joomla

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона під час Великого посту у Свято-Покровському та Свято-Воскресенському кафедральних соборах Рівного відбудеться Таїнство Соборування за наступним графіком:

Свято-Покровський собор (вул. Соборна, 6)

21 березня. Вівторок.
поч. о 14:00 год.

23 березня. Четвер.
поч. о 18:00 год.

28 березня. Вівторок.
поч. о 14:00 год.

30 березня. Четвер.
поч. о 18:00 год.

03 квітня. Понеділок.
поч. о 14:00 год.

05 квітня. Середа.
поч. о 18:00 год.

Свято-Воскресенський собор (вул. Соборна, 39)

22 березня. Середа.
поч. о 10:00 год.

31 березня. П'ятниця.
поч. о 10:00 год.

05 квітня. Середа
поч. о 10:00 год.

Соборування – це таїнство, в якому при помазанні хворого єлеєм, прикликається на нього благодать Божа для зцілення від тілесних і душевних недуг.

Великий піст є благодатною порою оновлення душ і тіл людських. Оскільки загальною хворобою людства є гріх, то під час Великого посту таїнство Соборування звершується над усіма православними християнами старшими 7 років.

Соборування – таїнство для душі і тіла, для звершення якого використовують єлей (олію). Єлей один із древніх релігійних символів. З сивої давнини олія була не тільки продуктом харчування, але й ліками. Достаток єлею сприймали, як знак Божого благословення. Апостоли помазували тіла хворих єлеєм молячись за їх зцілення «Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь, і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому» (Як 5.14-15).

Проходячи шлях Великого посту людина потребує благодатної помочі для підкріплення своїх духовних і тілесних сил. Свята Церква подає таку поміч у таїнстві Соборування.

Соборування не здійснюється над немовлятами, бо у немовляти не може бути свідомо скоєних гріхів.

Слід зазначити, що з ніяким іншим таїнством не пов'язано стільки марновірств і забобонів, як з Соборуванням. Вважають, що після Соборування не можна одружуватися, вступати в шлюбні відносини, не можна митися, їсти м'ясо, потрібно постити по понеділках; а головне – що приймати це таїнство можна тільки вмираючим. Це все є неправда!

Таїнство Соборування не є напуттям на той світ, але зціленням для цього життя в покаянні. Воно бере свій початок від апостолів, які, отримавши владу від Ісуса Христа, «багатьох хворих мазали оливою і зціляли» (Мк. 6: 13).

Єлеоосвячення, одне з семи таїнств Церкви, його суть полягає в допомозі хворим, які сподіваються одужання від недуг тілесних і душевних, і дарує хворому прощення забутих не висповіданих гріхів, а не свідомо прихованих. Через недосконалість пам'яті людина може під час сповіді пригадувати не всі свої гріхи. Таїнство Соборування для того й існує в Церкві, щоб людина, починаючи лікувати тіло, не забувала про душу і про причини хвороб – гріх.

Часто помазання освяченим єлеєм під час святкових богослужінь плутають з соборуванням. Помазання освяченим єлеєм, яке відбувається під час Всенічної не є Церковним Таїнством.

Соборування підтримує людину духовно, надаючи їй благодатну допомогу, в тій мірі, в якій наскільки це необхідно для спасіння хворого. Тому соборування не скасовує вживання лікарських засобів, Господом даних, для лікування наших хвороб. І взагалі Церква не забороняє вживати ліки для зцілення від хвороб.

Отже, як підготуватися до Соборування?

Перед тим як взяти участь в цьому Таїнстві, Вам необхідно прийти заздалегідь до храму і записатися. Записатися потрібно для того, щоб Ваше ім’я священнослужителі декілька разів поминали під час звершення таїнства Соборування. Тому треба спочатку підійти до церковної лавки. Звершення Таїнства триває приблизно 1,5 години.

Також слід взяти з собою або дві великих носові хустки, або два шматки тканини (марлі), яка добре вбирає – один потрібен буде для того, щоб витирати залишки вина і масла з рук та обличчя, інший, щоб закріпити його під шиєю, щоб масло не стікало на одяг. Жінкам потрібно взяти ще й хустку для покриття голови.

Одягнутися треба так, щоб шия була добре відкрита і можна було розстебнути на грудях кофтину - будуть помазувати освяченим єлеєм з вином. З рукавів не повинні звисати підвіски і бахрома - тильна сторона долонь також буде помазуватись. Лоб повинен бути відкритий для того ж.

Після Соборування можна попросити освяченого єлею додому. Цю оливу можна потроху додавати в їжу. Також освяченим єлеєм можна помазувати (хрестоподібно) хворі частини тіла. Це масло використовуються потроху протягом усього року до наступного посту. Також, слід пам’ятати, що цим єлеєм може помазуватися лише той, над ким звершувалось таїнство Соборування.

