joomla

Служба Всім преподобним отцям, що на Святій Горі Афонській просяяли

На малій вечірні
На Господи, взиваю: стихири, глас 2:
Подібний: Коли з Древа:
Коли взяли ви отці, Хрест Господній на плечі,/ і пішли тут на горі Афонській посницьким поприщем,/ і піднісшись над плоттю і світом,/ всі підступи світоправителя зруйнували,/ тоді безліч демонів з риданням один до одного виголошували:/ о, друзі, сила наша щезла.
Коли ви отці преподобні, паростки священні,/ як промовляє Давид,/ в серцях ваших насадили,/ і життям рівноангельським пожили,/ і на вершину досконалості зійшли,/ наскільки є можливим для людини,/ тоді хори ангельські один до одного виголошували:/ як, ті що плоть мають безтілесними стали?
Коли тут священні Лаври і храми чесні/ у славу Божу спорудили,/ і прикрасили їх уставами посницькими,/ і до спільного піклування за спасіння душ/ їх направили ви, отці преподобні,/ тоді, через велике число ченців,/ немов містом, стала пустельна гора Афонська.
Коли дехто з жителів Святої Гори прийняли/ нечестиве мудрування латинян/ які пообіцяли їм, збереження життя їхнього,/ тоді ви, богоносні, стали ревнителями віри,/ відкинувши єресь їхню/ тому перетерпівши різноманітні муки і прийнявши смерть,/ вінцем мученицьким прикрасились.
Слава, глас 1:
Прийдіть, всі собори ченців,/ колісницю Божу, що десятками тисяч чеснот прикрашена/ прославмо отців Афонських/ преподобних і святителів,/ священномучеників і мучеників/ і всіх разом, знаних і незнаних:/ бо вони словом і ділом, і різноманітним рівноангельським житієм,/ і дарами від Бога/ воістину святими стали/ і Гору цю тезоіменною із святістю показали,/ і Бог гроби їхні чудесами і запашним миром прославив,/ і нині, стоячи перед Христом Який їх прославив,/ старанно моляться за нас,// що звершуємо пам'ять їхню.
І нині, Богородичний.
Якщо Неділя, співаємо догматик; якщо ж в інший день, промовляємо цей Богородичний, глас той же:
Тебе, Богородице, Заступницею/ перед Богом маємо, раби Твої:/ принеси молитви до Сина Твого,/ Отця ж і Духа,/ Єдиному Творцю всього, Тройці Святій,/ щоб помилував і спас нас/ заради великої Своєї милості.
На стиховні стихири, глас 2:
Подібний: Доме Евфрафів:
Душі трискладовість/ очистивши, отці,/ трьома чеснотами,/ ви стали храмами Пребожественної Тройці.
Стих: Прославляться преподобні у славі/ і зрадіють в оселях своїх.
Стали ви отці,/ для всіх що на Горі Афонській подвизаються взірцем чеснот,/ правилами посництва,/ мірилами стримання.
Стих: Заспівайте Господеві пісню нову,/ хвала Йому в церкві преподобних Його.
Подяку приносимо ми всі до вас,/ отці Богоносні,/ бо на стежки спасіння/ повсякчас нас наставляєте.
Слава, глас 5:
О, блаженна безліч отців Гори цієї!/ Хто вас достойно прославить?/ Бо ви, Хрестителя Іоана, Павла Фівейського і Антонія Великого наслідували,/ в землі Афонській, пустій і непрохідній оселилися,/ чекаючи Бога, що спасав вас,/ і натхненні Божественною благодаттю,/ скрізь в Горі цій оселі священні збудували/ і безліч ченців на пасовищах спасіння виховали,/ і нині нас, ваше стадо, від усякої небезпеки визвольте// і моліться, щоб спаслися душі наші.
І нині, Богородичний: Прославляємо Тебе, Богородице Діво:
Тропар написаний на великій вечірні.
На Великій вечірні
Блажен муж: 1-й антифон; якщо в Неділю, читаємо всю кафизму. На Господи, взиваю: стихири, глас 4.
