Опубліковано: Субота, 24 січня 2015, 00:42
Перегляди: 2713
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

 "Чи можна виміряти духовність УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ?", - ставить запитання в заголовку редакція Правлайфа. Виявляється, що так. За якими ж параметрами стає можливим таке виміряння? Як можна визначити міру життя у Христі, ступінь духовного зростання? Як можна виміряти тайне, що ще не стало явним (Мф. 6.6)?

В УПЦ (МП) це питання вирішили напрочуд просто: критерієм міри благодатного життя Церкви виявилася… кількість монастирів. Таким чином, питання духовного виміру звелося до елементарної арифметики. Дійсно, нащо голову ламати, коли благодать можна зміряти поштучно в «умовних духовних» одиницях.

Дивно бачити, коли дехто свою духовну перевагу намагається довести у цифрах подібно до того, як колись у Радянському Союзі «доводили», що у ньому краще жилося, ніж у "буржуазних" країнах. Якщо мову цифр взяти за основу і бути до кінця послідовним, тоді варто визнати повне фіаско світового Православ'я перед Католицькою Церквою, число вірян котрої перевищує православних у рази.

Це по-перше. По-друге, якщо вже й порівнювати мовою цифр, то не за загальною кількістю монастирів, що дісталися в спадок УПЦ, які практично не можуть перейти до Київського Патріархату (інакше це прихильниками УПЦ МП буде розцінено як «захоплення»), а числом тих монастирів, які з'явилися після доленосного для українського православ'я 1992 року. А по-третє, слід враховувати процентну характеристику в самій конфесії (відношення числа монастирів до числа парафій), щоб виявити якісний показник монастирського життя Церкви, а не кількісний.

Але знову повернімося до питання: чи може кількісна характеристика відповідати духовній якості? Чи може взагалі християнин ототожнювати видиме з невидимим? У Христа також вимагали видимих проявів божественної могутності: це пропонував диявол під час відомих трьох спокус, це вимагали фарисеї («покажи нам чудо!»), цього нарешті очікував і сам народ, який й віддав свого Месію на розп’яття власне за те, що Він не виправдав очікувань земних і видимих.

Якщо, скажімо, письменник (художник, актор, співак, футболіст тощо) N похвалиться тим, що у нього більше шанувальників, ніж у пана M, побожний християнин не виявить у цьому християнських мотивів. Якщо ж до подібного прийому вдаються звичайні віряни УПЦ (МП), то це викликає лише привід для суму. Бо ж духовне життя передбачає самовдосконалення через невидиму брань, а не фарисейське вихваляння видимими успіхами.

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3