Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 23 січня 2026, 10:49

Перегляди: 114

Ваше Високопреосвященство, дорогий владико Іларіоне!

Сьогодні виповнюється чотирнадцять років Вашого архіпастирського служіння на Рівненській кафедрі. Це не просто дата – це жива дорога, яка триває. Дорога архіпастиря, який щодня стоїть перед Богом і перед людьми, несучи відповідальність за ввірену йому паству.

Чотирнадцять років Ви поруч із своїм духовенством та вірними – у святкових богослужіннях і в тиші особистої молитви, у час радості й у час національних випробувань. Ви щоденно здійснюєте те, до чого закликає апостол: «Пасіть стадо Боже, яке у вас» (1 Петр. 5:2). І це пастирство є не формальним, а живим – із турботою, увагою, вимогливістю і любов’ю.

У роки війни, коли українська земля страждає, Рівненська єпархія під Вашим проводом є місцем укріплення. Ви є серед воїнів, серед родин загиблих, серед матерів, які чекають звістки, серед тих, хто втратив дім, але не втрачає віру. І тоді особливо звучать слова псалмоспівця: «Господь близький до скорботних серцем» (Пс. 33:19). Через архіпастиря Господь виявляє цю близькість.

Рівненська єпархія сьогодні зростає і духовно, і організаційно. У громадах лунає молитва, формується нове покоління священнослужителів, активізується соціальне служіння. Разом з тим Ваше служіння виходить і за межі кафедри. Як Голова Капеланської місії Православної Церкви України Ви несете архіпастирську турботу за українців, розсіяних через війну по світу. Там, де вимушені переселенці шукають духовної опори, звучить молитва українською мовою, згадується ім’я рідної Церкви – і в цьому є відчутною Ваша пастирська відповідальність. Бо «все можу в Тому, Хто мене укріпляє – в Ісусі Христі» (Флп. 4:13), і саме ці слова сьогодні стають живою реальністю служіння.

Архієрейський шлях є шляхом хреста. Але він є також шляхом світла. Ви щоденно несете цей хрест – у рішеннях, у слові, у мовчанні, у молитві. І водночас Ви свідчите, що «сила Божа в немочі звершується» (2 Кор. 12:9). Бо справжня сила архіпастиря – у вірності Христові.

Сьогодні хочемо не лише привітати, а й подякувати. Подякувати за невтомність, за вірність Церкві, за молитву, яку Ви підносите за свій народ. Подякувати за те, що Рівненська кафедра є живою, діяльною, духовно сильною.

Молимося, щоб Господь і надалі укріплював Вас, дарував здоров’я, мудрість і мир серцю. Нехай благодать Святого Духа невпинно перебуває з Вами, наповнюючи кожен день служіння світлом, яке не гасне навіть у найтемніші часи.

Многая і благая літа Вам, дорогий владико Іларіоне.