Опубліковано: Субота, 16 лютого 2013, 21:42
Перегляди: 1328
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Сьогодні ми згадуємо розповідь про Закхея, про багатого, знатного чоловіка, який жив у малому містечку, де всі його знали. Він теж хотів побачити Христа, і у нього очі були, тільки він був такий малий ростом, що в натовпі йому було неможливо Христа побачити навіть здалеку. І тоді він зробив щось, що є просто героїзмом: перед лицем усіх своїх співгромадян, які його знали, які його шанували, які, часом, може бути, тремтіли перед ним, він раптом, як хлопчисько, виліз на дерево, щоб тільки побачити Христа . Потреба в цій зустрічі була в нього така, що він переміг у собі марнославство, тобто бажання, щоб люди до нього ставилися з повагою, з пошаною. Йому раптом стало байдуже: нехай сміються наді мною, нехай освистують мене, але без того, щоб побачити Христа, я далі жити не можу. Що його привело до цього - нам не сказано, але нам сказано, що Христос, Який Серцезнавець, Який знає, що є в кожній людині, зупинився, закликав його і прийшов до нього в будинок.

І тоді сталося саме те, чого не очікував, може бути, навіть Закхей. Христос, ставши перед ним, проявивши Свою любов і милосердя, так потряс його душу, що Закхей Йому сказав: я був неправедним чоловіком, а тепер я хочу виправити все своє життя; я віддам вчетверо тим, кого я пограбував, знедолив... І Христос йому сказав: спасіння прийшло в твій дім.

Тут дві речі нам треба згадати. По-перше, чи є в нас таке бажання зустріти Христа? Або ми тільки сподіваємося, що, так, зустрінемо, коли прийде час, а поки як-небудь і без Нього обійдеться ... Я думаю, що багато хто з нас протягом довгих років життя так живуть.

І друге: чи готовий я заради зустрічі з Христом, заради того, щоб стати Його учнем, виявитися предметом глузування, щоб люди наді мною знущалися, щоб відвернулися від мене ті, які мене поважали або хто тріпотів переді мною?

І ось тут нам треба зібрати багато сил, тому що Бога ми тільки на словах боїмося. Ми сподіваємося на Його милосердя, на прощення, сподіваємося, що прийде час, коли все між нами стане в порядку. Але марнославство нас тримає, марнославство робить нас рабами людей, які нас оточують: що вони про нас подумають, що вони зроблять, ким я для них буду після того, як я стану віруючим або просто порядною людиною?! Коли раптом люди побачать з різниці в моєму житті, що я був негідним громадянином, негідним християнином, негідним чоловіком, негідною дружиною, недостойним братом, негідним другом! За різницею поведінки раптом мене звинуватять; чи готовий я на це?

Ми, можливо, на словах скажемо: так, готовий; а насправді, як страшно, коли навколо тебе стає порожньо і лунає сміх: так ось який він!

Подумаємо над цим: кожен з нас несе в собі сліпоту, безнадію, відчай, крик до Бога, і потім втома: «чи варто кричати?» «Бог все одно не відгукується». Ні, до кінця треба волати, і прийде Христос.

І ми повинні також пам'ятати, що ми повинні перемогти в собі всяку частку марнославства, що не люди нам судді, а совість наша. Хто я перед моєю совістю? Чи гідний я або негідний того, що про мене думають люди? Є місце у святителя Тихона, Задонського, він пише молодому священикові, який йому говорить: не знаю, що робити! Я усвідомлюю, що я недостойний - а мене люди хвалять; я їм кажу про себе, і вони тільки більше хвалять, кажуть, який я смиренний, мало не святий ... І Тихон йому відповідає: не роби цього, приймай всі їх похвали і спробуй стати тією людиною, яку вони в тобі бачать. Від їх похвал не відрікайся, тому що до тих чеснот, яких у тебе все одно немає, вони додадуть ще смиренність, про яку ти й гадки не маєш ...

Подумаймо про це, і навчимося з цих двох випадків того, як почати наш шлях в сторону Великого Посту. Наступного тижня будемо поминати митаря і фарисея, далі - блудного сина, і від кожного з них ми повинні навчитися чомусь, щоб, коли прийде Страсна седмиця, нам до неї увійти, вже не думаючи про себе, а думаючи тільки про те, як Христос звершує Свій хресний шлях, куди Він іде, і заради чого, - ні! - Заради кого: мене грішного. Амінь.

Митрополит Антоній Сурозький,

переклад з російської прот. Миколай Капітула

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3