joomla

 

 

Напередодні Дня захисника Вітчизни, 22 лютого, для військовослужбовців військової частини А 1519, яка знаходиться в м. Дубно, в приміщенні штабу було освячено каплицю Почаївської ікони Божої Матері. Відтепер воїни  інженерних військ Української Армії мають можливість відвідувати Богослужіння, помолитися, поставити свічку, щоденно пити освячену воду.

Також біля військового містечка 11 січня 2012 р. було освячено хрест під місце будівництва храму Різдва Христового. Тому настоятель даної громади, свящ. Богдан Тимощук, з благословення церковної влади, взяв захисників нашої Батьківщини під духовну опіку УПЦ КП. В цьому служінні о. Богдану допомагають  Світлана Когут, Ольга Бадаліс, Ольга Олійник, Микола Чуздюк  які  разом зі священиком служать ще й в лікарнях міста Дубна.

За час свого існування особовий склад частини зарекомендув себе як один з кращих серед частин тилу Міністерства оборони України. За підсумками діяльності в 2001 році військова частина нагороджена перехідним кубком і грамотою начальника тилу МО України. В різний період командирами частин були: підполковники Чернов, Сергушин, Пасенко, Піддубник, Кладов, Макар Ігор, Мішенков Василь, Васильєв Іван, Бругер Ярослав . В даний час командиром військової частини А 519 є Безруков Олег Дмитрович, а заступником командира з виховної роботи – Нечитайло Юрій Валентинович, які всіляко допомагають священику в налагодженні контактів між духівником і особовим складом Центру.

Особовий склад повністю укомплектований військовослужбовцями – контрактниками, двічі на тиждень проводить стрільби, тренувальні заняття, підтримує в належному стані обладнання і військову техніку. У підпорядкуванні Центру знаходяться полігони в селах Перерослі та Бущі.

В мирний час інженерні війська ліквідовують наслідки повеней, катастроф, будують мости, проводять аварійно – відновлювальні роботи, готуються до виконання завдань в особливий період.

Військовослужбовці частини виїзджажали для ліквідації наслідків повеней у місто Сколе Львівської області, де врятували 40 чоловік і встановили міст, а також реконструювали знесений водою міст у селі Кричильськ Сарненського району. Цього року, на прохання місцевої влади військовослужбовці своєю технікою розчистили від снігу 160 кілометрів доріг, витягували з заметів автобуси…

За досягнуті успіхи в службі офіцери і прапорщики нагороджувались державними нагородами, відзнаками Президента України і МОУ, начальника тилу, начальника ЦАДУ, іменними годинниками. Офіцерів для інженерних військ готує факультет військової підготовки Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а сержантський коледж при ньому – молодших командирів.

Варто подолати песимізм, який залишається у військових колах щодо ролі священика в армії . Військовослужбовці, навіть якщо вони не є людьми церковними, тягнуться до храму, хочуть спілкуватися з пастирем. Найважливішим є сам факт, що молода людина, маючи службові чи життєві складнощі, має змогу звернутися до духовної особи, якій довіряє, адже тут вислухають, дадуть пораду та помоляться. Церква – це духовний міст, який міцно зв’язує військову службу з народом, його духовними цінностями та традиціями. Чоловік, який ходив до храму вдома, почуватиметься своїм у війську, де несуть служіння священики. А  повернувшись додому, розкаже своїм рідним, а згодом своїм синам, як проходив армійську службу, молився у військовому храмі та мав довірливі бесіди зі священиком.

Часто командування вбачає у релігії засіб для зміцнення дисципліни, боротьби з «дідівщиною» і суїцидом. І доля правди в цьому є: справжній християнин ніколи не вдарить молодшого і слабшого, навіть у біді не впаде духом, а своєю надією і пристановищем має Воскреслого Спасителя.

Завданням духовної опіки у військових формуваннях є зміцнення віри у військовослужбовців, любові до Всевишнього, до ближнього і навіть до ворогів. Щоб навіть під час військових дій християнин дотримувався Заповідей Божих і був милосердним. Священик бачить перед собою передусім людей, незалежно від їхніх військових звань і посад, знайомить з правилами поведінки в храмі, навчає як правильно молитися, яку духовну літературу читати, як знайти своє місце у бурхливому морі життя.

Будемо надіятись, що зерно яке засівається у душах людей,  які носять погони, обов’язково проросте і дасть добрі плоди. Адже метою діяльності священика  в Церкві є спасіння душ овець духовних від загибелі та вічних мук і приведення їх до найвищої мети - життя з Господом нашим Ісусом Христом у Царстві Небесному.

 

священик Богдан Тимощук.

Нещодавно було створено сайт "ДУБНО ПРАВОСЛАВНЕ", (http://tipikon.at.ua/)в якому можна ознайомитися з життям громади.