Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Сердечно вітаю вас із Днем Соборності України – днем, який нагадує нам про глибоку істину: народ живе доти, доки зберігає єдність сердець.
День Соборності – це не тільки поєднання земель, це єдність людей, болю і надії, це здатність залишатися разом, коли легко розгубитися. Недарма апостол Павло говорить: «Коли страждає один член, з ним страждають усі члени» (1 Кор. 12:26).
Соборність народжується там, де людина не закривається у власному страху, а відкриває серце для іншого. Вона зростає з відповідальності, зі співчуття, з готовності нести тягар ближнього. Саме про таку єдність нагадує нам Святе Писання: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христів» (Гал. 6:2). У цих словах – духовний фундамент нашого спільного життя.
Україна сьогодні єдина серцями. Єдина молитвою, яка часто народжується в тиші. Єдина мовчанням, коли слова безсилі. Чужий біль перестав бути чужим, а надія стала спільною. І в цій єдності Господь стає близьким, бо «Господь близький до всіх, хто взиває до Нього, до всіх, хто взиває до Нього в істині» (Пс. 144:18).
Соборність не означає однаковості. Вона означає єдність у різноманітті, спільну відповідальність за теперішнє і майбутнє. «Одне тіло і один дух, як і покликані ви до однієї надії вашого покликання» (Еф. 4:4), – нагадує апостол. Там, де є ця надія, народ не розпадається і не втрачає гідності.
Цей день спонукає нас замислитися і про майбутнє України. Про те, якими ми вийдемо з випробувань, чи збережемо здатність бути разом, підтримувати і берегти одне одного. Бо Святе Писання застерігає: «Якщо Господь дому не збудує, даремно трудяться будівничі» (Пс. 126:1). Тому наше покликання – будувати не лише зовнішній лад, а насамперед серця, наповнені правдою, милосердям і любов’ю.
Нехай Господь благословить Україну єдністю і миром. Нехай укріпить наш народ у любові, яка, за словом апостола, «ніколи не перестає» (1 Кор. 13:8). Нехай допоможе нам зберегти соборність не лише в пам’ятні дні, а в кожному дні нашого життя.
З архіпастирським благословенням,
† Іларіон,
митрополит Рівненський і Острозький