joomla

З поміж великого сонму угодників Божих святитель Миколай, Мир Лікійських Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе його життя – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Він покровитель землеробства і скотарства, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих обставинах нашого буття. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога, адже все життя великого Чудотворця було позначено любов’ю до Бога і ближнього.

Але найбільше чекають свята Миколая діти, які з нетерпінням очікують в цей день отримати подарунки – замовлені в листі чи малюнку. Не оминуло святкування і Рівненську єпархію, де практично у кожному храмі співами та віршами прославили великого Чудотворця.

Зокрема у Свято-Покровському кафедральному соборі м. Рівне, 18 грудня 2014 року по закінченні Всенічної відправи, вихованці недільної школи та маленькі прихожани храму влаштували святковий концерт. По закінченні виступу зі святом всіх присутніх привітав архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, який також вручив кожній дитині солодкі подарунки.

Також цього дня у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м. Рівне, відбувся концерт на честь святителя Миколая Чудотворця, який організували викладачі та діти недільної школи кафедрального храму. По завершенні концерту, з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, старший священик кафедрального храму прот. В'ячеслав Грицак роздав кожній дитині святковий подарунок.

В сам день свята архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон відвідав Рівненський обласний навчально-реабілітаційний центр, де поспілкувався з вихованцями закладу, та разом з директором ТМ «Євротон» Ярославою Юріївною Острожчук вручив кожному вихованцю святкові гостинці.

Доброю традицією Свято-Покровської парафії м. Березне стало відзначення з року в рік свята на честь святителя Миколая, Мир Лікійських Чудотворця. 18 грудня, у переповненому храмі було відслуженно святкове богослужіння, по завершенні якого відбувся концерт, підготовлений парафіяльною недільною школою. 150 дітей отримали в цей день святкові подарунки.

19 грудня 2014 року, на запрошення директора Березнівського економіко-гуманітарного ліцею Лесі Миколаївни Цимбалюк, недільна школа Свято-Покровського храму м. Березне привітала зі святом студентів ліцею.

Вшанувала святителя Миколая також і громада на честь святого апостола і євангелиста Іоана Богослова смт. Демидівка, де вихованці недільної школи піснями і віршами прославили Великого Чудотворця.

Святкування свята на честь святителя Миколая Чудотворця відбулися і в будинку культури м. Корець. Настоятель місцевої Свято-Воскресенської парафії прот. Іоан Мациканич привітав дітей шкіл та гуртків зі святом, та розповів присутнім про чудеса і подвиги святителя Миколая. Також кожній дитині були роздані солодощі та дитячі молитовники. В другій половині дня на центральній площі міста Корець прот. Іоан відслужив молебень до святителя Миколая Чудотворця та звернувся до жителів міста з вітальним словом.

Цього року вшанування святого чудотворця Миколая традиційно пройшло і у Свято-Михайлівському храмі Млинова. Так увечері 18 грудня тут відбулося святкове дійство «У ніч на свято Миколая». Розпочалося воно із акафісту до Миколая Чудотворця, який під спів кліросного хору відслужив настоятель храму протоієрей Тарас Варварук.

Після цього дитячий колектив храму дав концерт. Тут звучали і вірші, і пісні про святого Миколая, про доброту, любов до ближніх. У розіграних сценках було показано, як чемні діти отримують від святого гарні гостинці, а неслухняні – різочки. Завершилося дійство врученням подарунків усім дітям, які прийшли на це свято.

А 19 грудня, у сам святковий день, у храмі було відслужено Божественну літургію, яку очолив настоятель протоієрей Тарас Варварук у співслужінні протоієреїв Тарасія Лазуки та Антонія Андріюка.

По завершенні відправи отці Тарас Варварук та Тарасій Лазука завітали у Млинівську гуманітарну гімназію, де на свято Миколая відзначають День гімназії. Отець Тарасій Лазука виступив на святковому дійстві перед молодшими школярами, розповів їм про святого Миколая, його доброчинність та небажання бути відомим, акцентував увагу на творінні добра заради самого добра, а не заради нагороди.

