joomla

6 березня, з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, в актовому залі Рівненської загальноосвітньої школи № 14, силами вихованців Рівненської духовної семінарії було проведено літературно-музичний вечір пам’яті Т. Г. Шевченка.

Відкрили вечір прот. Григорій Горбач, клірик Свято-Троїцької церкви м. Рівне (Басів Кут), та бібліотекар РДС Віра Дмитрівна Кундюк, котрі розповіли присутнім про повне трагізму і болю життя Великого Кобзаря.

Слухаючи пісню «Реве та стогне Дніпр широкий…» у виконанні хору студентів РДС, відчувалося незрима спорідненість яка пов’язує нас з усім оточуючим світом, який ми називаємо Україною.

Все це Шевченко, все це – широке і барвисте море його поезії, яке вирує на сторінках книги, що зветься «Кобзар». За життя поета «Кобзар» був виданий двічі. В 1940 р. побачило світ перше видання, яке містило лише 7 творів. Друге вийшло через 20 років і містило 17 творів. Нинішній «Кобзар» містить більше 240 творів. Вчитуючись у рядки поезій мимоволі задумуєшся: звідки в невільника стільки лицарства і незламності? Як цей сирота з нужденного села піднявся до вершин людської мислі? Та, мабуть, тому, що він жив Україною, творив для неї, любив її народ.

Найпрекрасніші враження дитинства залишились у серці поета від розкішної природи України. Про це свідчать його вірші «Тече вода з-під явора», «Вітер з гаєм розмовляє», «Зацвіла в долині червона калина», «Мені тринадцятий минало», який виконав вихованець ІІ курсу РДС Ковальчук Роман. Великий успіх мала постановка балади «Лілея». Ліричну оповідь задушевно виконали учениця VІ класу школи Іванна Задорожна та студент ІІІ курсу семінарії Тарас Сич.

З душевним трепетом була розкрита тема жінки-матері у поемах «Катерина» та «Наймичка». Присутні познайомились з біблійними мотивами у творчості поета. Ще в дитинстві він знав напам’ять увесь «Псалтир». Шевченка глибоко зворушувала доля Ісуса Христа, який зазнав страшних мук в ім’я спасіння людей. Після заслання Шевченко здійснює переспіви біблійних пророків. Їхня доля імпонувала поетові. Крім Ісайї переспівує Ієзекеїля, Осію. До циклу переспівів входять «Давидові псалми», в яких сповідає свою душу, засуджує несправедливість. Псалом «Боже, спаси, суди мене» слухачі послухали у майстерному виконанні студента І курсу Павла Літвінцова, а хор виконав псалом «Блажен муж».

В творчості Кобзаря є краплинка буття нашого краю. Більше як 165 років тому він побував на Рівненщині. Він не міг не побувати на вічному спочинку героїв битви під Берестечком, що змальовано у вірші «Ой чого ти почорніло зеленеє поле». Далі учасники прослухали пісню про незгасне слово Кобзаревих дум у виконанні хору. Шевченко мріяв бачити Україну вільною, незалежною, щасливою. Всі послання до майбутніх поколінь лягли на папір у вірші «І мертвим, і живим…» у виконанні викладача РДС Антоніна Михайлівна Мельничук.

Року 1845, 24 грудня на ложі тяжкої хвороби, думаючи про смерть Шевченко пише «Заповіт», який на високому рівні виконав хор.

День 10 березня 1861 року став днем української національної жалоби. Не стало Великого Тараса. Похоронили його на Смоленському кладовищі м. Петербурга, а через 2 роки останки поета перевезли на Україну, в м. Канів. На закінчення вечора, студент ІІ курсу РДС Василь Деркач напрочуд майстерно виконав вірш В. Баранова «До українців», а хор проспівав пісню «Ми тебе не забули Тарасе».

Людський талант багатогранний, даний Богом не для того, щоб його приховувати, а навпаки, щоб наполегливо розвивати і дарувати оточуючим. Останнє стосується регента хору РДС дияк. Володимира Іваника, під керівництвом якого викладачі та студенти РДС змогли подарувати присутнім пам’ятний вечір. Проректор з навчально-методичної роботи РДС, прот. Тарас Волянюк подякував всім та коротенько ознайомив присутніх з діяльністю Рівненсьої духовної семінарії.

Губляться рукописи, тліють книги, вода і вітер стирають написи на камені, а слово Великого Кобзаря – живе. День у день! Віки!

Віра Кундюк,
бібліотекар РДС