- Монастирі
- Свято-Воскресенський
- Деталі
- Опубліковано: Неділя, 16 січня 2011, 13:46
- Перегляди: 17351
Оселя Гурби колишнього Дубенського повіту знаходилася при великому болоті Мшане на північ від містечка Шумськ. Місцевість ця нагадує Полісся, хоч поруч, південніше,1 розпочинаються відломи Карпат, які далі, на південь, поступово переростають у Кременецькі гори.
Гурби дуже давня оселя. Археологічні дослідження дали багаті знахідки періоду неоліту і раннього середньовіччя, які засвідчують про давнє заселення цієї місцевості. Тут було знайдено залізний обсічний меч і дві бойові сокири, вістря від спису, стріли, остроги та інше. З періоду неоліту виявлено велику робітню крем’яних знарядь праці - крем’яні серпи, сокири, наконечники для стріл і т. д.
В околицях Мшаного болота ряд місцевостей і урочищ мали назву «гута», а на піскових надмах знаходили брилки залізної руди. Раніше ця околиця носила назву Будники і належала до Мізоча. Було тут 500 га смерекового лісу. Єдине місце на Волині де росли смереки на такій площі.
Також місцевість ця завжди славилася своїми лісами, які займали сотні гектарів навколо Гурбів і ці ліси отримали назву Гурбинські. В історію рідної землі ввійшли вони через відомий бій вояків УПА з енкаведистами 23 - 25 квітня 1944 року.
Тут, в Гурбинських лісах п’ять тисяч вояків УПА три дні вели нерівний бій з 35 тис. енкаведистських московських карателів. Москалі кинули в бій танки, літаки, гармати та іншу модерну зброю, яка була відсутня в українських повстанців.
Сотні українських вояків загинули тоді смертю героїв, поранені дострілювалися, щоб не попасти до рук кривавих московських катів. Земля була усіяна трупами і полита кров’ю. Ворог забрав своїх вбитих, загиблі герої-повстанці спочили в Гурбинському лісі. Їх братські могили з дубовими хрестами зривали мінами московсько-більшовицькі карателі, але пам’ять про повстанські могили жила в навколишніх селах.
З постанням незалежної України на братській могилі поставлено хрест, освячено місце вічного спочинку героїв битви у Гурбинських лісах.
Світлої пам’яті тодішній голова Рівненської обласної державної адміністрації Василь Червоній висунув думку заснувати біля братської могили повстанців чоловічий монастир, створити національний пантеон бойової слави, як в с. Пляшевій за загиблими героями-козаками, «Повстанські могили».
Завдяки Василю Червонію, його однодумцям, світлої пам’яті митрополита Рівненського і Острозького Даниїла, в 2005 році розпочалося будівництво житлово-адміністративного корпусу Свято-Воскресенського монастиря, церкви-каплички, перепоховання з інших місць Гурбинського лісу до національного пантеону тлінних останків героїв-повстанців, ідентифікувати імена загиблих. Перед могилами повстанців поставлено на високому постаменті-колоні скульптуру Покрови Пресвятої Богородиці, а над могилами покладено мармурові плити з іменами загиблих.
Намісник монастиря ігумен Онуфрій (Ляда)