Отець Тарас Варварук і як священик, і як учитель основ християнської етики виступив перед педагогічним колективом та учнями 5 – 11 класів. У своєму вітальному слові він зазначив, що святий Миколай став відомим завдяки відданому служінню Богові і людині. Як ніхто інший, святий угодник Божий умів відстояти правду Божу, дати пораду, навчити інших, навернути їх на праведну дорогу, однак не залишив по собі письмових повчань. Усе життя Миколая-Чудотворця було присвячене Богові, і зараз він молиться за всіх нас, тому і ми повинні пам’ятати про святого та шанувати його.

Разом із тим отець Тарас подякував педагогічному колективу за виховання в учнів високих моральних якостей та патріотичних почуттів. При цьому він зауважив, що не думав ще кілька років тому, коли навчав учнів 6-7 класів, що зараз вони захищатимуть нашу Україну і зокрема його, воюючи у зоні АТО, звідки нещодавно він повернувся. Отець Тарас висловив сподівання, що сучасне молоде покоління зуміє визначити справжні цінності, правильно розставить пріоритети, берегтиме і примножуватиме ті духовні надбання, які залишили нам у спадок наші предки, і у першу чергу такі як святий Миколай Чудотворець. По завершенні виступу отець Тарас вручив директору гімназії Миколі Кравчуку подарунки – дитячі Біблії.

Кожного року, в день пам’яті святителя Миколая Чудотворця, прихожан Свято-Троїцького храму м. Рівне (Басів Кут) піснями і віршами вітають діти недільної школи.

Цього року під керівництвом своїх наставників пані Лілі Ритунської та пані Оксани Римчук вони також приготували сценку, та пісенні твори на честь святителя Миколая. По закінченню цього святкового дійства, присутні подякували діткам за їхні старання, і як нагороду за проведене дійство, вони були обдаровані солодощами та церковними книжечками.

«І до нас завітав святий Миколай»

З такими словами був розпочати вечір дитячої творчості у Церкві Успіня Пресвятої Богородиці міста Здолбунів. 19 грудня ця православна громада святкує своє друге престольне свято і оскільки цей день припав на п’ятницю, коли більшість дітей та юних прихожан храму перебуває на навчанні. Святкування історії життя і подвигу святителя Миколаю відбулося 21 грудня після недільного богослужіння. Саме після звершення Літургії відбуваються уроки недільної школи і маленькі прихожани храму, на цей раз вирішили присвятили свої заняття вшануванню історії із життя святого.

З благословення настоятеля храму ігумена Димитрія (Ющака) діти недільної школи під керівництвом професійних педагогів-вчителів Саюк Поліни Борисівни та Іванцової Віти Ярославівни організували виставу пам’яті із життя святого Миколая. До участі у проведені вечора святителю Миколаю, крім дітей, долучилися всі бажаючі, особливо слід відзначити допомогу Ольги Брославської та Петра Іванцова, які відповідали за технічну частину.

Заплановане святкування розпочалося в 16 годині в організації брали участі найбільш активні парафіяни, які допомогли встановити спеціальні декорації та прикрасити храм.

Перед початком вистави духовенство храму відслужили молебень святому Миколаю і помолилися до святителя за мир в Україні та заступництво святителя за всю громаду, і всіх християн. Потім із словом-проповіддю звернулися священики храму і розповіли для прихожан історію життя святителя, традицію шанування Миколая в Україні та мету християнського виховання.

Слово про святого Миколая

Серед всіх християн світу, які відокремлені конфесійними переконаннями день пам’яті святителя Миколая є найбільш спільним святкуванням. Завжди 19 грудня християни Заходу і Сходу відзначають цей день забуваючи про всі історичні та традиційні розмежування, через те, що всіх об’єднує єдина мета: принести добро і мир серед людей. І в християнському світі святитель Миколай відомий під такми іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фазер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Слушно згадати, що в часи Радянського Союзу день вшанування святителя Миколая був замінений на персонаж Діда Мороза, традиція якого походить із слов’янської міфології. У 1936 р. за поданням радянського діяча П.П. Постишева святкування Нового року для дітей супроводжувалося приступністю Діда Мороза та снігуронькою. Таке нововведення було штучним наміром повністю знищити атеїстичною владою християнських традицій і стерти православну історію нашого народу.

