагічному воєнному літописі на Млинівщині особливо обрамлений траурними рамками: 4 лютого 2015 року на Донбасі загинув Юрій Іткалюк - старший механік-водій 17-ї окремої танкової Криворізької бригади; 20 січня 2015 року під час оборони Донецького аеропорту не стало Петра Полицяка – рідні, односельці і вся Млинівщина в останню життєву дорогу в Борбині провела його через місяць - 20 лютого 2015 року; рік тому – у велике християнське свято Стрітення Господнього біля Мар’їнки на Донеччині не стало Руслана Кондратюка; 2 лютого 2015 року на війну мобілізували млинівчанина Романа Галаса – загинув командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 8 серпня 2015 року біля Зайцевого на Донеччині; 4 лютого 2015 року, за прикладом молодшого брата Юрія добровольцем пішов захищати Україну млинівчанин Олексій Кірись – смерть зустрів у бою 27 грудня , прикриваючи побратимів біля селища Новгородське на Донбасі.

-На все воля Божа! Ми - в оточенні, виходу немає! – останні слова рідним Максима Ляшука з Острожця –загинув доброволець - команди взводу батальйону особливого призначення «Світязь», виходячи так званим «зеленим коридором» із Іловайського котла 29 серпня 2014 року. Саме ці трагічні дати, а ще невмируща пам’ять про найдорожчу пожертву земляків заради нас, краю і країни зібрала громаду на скорботне віче біля стенду «Вони відійшли у Піднебесся» у Млинові.

ОРДЕНИ, СЛАВА, НАГОРОДИ ВОЇНІВ  – ЦЕ СЛЬОЗИ, СМУТОК, ПЛАЧ ЇХНІХ МАТЕРІВ

Поминальну панахиду за загиблими на російсько-українській війні відправив настоятель Млинівського Свято-Михайлівського храму ПЦУ, протоієрей, військовий капелан Тарас Варварук разом із хористами нотного хору.

Звертаючись до родин загиблих, священник наголосив:

-       Як правильно хтось сказав, що ордени, слава, подвиги воїнів –це сльози, смуток, недоспані ночі, плач їхніх матерів, жінок, дітей! Яка ж то незмірна жертва, яку склали ваші родини на вівтар свободи і незалежності! Не претендую на те, аби моє скорботне слово щось вам допомогло, посприяло чи чогось навчило – лише хочу вам низько вклонитися, а також візьму сміливість наголосити: ця жертва – недаремна! Чому з такою впевненістю це стверджую? Якби не стали вони – наші Герої, то завтра би гинули б наші діти. Але не за Україну – той північний супостат знайшов би, у яке пекло їх кинути: в Осетію, Абхазію, Придністров’є чи інші території. Той супостат постійно, як той Каїн, прагне крові… Відомий патріот-націоналіст сказав: «Якщо людина з-поміж хліба і свободи обирає хліб, то втрачає і свободу, і хліб. Наші Герої все зробили для того, аби ми не втратили ні свободи, ні хліба.

-       «ЯК ВАЖКО, КОЛИ ГОРЕ ТОРКНУЛОСЯ ТВОГО СЕРЦЯ»

Громада вшанувала пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання.

Скорботне слово про своїх загиблих односельців виголосили в.о старост Уїздецького і Війницького старостинських округів Анатолій Троцюк і Михайло Пуцак, директор Борбинської одинадцяти річки Галина Шокун, вдова Романа Галаса – Ірина Галас. Вона, зокрема, підкреслила:

-       Як важко стояти тут, коли це гору торкнулося твого серця, коли кожного дня переживаєш цю втрату. Єдина втіха – що вони вже в себе вдома з Богом у небі. Ви боронили рідну землю, рідний край. Ми розуміємо, що імперська Росія і Путін – це ті вороги, у двобої з якими наші хлопці поклали свої голови. На жаль, цього ворога ми ще не здолали. І війна, можливо, триватиме довго. Але є надія, що хто на нашу землю прийшов із мечем, від нього і загине. І ми за це молитимемося, бо розуміємо: ці втрати не можуть бути даремними.

Голова районної ради Богдан Писак, голова райдержадмінстрації Денис Біцюк, заступник Млинівського селищного голови Валерій Феха і секретар селищної ради Олександр Міщанюк вручили матерям і вдовам  полеглих Героїв квіти і книги про Млинівщину.

Вшановуючи пам’ять Героїв, млинівчанка Ніна Августін створила серію картин «Голгофа України».  До роковин загибелі Руслана Кондратюка художниця написала полотно, присвячене світлій пам’яті війничанина, і вручила її батькам Героя. Благословив родину Кондратюків о.Тарас Варварук. До речі, за пошанування героїв російсько української війни Грамотами районної ради і райдержадміністрації відзначені, власне, Ніна Августів і живописець, волонтер Володимир Полицяк, зокрема, за цикл картин «Кіборги Млинівщини», присвячені оборонцям Донецького аеропорту.

Пам’ятаймо про тих, хто воював і загинув за єдину Україну. Віримо, що перемога буде за Україною, бо з нами – Бог та Небесні легіони…

Після скорботного віча із родинами загиблих земляків спілкувалися керівники району Богдан Писак і Денис Біцюк. Зокрема, велася мова і про книгу спогадів про їхніх синів, чоловіків, братів, батьків, що відлетіли у Піднебесся з фронтів російсько-української війни.

View the embedded image gallery online at:
http://rivne-cerkva.rv.ua/news/4385-notatki-zi-skorbotnogo-vicha-v-mlinovi.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleria799ebedc1d

Віталій ТАРАСЮК

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3