Подібний: Як мужнього:
Зберіться ченців собори і миряни,/ і світло торжествуйте:/ бо, ось всіх нас закликають до радості духовної,/ всі преподобні, що в пості на горі Афонській подвизалися,/ свою боротьбу перенесли,/ і страждання, і подвиги,/ над природно пройшли.
Вшануймо належно зібрання преподобних,/ собори ченців, що в Горі цій засяяли/ і просвітили все творіння,/ воістину запашні квіти,/ дерева прекрасні, нев'янучі і плодовиті,/ від вертограду Афонського, ріки дарів невисихаючі.
В тілах безплотних/ і Божих людей,/ афонських вогняних стовпів,/ що з любов'ю і радістю стоять навколо Чистої Богоматері,/ побачивши Її в Божественному видінні,/ чесних наших отців по-синівськи вшануймо.
Слава, глас 6:
Сьогодні засяяло більше зоряного неба/ чесне торжество отців афонських,/ духовних насельників Гори,/ похвальними піснями прославмо їх, промовляючи:/ радуйтеся, бо ви перемогли безплотних демонів/ і на землі в житії Ангелів наслідували;/ радуйтеся, Афонські жителі і громадяни/ і за весь світ молитвеники найсильніші;/ радуйтеся, перед Богом наші заступники,/ і різноманітні благодійники, і наставники,/ моліться до Господа,// щоб були помилувані душі наші.
І нині, Богородичний: Хто Тебе не ублажить:
Прокимен дня. І паремії 3 преподбних
На літії стихири самогласні, глас 1:
Радуйся в Господі, Свята Гора Афонська,/ мислений і прекрасний Богородичний раю:/ ось бо в ущелинах твоїх/ процвіли квіти нев’янучі і запашні,/ і в долинах і біля примор’я твого дерева ряснолисті виросли,/ що безсмертні плоди духу приносили./ Тому, в тобі зібравши ченців і мирян,/ з веселістю святкуй і вдячно до Владичиці і Заступниці Твоєї взивай:/ славлю Тебе, Богородице, що звеличила мене/ і подала чадам моїм отців преподобних,/ їхніми ж молитвами завжди захищені,/ від Сина Твого приймають велику милість.
Преподобні отці, що на Горі Афонській подвиги посту понесли,/ ви від юності Хрест Господній взяли,/ яким світ для вас розп’ятий і ви для світу:/ бо одні почуттями від нього віддалилися,/ а інші від нього помислами умертвилися;/ Звідси ж зрозумівши сугубу дію Хреста,/ сугубе сходження Ліствицею духовною вчинили/ ділами і знаннями,/ і властивої для людей досягли досконалості,/ і нині на небесах маєте славу разом з Христом,/ Його ж ви і в стражданнях унаслідували,/ Йому моліться за душі наші.
Глас 2: Прийдіть, всі собори ченців,/ пам'ять святих отців, що на Афоні прославились, належно сьогодні вшануймо:/ бо вони безлюдне місце це/ обителями священними і різними храмами облаштували і як люблячі отці,/ в спадок для нас передали./ Тож збережімо, братіє, як люблячі сини,/ отцівську спадщину незруйнованою,/ не занедбуймо місце, як неплідну смоківницю,/ але, бачачи кінець життя наставників наших,/ наслідуймо віру і подвиги їхні,/ щоб з ними вічних благ удостоїтись.
Отці богомудрі,/ ви Мойсеєя та Іллі пустельне життя наслідуючи,/ достойно і Боговидіння їхнє отримали:/ бо на Афонській Горі, як на Синаю і Хориві, пожили/ і сподобилися, наскільки можливим є для людини,/ як і Мойсей у вогні хмари похмурої/ та Ілля у віянні тихого вітру,/ бачити і розуміти,/ не поглядом очей і не пізнанням розуму,/ невідомого і непізнаного Бога./ Нині ж не в дзеркалі і в загадках,/ але безпосередньо бачачи у Одиниці Тройцю/ в Троїці Одиницю,/ невпинно моліться за душі наші,// отці богоносні.
