joomla

"Величаємо Тебе, життєдавче Христе,
і шануємо хрест Твій Чесний,
що ним Ти спас нас від неволі вражої"
(Величання на утрені свята)


Шанування святого Господнього хреста — це одна з найважливіших сторінок шанування Спасителя. Знак святого хреста, роблений на собі, це один з найстаріших звичаїв християн.
Святий хрест це вічно живий символ безконечної Божої любові до нас, грішних, символ Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасення, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь святому хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак святого хреста, ми кожного разу визнаємо свою віру в нашого Спасителя.
Православна церква так високо почитає святий хрест, що встановила в його честь аж кілька свят у році, найбільше це свято Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста.
Свято Воздвиження належить до дуже давніх, але, як історія знайдення святого Господнього Хреста, так і історія встановлення празника покриті серпанком різних легенд і тут нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.
Треба зауважити, що у святкуванні цього свята не йдеться про звичайне почитання-поклоніння святому хресту, яке буває в Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про зміст свята про що говорить і сама назва: ВОЗДВИЖЕННЯ, що значить ПІДНЕСЕННЯ, тобто окремий урочистий обряд почитання і прославлення святого хреста.
Історики Православної Церкви на загал погоджуються, що передусім дві події сприяли встановленню цього свята: віднайдення святого Господнього хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII столітті.
Встановленню празника Воздвиження передувало віднайдення святого хресного дерева, на якому помер Ісус Христос матір’ю імператора Костянтина Великого Оленою, яке сталося в 326 році.
Початок самого Воздвиження дало освячення храму Господнього Воскресіння, який збудував святий Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Це освячення відбулось дуже врочисто за єрусалимського патріарха Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня після освячення храму було врочисте воздвиження віднайденого святого хресного дерева. Під час воздвиження народ багато разів просив: "Господи помилуй". Відтоді Православна Церква щорічно святкує пам'ять освячення храму Господнього Воскресіння 13 (26) вересня. а свято Воздвиження Чесного Хреста 14 (27) вересня.
Чимало храмів Рівненщини перебувають під покровом Животворчого Хреста Господнього, серед них і у селі Богдашів Здолбунівського благочиння. В цей день у храмі,  в який понад триста років йде православний народ на молитву, вкотре було велелюдно. 
Урочисте святкове богослужіння зібрало сімнадцять священників серед яких були ректор РДС, священик Віталій Лотоцький, представники викладацької корпорації семінарії, священики з Костопільського, Острозького,  Рівненського та Здолбунівського  благочинь,  які підносили свої молитви за Церкву та український нарід під склепінням святині.
З мудрими пастирськими настановами в цей день звернулися до народу протоієреї Ярослав Кричильський та Сергій Лучанін, в яких наголосили на важливості шанування хреста Господнього та особливості і величності свята.
Завершилося богослужіння поклонінням Хресту та хресною ходою з уставними многоліттями.
І поніс православний люд до своїх домівок відчуття радості Христової перемоги, яка заключена в хресті, і яку дає православне богослужіння.

Настоятель Сято-Хрестовоздвиженського храму с .Богдашів

прот. Тарас Волянюк