Деталі

Опубліковано: Понеділок, 05 січня 2026, 21:23

Перегляди: 848

З глибоким сумом повідомляємо, що в час Хрещенського святвечора відійшов у вічність протоієрей Ярослав Смага — довголітній настоятель Свято-Миколаївського храму села Дубляни Демидівського благочиння.

У ці святі години, коли Церква готується до величного торжества Богоявлення Господнього, звістка про упокоєння пастиря прозвучала особливо глибоко і болісно. Хрещенський святвечір — це час тиші, посту й молитви, час очікування освячення води і оновлення життя, і саме в цю тишу відійшов той, хто все своє земне життя стояв перед Богом у молитві за інших.

Ця втрата відгукується особливо гостро в часі війни в Україні, коли кожен день наповнений тривогою і сльозами. У ці роки отець Ярослав був поруч із людьми як пастир надії, як свідок віри, що не зламалася навіть під тягарем щоденних випробувань. Він молився за Україну, за захисників, за матерів і дітей, за мир — тихо, але наполегливо.

Свято-Миколаївський храм у Дублянах був для нього не просто місцем служіння, а духовним домом, де минули роки молитви, пастирської праці і жертовної любові. Тут він сповідав і благословляв, хрестив і відспівував, розділяв із громадою і радість, і біль. Для парафіян він залишиться духовним батьком, який умів бути поруч у найважчі миті життя.

Пастирське служіння отця Ярослава було тихим і глибоким. Він ніс свій священничий хрест без гучних слів, із терпінням і внутрішньою гідністю. У час війни його молитва стала ще більш вистражданою, ще більш зосередженою — молитвою серця, яке знає біль свого народу.

Свої щирі співчуття з приводу упокоєння протоієрея Ярослава Смаги рідним, близьким, духовним чадам і всій парафіяльній громаді висловив митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, запевнивши у спільній молитві за новопреставленого пастиря та духовній підтримці в цей важкий для України час.

Рівненська єпархія разом із духовенством і вірянами розділяє біль утрати з родиною спочилого та громадою Свято-Миколаївського храму села Дубляни. У час, коли вся країна живе між тривогою і молитвою, Церква особливо ясно відчуває поклик довіряти Богові тих, хто відійшов, і тих, хто продовжує нести хрест життя.

Нехай Милосердний Господь упокоїть душу новопреставленого протоієрея Ярослава Смаги в оселях праведних, де немає ні війни, ні страху, ні зітхання, але життя безконечне. А світла пам’ять про нього нехай стане для нас нагадуванням про тишу, молитву і надію, що народжуються навіть у найтемніші часи.

Вічна пам’ять протоієрею Ярославу Смазі!