Глас 3: Четверострунну ліру,/ афонських отців похвалити,/ преподобними, і святителями,/ і сповідниками, і мучениками складену,/ бо заповіді зі страхом заборон,/ як раби, зберегли,/ за обіцяною ж любов'ю,/ як наймити, чеснот дотримались,/ бажанням ж до Бога полум’яніючи,/ як сини за благодаттю, Богу догодили,/ і нині на небесах,/ ставши спадкоємцями Божими і співнаслідниками Христовими,/ моляться за душі наші.
Слава, глас 4:
Щорічну пам'ять Афонських Богоносних отців/ прийдіть сьогодні, вшануймо,/ бо вони, воістину/ через різні перешкоди до блаженства шляху Господнього прийшли:/ тут, ставши убогими духом,/ збагатилися у Царстві Небеснім/ і, будучи лагідними, землю лагідних унаслідували,/ плачучи, втішилися,/ будучи голодні на правду, наситилися/ і будучи, милостивими, були помилувані,/ будучи чистими серцем,/ Бога, наскільки є можливим, побачили,/ будучи миротворцями, Божественного синівства сподобилися;/ гнані ж і мучені були за правду і благочестя,/ нині ж на небесах веселяться і радіють/ і старанно моляться до Господа, щоб були помилувані душі наші.
І нині, Богородичний:
Не переставай, Госпоже,/ милостиво піклуватися за рабів Твоїх,/ що під державний покров Твій прийшли з вірою,/ і всіх заступи і спаси,/ щоб завжди прославляли Тебе, Матір щедрот,// що посилаєш вірним велику милість.
Або воскресний: Зглянся на моління рабів Твоїх, Всенепорочна:
На стиховні стихири, глас 5:
Подібний: Радуйся, посників:
Радуйтеся, преподобних Афонських отців безліч,/ Цариці Небесної ополчення,/ яке всі начала темряви і влади люті/ з Божою помочу перемогли,/ плоть умертвили і дух оживили,/ слізними потоками вугілля пристрастей погасили,/ прийнявши ж дію Божественної благодаті,/ Христа Господа моліть,// щоб подав душам нашим велику милість.
Стих: Похваляться преподобні у славі/ і зрадіють в оселях своїх.
Радуйтеся, преподобних безліч,/ що від Гори, як світила, сходите/ і вселенну сяйвом дарів/ і чеснотами Божественними осяюєте,/ справді яскравими зірками стали ви,/ місце це зробивши другим небом/ і знищили весь морок демонський;/ люди небесні і земні Ангели,/ чесні оселі Пресвятої Тройці,/ Отця і Сина і Духа Святого,/ Христа Спаса моліть,// щоб подав душам нашим велику милість.
Стих: Співайте Господеві пісню нову,/ хвала Йому в церкві преподобних Його.
Радуйтеся, преподобних безліч,/ сосуди чеснот,/ скарби смиренномудрості/ постійні солодкі молитвеники,/ лагідності прекрасні зібрання,/ сонця розсудливості, джерела розчулення,/ любов сугуба до Бога і до ближнього,/ Христа моліть,// щоб подав душам нашим велику милість.
Слава, глас 8:
Хто оповість подвиги ваші,/ отці всеблаженні?/ Хто достойно похвалить постування ваше,/ розуму бадьоре піднесення в молитвах безперестанних,/ до чесноти невідступне покликання совісті,/ усмиріння тіла, пристрастям опір,/ всенічні стояння, невисихаючі сльози,/ смиренні помисли і перемоги над демонами,/ безліч дарів,/ а понад усе за благочестя аж до крові і смерті стояння?/ Заради всього цього від Христа, як переможці вінчаєтеся, приснопам'ятні,/ моліться старанно за нас,// що з вірою шануємо святу пам'ять вашу.