Використану пляшку від масла треба спалити. Також вчинити і з хусточками і ганчірочками, якими ви витирали надлишки єлею на обличчі під час Соборування.

Соборування зазвичай відбувається в храмі, але при неможливості доставити важко хворого, може бути звершене і вдома.

Коли таїнство відбувається в домашніх умовах, то необхідно зробити наступні приготування: в кімнаті хворого, перед іконами, поставити стіл, покритий чистою скатертиною. На стіл ставиться блюдо з зернами пшениці (при відсутності її можна замінити іншими злаками: житом, просом, рисом і т. д.).

Посеред блюда на пшеницю встановлюють посудину у формі лампади (або просто чистий стаканчик) для освячення єлею. У пшеницю ставлять сім свічок. В окремих сосудах (склянках) ставлять на стіл чисте масло і трохи червоного вина.

Як відбувається соборування?
У центрі храму ставиться аналой з Євангелієм. Поруч столик, на якому стоїть сосуд з оливою на блюді з пшеницею. У пшеницю ставиться сім свічок і сім пензликів для помазання – за числом уривків зі Священного Писання, які читаються під час Соборування.

Всі, хто бере участь в Маслосвятті тримають в руках запалені свічки. Це наше засвідчення того, що Христос є світлом в нашому житті.

Виголосом «Благословен Бог наш нині, і повсякчас, і на віки віків» починається моління. Потім священик вливає в посудину з маслом вино і молиться про освячення єлею, заради зцілення і очищення плоті і духу тих, хто буде ним помазаний.

Вино в єлей вливається на згадку про милосердного самарянина, про якого розповів Господь в Своїй притчі: як один самарянин зглянувся над чоловіком, побитим і пограбованим розбійниками, і «перев'язав йому рани, поливши оливою й вином» (Лк. 10, 34), додане в невеликій кількості вино символізує викупну Кров Спасителя. Крім вина і масла при звершенні Таїнства Соборування використовуються зерна пшениці або пшона. Ці зерна символізують зародок життя, а після смерті тіла – воскресіння.

Піснеспіви, які звучать, це молитви, звернені до Господа і святих, що прославилися чудесними зціленнями. Потім слідуює читання уривка з послань апостолів і Євангелія, що розповідає нам про чудесні зцілення хвороб. Після чого священики кожного хрестоподібно помазують освяченим єлеєм лоб, ніздрі, щоки, губи, груди і кисті рук з двох сторін. Це робиться на знак очищення всіх наших п'яти почуттів, думок, серця і діл рук наших – всього того, чим ми могли згрішити.

Перед кожним помазанням священик виливає душу свою в молитві перед Господом, відчуваючи свою негідність і велич таїнства, і потреби хворого, як дзеркало власних немочей, і згадує численні приклади помилування грішників і зцілень в Старому і Новому Завітах.

При кожному помазанні читається молитва: «Отче Святий, лікарю душ і тіл, Ти послав єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, що всяку недугу зціляє і від смерті визволяє, зціли і раба Твого (або рабу Твою, чи рабів Твоїх) від його хвороб і немочей тілесних і душевних і оживотвори його (або її) благодаттю Христа Твого»... Далі слідує молитовне призивання Пресвятої Богородиці, Животворчого Хреста, Іоана Хрестителя, апостолів, мучеників, преподобних і богоносних отців, безрібників і чудотворців та всіх святих.

Під час помазування єлеєм всіх присутніх священик читає молитву про дарування здоров'я і перераховує імена людей, які приймають участь в Таїнстві Соборування.

Потім священики повертаються на свої місця. Знову читаються молитви, співаються спеціальні пісні, і знову ж таки читаються уривки (але вже інші) з Апостола і Святого Євангелія. Потім священики знову хрестообразно помазують святим єлеєм лоб, ніздрі, щоки, губи, груди і кисті рук з двох сторін.

І так чинять сім разів. Щоразу читаються інші уривки з апостолів і Святого Євангелія.

Закінчується Соборування покладанням Євангелія на голови. Священики тримаючи його письменами вниз, ніби цілющу руку Самого Спасителя кладуть його на голову хворого і при цьому молять Господа за прощення всіх його гріхів: «Господи Ісусе Христе, не мою руку грішну покладаю на голови тих, хто прийшов до Тебе просити відпущення гріхів; але Твою руку міцну і сильну, яка в цьому Святому Євангелії, і молю Тебе з ними, Спасителю наш, Сам прийми рабів Твоїх, що каються і подай їм прощення...»

