Опубліковано: П'ятниця, 04 жовтня 2013, 13:25
Перегляди: 1706
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

Багато хто з людей не знає, що таке Богомислення, що таке внутрішня молитва. Вони думають, що такими лише молитвами можна спастися, які написані в церковних книгах, і ними тільки треба молитися.

Природа людини подвійна - тілесна та духовна, так само, як і людина розрізняється зовнішня та внутрішня. Подвійна буває й молитва: зовнішня та внутрішня, яка явно звершується і таємно, спільна та усамітнена, обов'язкова та добровільна.

Явно звершувана за церковним уставом, обов'язкова, спільна молитва має свої часи - полунощницю, утреню, часи, літургію, вечірню, повечер’я. На цю молитву віруючі закликаються дзвоном - така належна данина щоденно воздається Цареві Небесному.

Потаємно ж звершувана, вільна молитва буває без будь-якого спонукання зовні, при відповідному настроєнні духу і в будь-який час. Церковна молитва має визначене число псалмів, тропарів, канонів та інших пісноспівів та дій єрейських, а таємна і довільна молитва не визначається ні часом, ні числом поклонів, молиться ж кожен, скільки хоче, іноді коротко, іноді тривало. Церковна молитва устами і в голос промовляється, а ця розумом тільки. Церковна стоячи звершується, а ця і сидячи, і в ліжку – коли тільки випаде звести розум свій до Бога. Спільна молитва відбувається в храмі чи іноді в домі, де декілька чоловік збираються для молитви, а ця усамітнено звершується в зачиненій кімнаті за словом Господнім: коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні (Мф.6,6).

Будь-яка молитва, і спільна, і усамітнена, є звертанням розуму і помислів до Бога. Молитися - означає стояти розумом своїм перед Богом, мисленно вглядатися в Нього, з благоговійним страхом і надією розмовляти з Ним, зібравши всі помисли та відклавши всі житейські турботи.

Це зведення розуму до Бога і заглиблення в Нього може бути досягнуте і в храмі, і в дома. Сама собою ця внутрішня молитва не вимагає мови, не шукає книги, а потребує тільки самозібраності духу. Тому й Христос в Євангелії сказав: бо Царство Боже є між вами (Лк.17, 21). Чи, як говорить преподобний Макарій Єгипетський: «Серце - мала посудина, але в ній поміщаються всі речі - там Бог, там Ангели, там життя і Царство, там скарби благодаті». Ось в цій внутрішній сердечній клітці більше, ніж між дерев'яними і кам'яними стінами, й потрібно частіше зачинятися людині і, зібравши всі помисли свої, молитися Богові потай, теплотою духа і вірою живою, щоб вирости в «мужа досконалого».

Щоб збудити в серці Божественну любов, щоб з'єднатися з Богом союзом любові, потрібно часто молитися, зводячи розум свій до Бога. Як дрова збільшують полум'я вогню, так само заглиблена молитва збуджує в серці Божественну любов, яка, коли запалає, зігріває цілу внутрішню людину, просвічує та навчає і приносить їй духовну насолоду.

Слід пам'ятати й те, що молитва, вимовлена тільки устами без участі розуму і серця, нічого не значить. Яка насправді користь молитися тільки голосом, якщо розум не слухає молитву, а мріє про щось інше? Яка користь багато наговорити язиком, а розумом не розуміти вимовленого? Коли ти виспівуєш з усіх сил, в той час як розум розважається помислами, - не принесе така молитва нічого, і залишиться безплідною, і Бог її не почує. Молитва без уваги і розчулення є як кадильниця, яка бряжчить без вогню і ладану. Як ти бажаєш бути почутим Богом, а сам себе не чуєш, не слухаєш? Як хочеш, щоб Бог пам'ятав про тебе під час молитви, ти ж сам про себе не пам'ятаєш? Святий апостол каже: Буду молитися духом, а й розумом буду молитись (1Кор.14,15).

Сердечна і зосереджена молитва буває теплішою і кориснішою, якщо вона коротка, але часто з вершувана, ніж тривала. Правда, й тривала буває дуже корисною, але більше для досконалих людей, ніж для початківців, які вчаться молитися. В таких розум при тривалій молитві не може довго стояти перед Богом, а розважається сторонніми мріями, теплота духу швидко в ньому остигає, і буває це не молитва, а збентеження розуму, який захоплюється помислами туди й сюди. Коротка ж, але часта молитва, коли, хоч і ненадовго, розум заглиблюється в Бозі, може звершуватися гарячіше, старанніше. Одне слово митаря умилостивило Бога, і один теплий вислів врятував розбійника.

А як же апостол каже: Безперестанно моліться (1Сол.5,17)? Безперестанно тут означає часто, а не безперервно. Безперервно, і вдень, і в ночі бути на молитві неможливо. Й інші справи вимагають часу - турботи про необхідне, управління домом, прийняття їжі й пиття, спокій і сон. Отже, часта, але коротка молитва твоя нехай буде без зайвих слів, як і Золотоустий повчає: «Хто зайве говорить в молитві, не молиться, а пустословить». (На послання до Ефес.). Гарно й апостол сказав: хочу п'ять слів сказати розумом моїм..., ніж тисячі слів мовами (1 Кор. 14, 19), тобто, краще мені коротку молитву до Бога звершити з увагою, ніж словами без уваги наповнювати впусту повітря.
Отже, християнська душе! Візьмися потрохи за вивчання молитви; почни ж в ім'я Господнє, бо все, що ви робите, словом чи ділом, все чиніть в ім'я Господа Ісуса (Кол.3,17), тобто, робіть з добрим наміром, намагаючись шукати не так своєї, хоч і духовної, користі, як слави Божої, нехай в усіх наших словах, ділах та помислах прославляється ім'я Господа Спаса нашого.

Підготував протоієрей Миколай Капітула

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3