joomla

На думку Предстоятеля, влада не повинна давати накази вбивати людей і тоді не буде відповіді з боку народу, не треба буде захищати своє життя. Водночас Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет закликав до припинення насилля з обох боків – і з боку правоохоронців, і з боку Майдану.

Бачимо, що зараз відбувається в Україні – події не вщухають, а тільки розгортаються. Зниження напруженості немає. Ми з вами спілкувалися 7 грудня минулого року, коли вже був Євромайдан, вже минув перший розгін мітингувальників під Стелою незалежності в Києві. Ви тоді закликали до миру, до порозуміння. Ми тоді говорили про роль церкви. От минуло вже півтора місяця і протистояння триває. Як Ви вважаєте, чому так відбувається? Політики не хочуть йти один одному на зустріч? Чому учасники конфлікту не дослухаються до порад, зокрема, церкви?

– Чому народ не розходиться? Тому що народ не досяг своєї мети. А яка мета у народу? Мета – не владу штурмувати, а увійти асоційованим членом в Європейський союз. Ось мета України. Ми до цього вступу готовили народ протягом усього 2013 року. Коли підійшов момент підписання ­– відмовились. І народ, студенти спочатку обурились, а після цього, коли їх побили, то обурився вже народ. І тому, поки не припиниться втручання з боку нашого північного сусіда в наші українські справи…

– …Росію маєте на увазі?

– Маю на увазі Росію. І Україна не вступить асоційованим членом – народ не буде задоволений. Його навіть не задовольнить і відставка уряду. Тому що мета народу не боротьба з урядом, а досягнення мети до якої нас вели протягом 2013 року. Хто перешкодив? Перешкодила Росія, бажаючи втягнути в Митний союз. А народ український не хоче в Митний союз. А чому не хоче? При всіх недоліках Європи, і одностатеві шлюби, і ще багато яких недоліків, але гроші наші олігархи де зберігають? В яких банках? В російських, в українських? Зберігають в європейських або в американських, або в інших світових банках. А чому? Тому що там надійно, а в Україні не надійно, і в Росії не надійно. Люди хочуть бути з тими, де надійно, де є демократія і де є свобода. Де лікуються наші багаті люди, в Україні? В Європі. Де навчаються їх діти? В Європі. Значить вони визнають, що в Європі краще, ніж в Україні. Тому український народ це теж знає, і тому хоче приєднатися до більш цивілізованих держав. Тому поки це питання не буде вирішене – народ не заспокоїться. Я хочу ще сказати, що є такого позитивного – народ подолав страх смерті. Люди вже смерті не бояться…

– …Маєте на увазі учасників акції протесту?
– Я маю на увазі учасників Майдану. Вони вже смерті, куль не бояться. Вони готові віддати своє життя. А це вже народ непереможний. Тому ми закликаємо до миру, до злагоди, але закликаємо теж до справедливості, що народ обманювати не треба. Якщо сказали «зробимо так», то треба зробити…

– Мається на увазі влада?

– Влада. А якщо не зробили, то будете відповідати вже не перед народом, а будете відповідати перед Богом. А Бог є, і справедливий суд у Бога теж є.

– Ви згадали, з чого взагалі починався Євромайдан: два місяці вже тому, в листопаді, дійсно була основна вимога – продовження євроінтеграції України. Тоді очікувався, як ми всі пам’ятаємо, саміт у Вільнюсі, на який збирався і зрештою поїхав президент Віктор Янукович і всі вимагали від нього підписати угоду про євроасоціацію. Потім була ніч на 30 листопада – розгін студентів «Беркутом» під Стелою Незалежності в Києві, потім – стотисячні акції протесту. А тепер і жертви з'явилися. І вимога продовження євроасоціації, вона хоча і залишилася, але вже далеко позаду. Зараз вже інші вимоги.

– Якщо ми досягнемо головної мети – вступ в Євросоюз, то буде досягнута мета, до якої хоче піти народ. Тоді він тільки заспокоїться. І це якщо ми входимо в Європу, то ми не входимо в Митний союз, відпадає Росія як діючий фактор. Україна зберігає свою незалежність, свою свободу. Бо якщо ми приєднуємося до Росії – ми йдемо в неволю – нову неволю. А якщо ми приєднуємося до Європи – ми до свобідних держав приєднуємося. І таким чином ми зберігаємо свою державність. І ми хочемо жити в демократичній країні, як живуть народи Європи.