І навіть у наш час, коли відроджується самобутність українського православ’я і Помісна українська православна Церква, яка має глибокі історичні традиції християнства. Часто можна почути безліч негативних історій із життя святого Миколая. Нерідко його звинувачують у тиранії, деспотії та узурпаторстві політичної місцевої влади, коли ніби із його дозволу незначна частина християн захопила управління над містом у Малій Азії і поставила святителя керівником. А він використовуючи владу наказав знищити усіх язичників і відібрати у заможного населення матеріальні статки на користь християн. Таку думку можна почути від кожного хто не розуміючи християнства прагне видати неправду за дійсність і перетворити історію Церкви у негативну сторінку людства.

Насправді історія древньої Церкви зберегла не багато свідчень про життя і походження святителями Миколая. Відповідно, більшість історій про святого Миколая мають не християнське походження і є пізнішою вигадкою противників християнської віри. Про життя святого Миколая не згадує жодне історичне джерелом в авторстві таких християнських-письменників як Євсевій Кесарійський (262-340), Сократ Схоластик (380-439), Феодорит Кирський (386-457), Созомен (400-450), Євагрій Схоластик (536-594). Не згадує про діяльність святого Миколая на Першому Вселенському соборів 325 р. у місті Нікея і зібрання документів та стенограм виданих у багатотомному збірнику Діяння Вселенських соборів. Єдиним джерелом є перекази святого Андрія Критійського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.), які згадують про вшанування ченцями дня святого Миколая і коротко описують його життя. Але навіть у їх розповідях є підстави сумніватися у історичній об’єктивності про життя святого Миколая. Якщо в історичні хронології древньої Церкви не згадують про життя Миколая, тоді слід з обережністю сприймати деякі відомі факти із його життя.

За їх переказами Миколай народився між 270 та 286 роками у грецькому місті-колонії Патара, яка була у провінції римської імперії Лікія (Мала Азія). Його батьки Феофан і Нонна були багатими та глибоко віруючими християнами, які охрестили сина відразу після його народження. Положення батьків дало можливість Миколаю навчатися, після чого він переселяється до міста Мири, де під вихованням його дядька-єпископа висвячує молодого Миколая на священика.

Оскільки святий Миколай вважається покровителем моряків, існує версія, що він також був мореплавцем або рибалкою, але ймовірніше, що його родина мала певне відношення до рибальства. По смерті батьків сину залишається великий спадок і він вирішує роздарувати майно потребуючим.

Роки ранньої душпастирської діяльності Миколая приходять на час сумісного правління двох римських імператорів Діоклетіана (284-305) та Максиміана (286-305), що дозволяє приблизно оцінити вік Миколая. У 303 р. Діоклетіан видає указ про переслідування християн, потім цей указ підтвердив його наступник Галерій аж до 311. У західній частині імперії Констанцій Хлор (305-306) не допускає виконання цього наказу і між співправителями розпочинається війна за владу в імперії. Період з 303 по 312 рік був самим жорстоким у переслідуванні християн і призвів до громадянської війни між західною та східною частинами імперії. Перемир’я настало тільки в 311 році коли владу у імперії поділили імператор Костянтин Великий та Флавій Ліциній.

В цей період міжусобиці та гоніння на Церкву значно збільшується число християн і у провінціях влада часто відмовляється виконувати імператорські накази. До цього багато таємних віруючих християн відкрито захищають Церкву від переслідування язичниками і нерідко переймають за підтримки народу управління містами.
Ймовірно, що такі обставини призвели до того, що святитель Миколай став єпископом міста Мира і взяв на себе адміністративне управління містом. Заспокоюючи політичну боротьбу у місті він вдавався до рішучих дій і змусив багатих жителів віддати частину свого майна для потреб бідних, сиріт та вдів. Держава переживала внутрішні чвари незахищеною частиною населення були бідні люди, які не мали можливості себе забезпечити. Саме на їх захист виступив святий Миколай і набував собі славу захисника та доброчинця.

До кінця свого життя святий Миколай був єпископом у місті Мирах і помер приблизно в 345 р. Ще за свого життя святий Миколай став відомий через свою доброчинність, очевидно, що його вчинки були настільки вражаючими для тогочасного суспільства, що це породило багато легенд про його життя.

