Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

6 травня у неділю 4-ту після Пасхи, про розслабленого, звершення пам'яті святого великомученика Юрія Переможця, вшанування чудотворної ікони Львівської Божої Матері "Одигитрія"

7 квітня 2012 р. на 63 році життя відійшов у вічність архієрей Київського Патріархату на спокої – владика Серафим (в миру – Сергій Дмитрович Верзун).

6 березня 2012 року на 82 році життя в с. Благодатному Донецької області упокоївся Іван Антонович Денисенко, молодший брат Святійшого Патріарха Філарета.

Високопреосвященний Іларіон, архієпископ Рівненський і Острозький висловив співчуття Святійшому Владиці з приводу смерті брата.

Також з благословення архієпископа Іларіона у храмах Рівненської єпархії будуть відслужені заупокійні літії за душу новопреставленого раба Божого Івана.

Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу новопреставленого раба Божого Івана в оселях праведних!

Вічна йому пам'ять!

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

до архієреїв, духовенства та вірних

Української Православної Церкви (Московського Патріархату)

У середу 22 лютого 2012 року Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальский Димитрій та Преосвященний єпископ Городоцький Юліан відвідали Високопреосвященного митрополита Євсевія (Політила) у його приватному будинку у Львові, де він знаходиться на покої.

Під час візиту до Владики Євсевія керуючий Львівською єпархією виконав доручення Священного Синоду та благословення Святійшого Патріарха Філарета та вручив Преосвященному митрополиту Євсевію орден Святого Архистратига Божого Михаїла. Після цього правлячий архиєрей та вікарій Львівської єпархії провели товариську приватну бесіду із Владикою Євсевієм. На завершення візиту було зроблено спільне пам’ятне фото.

У середу 22 лютого 2012 року Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальский Димитрій та Преосвященний єпископ Городоцький Юліан відвідали Високопреосвященного митрополита Євсевія (Політила) у його приватному будинку у Львові, де він знаходиться на покої.

на урочистій Академії в Національній опері України

з нагоди ювілеїв 50-ліття його рукоположення на єпископа

і 45-ліття служіння на Київській кафедрі

(4 лютого 2012 р.)

Останні події в УПЦ важко піддаються аналізу. Найпростіше їх охарактеризувати, як «набридло чекати». Чого — від кожного за здібностями. Комусь — одужання глави церкви, комусь — його остаточного відходу. Труднощі аналізу пов’язані з двома обставинами: браком як логіки, так і етики у вчинках і рішеннями дійових осіб, а також небажанням не те що розповісти, що ж відбувається насправді, — навіть просто підтвердити, що щось відбувається.

Рішення останнього Священного синоду, що пройшов без участі Блаженнійшого митрополита Київського Володимира, фактично передбачає відсторонення його від будь-яких важелів управління церквою. Влада зосередилася переважно в руках Синоду, а точніше, деяких його учасників. Усе це дало спостерігачам підстави говорити про «переворот» в УПЦ, а самих «синодалів» порівняти з ҐКЧП.

Що ж, подібність є: митрополита ізольовано в лікарні, його секретаря обвинувачують у пресі в тому, що він фальсифікує рішення Собору, гроші абияк витрачає, а також «править від імені предстоятеля» — тобто предстоятель, треба думати, геть недієздатний, — а щоб владика не надто ворохобився, підводять під фінансову перевірку. Тим часом у публіці підігрівають сумніви в тому, що митрополит Київський справді добре почувається й

одужує, так переконливо, що з Моск-ви надсилають людину, щоб вона сама впевнилася.

Фінансова перевірка, як завжди, закінчується нічим, ложечки знаходяться, але осад, як водиться, залишається. Ухвалю-ється поважне рішення про те, що церква має жити «нормальним життям» навіть «за відсутності предстоятеля». Те, що предстоятель насправді «присутній», — теж не перешкода. Просто його владу треба розділити між усіма, кому вона подобається. Печатка митрополита Київського пірнає в кишеню віднині «першенствуючого» митрополита Одеського, один з вікарних архієреїв отримує в руки всі важелі управління Київською єпархією, швиденько затверджується комісія з переробки Статуту УПЦ — і все це освячується рішеннями Священного синоду, що їх усі «мусять виконувати». Зокрема й митрополит Київський.

Останні події в УПЦ важко піддаються аналізу. Найпростіше їх охарактеризувати, як «набридло чекати». Чого — від кожного за здібностями. Комусь — одужання глави церкви, комусь — його остаточного відходу.