– А от зараз, коли знову ж таки ескалація насильства відбувається, і є перші жертви… Ми бачили кадри відео – поводження «Беркуту» з одним із затриманих на Грушевського. Водночас у Міністерстві внутрішніх справ розповідають про десятки поранених правоохоронців внаслідок дій мітингувальників… У цій ситуації, такого подальшого загострення, хто має активніше зробити крок до компромісу – опозиція і її лідери, якщо вони взагалі ще досі впливають на маніфестантів, чи влада, президент Янукович?

– Ісус Христос сказав: «Хто взяв меч – той і від меча загине». Тобто, силу може застосувати і Майдан, але він хоче мирно вирішувати питання. А почали вбивати з боку «Беркута», так? Тоді на силу відповідають силою. І захищають себе. Для чого будують барикади? Для того, щоб захистити себе. Від кого? Від «Беркуту». Бо «Беркут» же побив студентів. «Беркут» журналістів стріляв. Тому припинення насилля – це найперша умова. Насилля з обох боків – і з боку правоохоронних органів, і з боку Майдану, щоб не проливалась кров. А далі треба виконувати ті умови, які ставить не опозиція, а які ставить народ. Тому що народ може не прийняти і опозицію, якщо вона не виконує волю народу. І тому треба прислухатися до народу, не тільки до того, який стоїть на Майдані. А треба прислухатися до волі всього українського народу.

– У цьому зв’язку, дивіться, і Ви особисто брали участь у тій першій спробі переговорів між трьома лідерами опозиції: Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком, і Олегом Тягнибоком за безпосередньої участі глави держави – Віктора Януковича… Тоді були не тільки ці політики, не тільки голова уряду брав участь, але і всі колишні президенти України, Леонід Кравчук ініціатором був цього круглого столу, і Ви виступали. Потім була пауза. Зараз уже відновилися суто в форматі Віктор Янукович і його помічники плюс ці троє лідерів опозиції, на цих переговорах відбулися два раунди. Це допомогло мирному розв’язанню?

– Ну, це є бажання. Бажання мирного розв’язання цього питання. Але для того, щоб мирно розв'язати це питання, добре вже, що сідають за стіл переговорів. Це перший крок, але треба досягти результатів. А результати які? Задовольнити вимогу народу, бо без задоволення умов народу – миру не можна очікувати.

– Тобто, наскільки я розумію ці Ваші слова, владико, все-таки першими головний крок назустріч має зробити влада – Віктор Янукович? Так я Вас розумію?

– Немає значення, хто буде робити перший крок, але треба робити кроки реальні. Ви згадали ці круглі столи?

– Так

– Я, вірно, брав участь…

– Ви виступали і чимало оглядачів назвав Вашу промову однією з найвагоміших на цьому круглому столі.

– Так, але сторони висловили свої позиції. Висловивши свої позиції, треба йти на компроміс, треба йти назустріч один одному, тоді це буде компроміс. А якщо назустріч не йдуть, то тоді якими можуть бути результати?

– Зараз є, чи можливо налагоджуються контакт, щоб з’явилася консолідована позиція українських церков у сприянні мирному врегулюванню кризи – позиція Української православної церкви, інших церков? Якось між собою Ви координуєте ці зусилля?