Сучасні дослідники припускають, що святитель випередив свій час і зробив так звану «соціальну революцію» серед тогочасного язичницького суспільна. Образ святого Миколая як захисника дітей можна пояснити лише тим, що він змінив ставлення до дитини у свідомості римської культури. За римським правом дитина від якої відмовлялися батьки або вона втрачала батьків була товаром і продавалася у рабство. І на певному етапі свого життя Миколай як справжній християни виступив на захист дітей. Невідомо як це відбувалося але шанування святого Миколая, як покровителя і захисника дітей відоме з V ст. від цього часу, ймовірно і починають святого Миколая називати «Чудотворцем». Візантійський імператор Юстиніан І Великий (527-565) у перше побудував на честь святого Миколая Церкву у Константинополі.

В ХІ ст. територія Візантійської імперії значно зменшилася і місто Мира та провінція Лікія опинилася під владою турків-мусульман. З ініціативи греків-переселенців, що проживали в Італії була організована експедиція для повернення мощей святого Миколая. Християни викупивши у турків мощі святителя розмісти їх у місті Барі у Церкві святого Стефана, пізніше тут був побудований храм на честь святого Миколая.

Іще до хрещення Київської Русі на Україні святитель Миколай був найбільш шанованим святим. Іменем святителя Миколая був в 866 році охрещений київський князь Аскольд. Над могилою князя, потім у Києві свята княгиня Ольга побудувала перший у Київській Русі храм святого Миколая.

За православною традицією українського народу, день святого Миколая є особливе свято для української сім’ї. В цей день, батьки для своїх дітей за слухняну поведінку дарують подарунки, кладучи їх біля ліжка, де сплять діти. Часто забувають, що святий Миколай крім того, що є опікуном дітей, юнаків, сиріт та самотніх людей. На Україні, серед перших християн нашої землі був покровителем всіх подорожуючих, моряків та воїнів. Як свідчать археологічні знахідки, зображення святого Миколая знаходять на місцях, де в Україні за часів Київської Русі пересікалися торгівельні шляхи та відбувалися міжусобні конфлікти між християнами та язичниками ще до хрещення.

За пізнішою народною традицією українського православ’я святитель Миколай вважався захисником від всяких стихійних лих та різних бід. Тому в народі образ святителя був найбільш поширеним і знаходився у кожній українській хаті або житловому приміщенні. У кожному регіоні України можна зустріти різні традиції покровительства святого Миколаю серед народу. Наприклад на Одещині Миколаю моляться рибалки виходячи в море на промисел; на Галичині образ Миколаю встановлюють перед будівництвом будинку; на Полтавщині та Поділлі молитву Миколаю читають перед початком землеробства та домашнього господарювання, на Волині Миколаю моляться для зцілення від хвороб та різних недуг. А за звичаями українського воїнства, мати завжди благословляла сина коли він йшов до війська образом святого Миколая і давала йому ікону святителя для захисту у бою та спасіння від смерті. Від 19 грудня за християнським звичаєм українського народу дозволялося співати під час сімейних вечорів різдвяні піснеспіви.

Після невеликого повчального слова найменші діти недільної школи прочитали вірші та заспівали пісні про святого Миколая. Дорослі учні недільної школи представили виставу про святого Миколая, в якій передали повчальне значення святителя у вихованні дітей. А також показали для усіх присутніх в чому полягав подвиг святого у заступництві за дітей та всіх хто потребує допомоги. Завершилося театралізоване дійство очікування приходу святого Миколая, який дітям роздав солодкі подарунки та цікаву дитячу літературу.

На сам кінець, настоятель храму ігумен Димитрій (Ющак) подякував усіх хто допоміг організувати вечір шанування святого Миколая і побажав дітям та їх батькам тепла і радості в очікуванні Різдва Христового.

Прес-служба Рівненської єпархії

за інформацією прот. Мирослава Синиці, прот. Василія Іваника,

прот. Іоанна Мациканича, прот. Григорія Горбача,

диякона Віталія Кузіна та Світлани Швайчук