На жаль, іноді в свідомості людей це таїнство перетворюється на щось самодостатнє, зовнішнє, мало не магічне. Деякі люди сприймають Соборування як медичну процедуру, про духовне його аспект і навіть не замислюються. Наслідки тут можуть бути вельми печальними, не отримавши очікуваного тілесного одужання, людина ображається: як же так, я відстояв довжелезну службу, зробив все, що належить, а результату нема!

Благодать в будь-якому випадку діє через освячений єлей, але дія це виявляється, по Божому, неоднаково: одні зовсім зцілюються, інші отримують полегшення, ще в інших прокидаються сили для благодушного перенесення хвороби. А ось відпущення гріхів, забутих або неусвідомлених, завжди дарується таїнством Соборування.

Зцілення – це вільний дар Всеблагого люблячого Бога, а не неминучий результат якихось зовнішніх дій. Про це повинні пам'ятати всі, хто приступає до таїнства Соборування. Треба задуматися про своє життя, про свої гріхи, прагнути очиститися від них.

ЧИТАННЯ АПОСТОЛІВ І СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ НА СОБОРУВАННІ
Перше читання – Послання святого апостола Якова про встановлення Таїнства Соборування (Як. 5, 10 – 16).
Євангеліє (Лк. 10, 25 – 37) про самарянина, який змилосердився над ближнім, зраненим розбійниками.

Друге читання – Рим. 15, 1–7, де апостол Павло наказує сильним носити немочі слабких і, за прикладом Христа, догоджати не собі, але ближньому, на добро, просячи в Бога терпіння і розради. Він навчає, що всі члени Тіла Христового повинні одностайно славити Бога.

У другому ж Євангелії (Лк. 19, 1 – 10) мова йде про митаря Закхея, який навернувся до віри під час перебування в його домі Ісуса Христа.

Третє читання – 1 Кор. 12, 27 – 13, 8, де спочатку обчислюються різні служіння членів Церкви Христової, а потім величається понад усе любов як головна мета і засіб християнського життя.

У третьому Євангелії (Мф. 10, 1, 5 – 8) розповідається про послання учеників на проповідь до юдеїв, коли Господь дав їм владу виганяти нечистих духів, зціляти усяку недугу і воскрешати мертвих.

У четвертому читанні – 2 Кор. 6, 16 – 7, 1 – апостол Павло називає віруючих храмами Бога Живого і закликає їх очиститися від усякої скверни плоті і духу, «здійснюючи святиню в страху Божому».

В четвертому Євангельському читанні (Мф. 8, 14 – 23) розповідається про зцілення Самим Спасителем тещі Петрової, що лежала в гарячці, а також багатьох біснуватих, на сповнення пророцтва Ісаї: «Він взяв на Себе наші немочі, і недуги поніс» (Іс. 53, 4).

У п'ятому апостольському читанні – 2 Кор. 1, 8 – 11 – апостол Павло ставить в приклад своє визволення Господом посеред гонінь, коли він вже не сподівався залишитися в живих, і заповідає сподіватися на Бога.

У п’ятому Євангелії (Мф. 25, 1 – 13) наводиться притча Господня про п'ять мудрих і п'ять нерозумних дів, що не приготували єлею до зустрічі Жениха і залишилися тому поза шлюбним чертогом Царства Небесного. «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, в яку Син Людський прийде», – закликає Господь на закінчення цієї притчі.

У шостому читанні Апостола – Гал. 5, 22 – 6, 2 – апостол Павло обчислює духовні плоди, навчаючи пастирів, щоб вони духом лагідності виправляли тих, хто грішить. «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа», – закликає він.

В шостому Євангельському читанні (Мф. 15, 21 – 28), що читається потім, розповідається про велику віру жінки хананеянки, яка сміливим зусиллям випросила здоров'я для своєї дочки.

Ряд читань з Послань святого апостола Павла завершується уривком з 1 Сол. 5, 6 –19, що містить заклик апостола до вірних втішати малодушних, підтримувати слабких, прощати зло. «Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. Духа не вгашайте», – волає він до наших сердець.

Нарешті, святий євангелист Матфей (9, 9 – 13) оповідає про те, як він був покликаний Господом і з митаря став апостолом, і наводить слова Ісуса Христа, сказані Господом до фарисеїв: «Не здорові потребують лікаря, але хворі; підіть, і навчіться, що значить: Милості хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов покликати праведних, але грішників до покаяння».

Отже, в дні святого посту не втрачаймо можливості взяти участь у таїнстві Соборування, щоб очистившись духовно і тілесно оновленими зустріти Воскреслого Христа.

протоієрей Миколай Капітула