– Ми хочемо, щоб і наша церква, Київський патріархат, і інші православні, християнські церкви та інші релігії України зробили свій внесок. Який наш внесок? Наш внесок – це молитва до Бога. Тому що ті, хто стоять на Майдані вірять в Бога, і ті, хто стоїть при владі теж вірять в Бога. Так цю віру в Бога треба довести на ділі. Ділами треба доводить, що є віра. А якщо ми говоримо, що я вірянин, що я християнин, а людей вбиваю, то який ти християнин, якщо ти вбиваєш людей або даєш накази вбити? То несеш відповідальність перед Богом, а Бог довготерпеливий, але справедливий і прийде кінець цьому і треба звернути увагу на настрій цього народу. Він смерті не боїться. А хто подолав страх смерті в їх серцях? Благодать Святого Духа подолала страх. І такий народ непереможний. А чому це трапилось? Бо Господь попустив таке. Для чого попустив? Щоб народ засвідчив: хоче він мати незалежну державу, хоче мати свободу, яку дарував Бог, чи не хоче? Якщо хоче – він повинен захистити, повинен своєю справою довести, що любить Україну, що він любить свободу, незалежність, любить свій народ, свою сім'ю. І цей народ доводить. Бо за зло ніхто життя не віддає, а за добро – віддають, за любов до батьківщини життя віддають вільно, тому що знають, що є вічне життя, що Бог бачить. І той, хто чинить зло – нехай знає, що відповідь дасть перед Богом. Або тут, а якщо не тут, то після смерті обов’язково. І ми цією вірою повинні керуватися в нашому житті. І у всіх обставинах терпіть, де треба терпіти. Але істині, Богу не зраджувати.

– Була інформація, офіційна, що Вас держава, Віктор Янукович, нагородою відзначив і Ви відмовились. Чому Ви так зробили?

– Мене нагородив не тільки президент…

– …Указ, власне, він підписав...

– І церква нагородила…

– Так

– Я вважаю, що в таких обставинах, коли народ страждає, коли людей вбивають, а патріарху приймати нагороди не варто і не етично. Тому я відмовився в цих умовах приймати орден і від церкви, і від президента.

– Священнослужителі Української Православної Церкви виступають на Майдані і закликають до мирного розв’язання. Як Ви до цього ставитеся? Вони мають у Вас дозвіл брати чи це їхнє рішення? Як це відбувається?

– По-перше, якщо вони священики Київського патріархату, а вони там є, я благословив їм молитися, людей заспокоювати, щоб не розпалювались пристрасті, й надихати людей на захист істини, правди, любов до своєї батьківщини, любов до своїх ближніх. І тому вони і добровільно йдуть, бо я їх не посилаю. Вони самі йдуть, але я благословляю молитися зі своєю паствою, а паства наша там. І вона просить, щоб священик там був.

– Як Ви вважаєте, а що далі можна було б зробити? Ви не просто як духовний авторитет України, а людина з великим життєвим досвідом. От політики-політиками, але що ж можна зробити не лише їм, щоб не було більше жертв? Надалі, щоб пристрасті вгамувалися чи це дуже-дуже тепер важко?

– Перше, влада не повинна давати накази вбивати людей. Тоді не буде відповіді з боку народу. Не треба буде захищати своє життя.

– Але ж представники влади переконують, що вони не дають таких наказів, жодним чином. А дії того ж «Беркута», як переконує той же прем’єр-міністр Микола Азаров, пояснюють тим, що міліціонери тільки обороняються і охороняють правопорядок, виконують закон. Ніхто не дає накази убивати з боку влади.

– Це слова. Може вони і щиро думають, що так і буде, а на ділі показують же факти. І побиття студентів. Причому били тоді, коли ці студенти тікали в монастир. Якщо він тікає, то для чого ти його б'єш, якщо він уже не на Майдані?

– Дзвони монастиря – це вже стало символом цих всіх подій.

– Бог дав кожному совість. І твоя совість повинна тобі сказати: «ти робиш це по совісті?». Совість спонукає тебе чи совість спонукає давати такі накази? Чи ти сам від своєї злої волі, свої пристрасті, свій гнів, властолюбства робиш це? Подумай.

– Владико, у Вас є можливість звернутися до учасників акції протесту, до тих, хто їм протистоїть, от що б Ви їм сказали, щоб все ж таки нарешті припинилося це протистояння і не було жодних жертв більше?

– Моліться Богу. Господь всемогутній може своєю силою все припинити – перше. Поступайте по совісті, як совість підказує. І любіть Україну не словами, а життям і ділами. Оце мої побажання.

– Ви сподіваєтеся, що вдасться все ж таки завершити мирно це протистояння?

– Я переконаний, що переможе народ у цьому протистоянні. Це моє переконання. Як я був переконаний, що незалежна церква українська – Київський Патріархат – переможе і бачить все перемагає. Так і тут я переконаний, бо правда на боці народу.

Джерело radiosvoboda.org