joomla

Вже стало гарною традицією організовувати дітям недільної школи «Божа нивка», що при Свято-Вознесенському храмі м. Дубно (Підборці),цікаві зустрічі з відомими і талановитими людьми Дубенщини.

Ще до початку зустрічі усе трималося в таємниці від дітей. Заняття розпочалося традиційно: християнське привітання, спільна молитва, а далі… роздуми про місце фізичного розвитку у житті кожної людини.

На попередніх заняттях діти неодноразово дізнавалися про те, як фізична праця гартувала Ісуса та дала Йому фізичну силу нести хреста, бути у свідомості та не померти на хресті передчасно. Він Своє життя віддав Сам, а не помер від знесилення. Ісус набирався фізичної сили в гірській місцевості Галилеї. Назарет був на вершині гори, тому будь-яке відлучення та повернення додому було пов’язане з фізичним навантаженням, а цю дорогу Ісус проходив тисячі разів (Лк. 4:29).

Сьогодні гостро постає питання, чи потрібне фізичне виховання та, загалом, спорт нашим дітям та молоді? Сьогодні, мабуть, більш популярними є інші заняття для наших дорогоцінних дітей. І «розвиваються» вони найчастіше біля комп’ютерів. Саме тому і виникла думка про таку зустріч для наших вихованців з учасником Олімпійських ігор, майстром спорту України та майстром спорту міжнародного класу. А чому б і ні? Адже в недільній школі навчаються його племінники – Настя та Володя Овдійчуки. Причому останній уже подає надії в подоланні перших спортивних висот.

Спортсмен, якого ми запросили на заняття, гідний поваги та наслідування. Він є яскравим прикладом фізичної підготовки, наполегливості та витривалості, скромності і простоти. Зустріч з Круком П.М. була цікавою і зворушливою. Діти уважно слухали розповідь Петра Миколайовича, задавали запитання. Цікаво було дізнатися, що Крук П. наймолодшим у нашому місті одержав почесне звання майстра спорту України (йому на той час виповнилося 16 років). Свою першу нагороду отримав ще у 2000 році за ІІ місце на І спортивних іграх школярів по веслуванню на каное. На запитання дітей про кількість усіх нагород, посміхаючись відповів: «Спочатку, коли нагород було не так багато, рахував 1… 5… 7…, а потім перестав. Зараз їх 50, а може і більше». Ми не стали перераховувати нагороди власноруч, але їх кількість була вражаючою. Варто було лише заглянути в очі дітей, які горіли цікавістю. Кожен хотів потримати медалі чемпіона, та не всі змогли, в міру того, скільки важать ці дорогоцінні спортивні здобутки. А дехто навіть приміряв їх на себе. Крук П.М. розповів дітям про те, що відвідав понад 10 країн світу, з яких найбільше вразила Японія, Китай, Італія. «А, взагалі, спортсмени красу країни, у якій проходять змагання, практично не бачать. Тренування, тренування, і ще раз тренування…» – зазначив Петро Миколайович. У 2003 році спортсмен був нагороджений громадським рейтингом Дубенського краю «Кришталевий жолудь» (під час вручення нагороди саме був на змаганнях в Японії).

Далі заняття продовжив духовний наставник дітей – о. Василь. Він ще раз звернув увагу своїх вихованців на важливість таких особистих людських якостей як витривалість, дисциплінованість та вимогливість по відношенню кожного до самого себе та розкрив значення цих людських цінностей у світлі християнської моралі.

На занятті діти старшої групи «готували» коктейль «Олімпійський», середньої вікової групи – салат «Спортивний», наймолодші малювали різнокольорові м’ячики, а дорослі на чолі з настоятелем прот. Василієм Лозинський «будували» Храм здоров’я.

Друга частина заняття – спортивні змагання. Діти проголосили олімпійську присягу, вивчили девізи команд. Довгоочікувані змагання розпочались! «Строгі» спортивні судді о. Василь, Крук П. та Кириченко Н. уважно стежили за ходом змагань, об’єктивно виставляли бали кожній команді, сперечалися і, нарешті, дійшли спільної думки – нагородити медалями усіх учасників гри. Великою честю було одержувати ці нагороди з рук майстра спорту міжнародного класу, учасника Олімпійських ігор Петра Крука. А далі… За всіма правилами Олімпійських ігор усі разом виконали Гімн України. Ну, і, звичайно ж – колективне фото на пам’ять.

Заняття традиційно закінчилося частуванням. Не кожного дня і не в кожного з нас є нагода чаювати за одним столом з такою видатною людиною, яка є нашим дітям справжнім зразком для наслідування.

На завершення зустрічі о. Василь від імені всіх дітей недільної школи подякував Петру Миколайовичу за цікаву зустріч, побажав міцного здоров’я та подальших успіхів у досягненні нових спортивних висот та подарував спортсмену ікону Пресвятої Богородиці.

Користуючись нагодою Крук П. М. побажав усім міцного здоров’я та запросив бажаючих на заняття по веслуванню.

Хто знає, можливо ця зустріч запалить у комусь вогник допитливості і станеться так, як колись із 14-ти річним Петром. «Навчаючись у дев’ятому класі, хлопчина «за компанію» якось прийшов на веслувальну станцію,що на «Острівку». Йому поталанило, що потрапив у секцію до тренера Андрія Максимчука, який розгледів у школяреві майбутнього підкорювача водних просторів…» – пізніше напише про Петра Василь Яноші у міській газеті.

Тож висновок напрошується сам собою: для того, щоб мати силу нести свій життєвий хрест і прожити життя достойно, кожному з нас не можна нехтувати своїм фізичним здоров’ям. Не забуваймо, що наше тіло – це храм Духа Святого і про нього потрібно дбати.

Семенович Г. М.,
вчитель недільної школи