joomla

 

for ukraineВаше Високопреосвященство митрополите Анатолію, Ваше Преосвященство єпископе Пимене, всечесні отці, дорогі брати і сестри Української Правосланої Церкви, в єдності з московським патріархатом, Рівненщини.

 

У цей непростий для нашої країни час, я звертаюсь до кожного із вас з проханням об'єднатися навколо Київського престолу. Усі ми – нащадки купелі Володимирового Хрещення, яке у 10 столітті з благовоління Божого і милості Вселенського патріарха об'єднало наших предків під керівництвом Митрополита Київського. 

 

Подальший розвиток Православ'я на наших теренах був сповнений просвіченням усіх земель Київської Русі з півночі до півдня і з заходу на схід у християнській вірі. Симфонія у житті Церкви і держави у ті далекі роки зумовила встановлення міцної Київської митрополії, яка сприяла розквіту державного життя так, що наша земля була найбільшою державою християнської Європи.

 

Сьогодення ставить перед нами важкі випробування, які, я упевнений,  ми зможемо подолати лише у братній любові та єдності серця і духу. Ми маємо унікальний шанс, дар Божий – Єдину канонічну, визнану Помісну Православну Церкву, яка в церковному Диптиху зайняла 15 місце, та воістину об’єднує розділених братів-українців. Наша Церква має величне минуле, має багатий досвід, що базується на Священному Писанні, апостольському переданні та святоотцівській мудрості; вона ж сьогодні і входить в українське суспільство як спасаючий корабель, що, долаючи бурхливі та підступні хвилі життєвого моря, єднає небесне й земне. Це – одвічна місія Церкви як Непорочного Тіла Христового, що єднає всіх через віру. У цьому містичному Тілі кожен відчуває своє місце і роль: чи то священнослужитель, чи то мирянин.

 

Єдність духовна неможлива без єдності думки, єдності серця, єдності волі – єдності суспільства. Тому розділення, яке має місце і сьогодні серед православних українців, є каменем спотикання у виконанні одвічних завітів Христа Бога. Разом із тим, щоб подолати це розділення і не допустити ворожнечі, саме ми маємо бути сміливими перед проблемами, відповідальними перед майбутніми поколіннями та смиренномудрими перед Божественним Промислом, який серед проблем та випробувань закликає нас єднатись у Його Святій Церкві. 

 

Тому відкиньмо будь-які людські перестороги та релігійні чвари, подолаймо відчуття меншовартості, «скиньмо з себе всякий тягар i грiх, який нас обплутує» (Євр. 12. 1) та заради збереження цілісності нашої Держави, в ім`я Христове об`єднаймося в Єдиній Помісній Українській Православній Церкві. 

 

Адже «в єдності сила народу, Боже, нам єдність подай…».

 

З братньою любов’ю

Іларіон,

архієпископ Рівненський і Острозький

 

15 березня 2022 року