Опубліковано: Неділя, 18 січня 2015, 00:02
Автор: прот. Віталій Ейсмонт
Перегляди: 1337
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

 

Водохреще… Одне з найбільш шанованих свят у Православ’ї, що вирізняється особливою динамікою і яке вкупі з іншими зимовими святами перетворює холодну пору року на гарячу календарну добу.

Свято це, як відомо, пов’язано з хрещенням Господа нашого Іісуса Христа на річці Йордан. Цього дня у храмах відбуваються урочисті богослужіння, відправляється чин Великого водосвяття, священики виголошують проповіді, в яких здебільшого йдеться про славну подію Богоявлення. Однак саме Богоявлення стало наслідком Господнього Хрещення, смисл котрого часто-густо залишається овіяним туманом таємничості. Спробуймо трохи розвіяти цей туман…

Коли Ісусові сповнилося 30 років, прийшла пора Його проповіді Євангелія, Нового Завіту – настав Його месіанський час.

Для того, щоб підготувати людей до приходу Христа, Предтеча Іоанн використав відомий для іудеїв обряд хрещення, що являв собою омовіння у водах ріки того, хто підходив до хрестителя зі сповіддю гріхів своїх. Після цього сповідальник занурювався у води символічного очищення (що стало прообразом теперішньої Сповіді – Таїнства Покаяння). Перед цим Іоанн проголошував: "Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!.. учиніть гідний плід покаяння!" (Мф. 3.21,8). Смисл проповіді Предтечі Господнього полягав у тому, що без покаяння увійти в Царство Боже неможливо, не можна з неочищеними душами прийняти Месію.

І ось раптом до Хрестителя серед числа інших людей підходить Іісус. Чому Він тут? Навіщо Безгрішному знадобився покаянний обряд? Іоанн дивується, перешкоджаючи: "Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?" А Ісус відповів і сказав йому: "Допусти це тепер, бо так годиться нам виконати всю правду. Тоді допустив він Його" (Мф. 3.14,15).

Отже, Іісус свідчить про те, що Йому належить щось виповнити, точніше, доповнити, довершити (що більш відповідає церковнослов’янському ісполнити та грецькому πληρωσαι). Іоанн у цих словах почув щось таке, що змусило його допустити Господа до хрещальної купелі Йордану. Пролунав голос Отця з неба і Дух зійшов на Господа Сина у вигляді голуба…

Води Йордану, якими омивалися ті, хто приходив з покаянням, символізували води гріха, мертві води. І в ці ж води входить Господь. Навіщо?

Щоб прийняти на себе всю цю мертвість, гріховність – усе те, що спричинює людству вічну смерть. Пророк Ісайя віщав був із глибини віків: "Він немочі наші узяв і наші болі поніс" (Іс. 53.4) – саме тому в усе те смертоносне, що люди спустили, так би мовити, із чорних труб своїх душ, Господь і хрестився, тобто, занурився усім Своїм єством; а мертві води ріки враз перетворилися на живі: їм вмить повернулася первинна чистота раю Божого.

Господь таким чином узяв на себе загальнолюдське ярмо гріха. І якщо люди до певного часу цього не розуміли, то біси, що живляться гріхом, його смертоносною енергією, відреагували на це миттєво. Це добре простежується в Євангелії від Марка: "І зараз (у російському варіанті: немедленно) повів Його Дух у пустиню" (Мк. 1.12). Ось так Христос став у ролі «козла відпущення», на якого у старозавітну пору, символічно накладалися гріхи, і якого згодом із цими гріхами заганяли у пустелю геть.

Євангеліст Матфей уточнює мету Його перебування в пустелі: "щоб диявол Його спокушав" (Мф. 4.1).

Виникає запитання: чому диявол раніше Ісуса не чіпав?

У чому причина такого тривалого 30-річного диявольського «смирення» і раптової негайності в дії? Відповідь проста: диявол раніше Ісуса не міг бачити.

Людина не бачить інфрачервоного та ультрафіолетового кольору, оскільки ці хвильові спектри не мають нічого спільного з полем нашого зору. Так і в цьому випадку: природа зору злих духів не має нічого спільного з природою Христа, і тому не спроможні біси побачити те, що не відповідає їхній природі бачення – Христос для диявола до моменту Хрещення був по суті людиною-невидимкою. Темрява неспроможна зріти світло.

Що ж сталося після Хрещення Господа і чому диявол так накинувся зі спокусами на Нього саме тоді? Тому що нарешті побачив своє: гріхи, що з’явилися на Ісусові. Щоправда, дух злоби не збагнув того, що гріхи були не в Ньому Самому (як у всіх людях), а на Ньому – Христос продовжував залишатися вільним від гріха, відчужений від нього. Насіння гріха (абосімя тлі,як називається воно церковнослов'янською у вечірній молитві святого Антиоха: «сімя тлі во мні єсть») не змогло увійти у безпристрасну душу Спасителя.

А от познущатися над Ним біси спромоглися сповна: Той, Хто цілком Себе віддав на служіння людству, Той, Хто визволяв багатьох від страшенних бід та зцілював від невиліковних хвороб, став предметом насмішок і наруги. І кульмінація дій сил пітьми – жахливі страждання Боголюдини і смерть на хресті. Але смертоносне насіння гріха на Іісусові так і не проросло: Господь не дав йому росту, позбавивши можливості розвинутися. Смертоносне виявилося мертвим – Христос воскрес, смертію смерть поправ: жало смерті сокрушилося, гріх убито, життя торжествує. Пасха!

Таким чином Хрещення Господа стало початком Його невидимих тортур пітьми «нас ради людей і нашого ради спасіння», які не завершилися спокусами в пустелі: те, що не вдалося зробити дияволу безпосередньо самому, він продовжував чинити через невірних Богові людей.

А що сталося з водами Йорданськими? Вони вже, як говорилося, набули первісної чистоти. Відтепер — це цілющі води життя.

19 січня – свято цієї події. Для православної свідомості свято є не лише спомин – це прилучення до реальності того, що продовжується відбуватися тут і зараз. «Днесь вод освящається єстество» - співає у той день Церква. Днесь, тобто саме сьогодні, у цей день. Ось чому люди так линуть до храмів, щоб прилучитися цієї святині. Вони, звичайно, у більшості своїй не знаходять цьому богословського пояснення, втім серцем відчувають, що відбувається щось особливе, і вода ця стає також особливою, незвичайною. Досвід показує, що якщо вода благоговійно зберігається у належних умовах, вона ніколи не псується – навіть під час спеки не втрачає властивостей свіжості і чистоти.

Нехай же й душа християнська іскриться, як ця йорданська водиця!

Православіє в Україні

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3