Опубліковано: П'ятниця, 08 квітня 2016, 21:05
Перегляди: 1748
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

 

Неділя 4-а Великого Посту. Преподобного Іоана Ліствичника

Покаяння – це наше примирення з Богом.

Преподобний Іоан Ліствичник

Піст – час покаяння, час, коли наші скам'янілі серця повинні силою Божою з байдужих стати чуйними, з холодних і жорстоких – теплими і відкритими для інших і для Самого Бога.

Піст – це час оновлення, коли, як навесні, все знову стає новим; коли наше життя, яке поступово змарніло, ледве мерехтливе, знову оживає з силою, яку Бог може дати нам, залучаючи нас до Свого Святого Духа, роблячи нас в Святих Таїнах і в прямому дарі Самого Себе причасниками Божественної природи.

Це час примирення, а примирення – це радість Божа і наша радість; це – новий початок.

Сьогодні звершується пам'ять святого Іоана Ліствичника, і я хочу прочитати вам кілька його слів, особливо значних для того періоду церковного року, який ми зараз переживаємо: «Покаяння – це наше повернення до Бога, оновлення нашого хрещення; це подвиг, щоб оновити наш союз з Богом, нашу обітницю змінити своє життя. Це час, коли ми можемо навчитися смирення, тобто миру: миру з Богом, миру з самим собою, миру з усіма творіннями. Покаяння народжується від надії і рішучої відмови від відчаю. І той, хто кається – це той, який заслуговує на осуд, але йде з майбутнього суду без сорому і ганьби, тому що покаяння – це наше примирення з Богом. І досягається це через достойне життя, через боротьбу з гріхами, які ми робили в минулому. Покаяння – це очищення нашої совісті. Покаяння – це готовність, без слова нарікання та в перетворенні любов'ю, понести будь-яку печаль і будь-який біль».

І якщо ми запитаємо себе, як, яким шляхом досягти цього, як ми можемо відгукнутися Богу, Який приймає нас, як батько прийняв блудного сина; Богу, Який стільки чекав нас, з тугою, коли ми відкинули Його, і ніколи не відвернувся від нас – як ми можемо відгукнутися до такого Бога? На це ось ще короткий уривок про молитву: «Не ухитряйся в молитовному красномовстві; бо нашого Небесного Отця часто радує і сором'язливе, нехитре лепетання дітей. Не будь багатослівним, коли розмовляєш з Богом, тому що інакше, вишукуючи слова, ти заплутаєшся в них. За одне тільки слово Бог помилував митаря; одне слово віри спасло розбійника на хресті. Багатослівність в молитві розсіює розум і наповнює його великою кількістю образів. Єдине ж слово, звернене до Бога, збирає розум в Його присутності. І якщо, коли молишся, яке слово вразило тебе в серце, досягло самих твоїх глибин, – тримайся цього слова, повторюй його, бо в такі хвилини сам ангел-хранитель молиться з тобою, тому що тоді ми правдиві і вірні самим собі і Богу».

Будемо ж пам'ятати, що говорить святий Іоан Ліствичник, навіть якщо забудуться мої пояснення; станемо пам'ятати його слова, тому що він був людиною, яка знала, що значить звернутися до Бога і залишитися з Ним, бути радістю для Бога і радіти в Ньому. Пам'ять і особистість святого Іоана Ліствичника пропонуються нам зараз, коли ми йдемо до днів страстей, в приклад того, як благодать Божа може звичайну, просту людину перетворити на світильника для світу.

Вчімось від нього, наслідуймо його приклад, радіймо про те, що Бог може Своєю силою зробити з людиною; і з упевненістю, з надією, з радістю і разом з цим тихою, незворушною радістю підемо за цією порадою прислухатися до Бога, Який благає нас знайти шлях життя і говорить до нас, що з Ним, у Ньому ми будемо живими, тому що Він є Істина, але так само і Шлях, і вічне життя.

Амінь.

Митрополит Антоній Сурожський

 

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3