І нині, Богородичний:
Будь Утішителькою Госпоже, для рабів Твоїх, що живуть в земній юдолі цій,/ для тих, що відходять зі світу Покровителькою,/ і для тих, що стоять на Суді Заступницею явися,/ визволяючи нас від засудження// всемогутнім Твоїм заступництвом.
Або воскресний: Неневісна Діво:
Тропар, глас 1:
Пустелі Афонської отців,/ Ангелів у плоті,/ сповідників разом з преподобними,/ святителів та мучеників піснями вшануймо,/ наслідуючи чесноти їхні,/ разом взиваючи і промовляючи:/ слава Тому, Хто Прославив вас,/ слава Тому, Хто увінчав вас,/ слава Тому, Хто в бідах заступниками// за нас показав вас.
Слава, і нині, Богородичний: Коли Гавриїл звістив Тобі…
На Ранній
На Бог Господь: тропар святих, двічі. Слава, і нині, Богородичний.
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 1:
Засяявши, як зірка рання,/ як світле сонце, чесна пам'ять отців, що на Афоні подвизалися/ просвіщає жителів Гори сяючи/ і зігріває чернечі серця до наслідування їхнього посницького житія/ і ревності у вірі Христовій.
Слава, і нині, Богородичний:
Як квочка своїх пташенят збирає і покриває по-материнськи,/ так всіх нас покрий крилами Твоїми, Пречиста, жителів Гори Твоєї,/ і визволи нас від усяких бід і скорбот,/ і збери нас в Небесний град молитвами Твоїми.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 5:
Подібний: Радуйся, Посників:
Яким прекрасним є ваше зібрання, о отці триблаженні!/ Насолоджує серця вірних і духовно веселить ченців собори Святої Гори./ Моліться за нас, благаємо вас, о святі,/ щоб визволилися від бід і скорбот, і різних напастей лукавого,/ і майбутньої вічної муки.
Слава, і нині, Богородичний:
Дякуємо Тобі, Преблагословенна Діво,/ що постійно піклуєшся за жереб Твій,/ бо безбідно охороняєш тих, що усамітнено і вкупі тут проживають/ і все, що є корисним і для спасіння, нам влаштовуєш,/ подаючи мир і велику милість.
Полієлей. Величання:
Ублажаємо вас,/ преподобні отці Афонські,/ що в Горі цій в пості перебували,/ і шануємо святу пам'ять вашу,/ наставники монахів / і співбесідники Ангелів.
Псалом вибраний: Терплячи, потерпів від Господа, і Він визволив мене:
Після полієлея сідальний, глас 8:
Подібний: Премудрості слова:
Бога всіх полюбивши душею, отці, що на Афоні посту дотримувались/ найперше у самоті надприродні подвиги понесли,/ також ще ближнього тепло полюбили,/ в різних місцях Гори цієї храми чесні збудували/ і безлічі мирян в них зібравши, Гору Афонську містом зробили./ Тому до них взиваймо:/ моліть Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував/ тим, хто з любов'ю шанують святу пам'ять вашу.
Слава, і нині, Богородичний:
Син Твій, Діво, є Христос Син Божий,/ для всіх христоіменитих єдиний Посередник;/ Ти ж, Пречиста, солодка Мати і Заступниця є для нас, що на Горі цій живемо:/ бо її від Сина Твого Ти отримала в жереб./ Тому змилосердься над нами, як над рідними дітьми Твоїми і як над рабами Твоїми, Владичице,/ благаючи Сина Твого і Бога нашого, щоб дарував нам відпущення гріхів,/ що словом, і ділом, і думкою согрішаємо.
Степенна: 1-ий антифон 4 гласу – «Від юності моєї…»
Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Євангеліє від Матфея, зачало 43 (11,27-30).
Після 50-го псалма стихира, глас 6:
Прийдіть, христоімениті люди/ і Святої Гори богообрані подвижники,/ ченці і миряни,/ прославимо зібрання святих і преподобних оспівавши,/ що на Афоні просіяли/ і добре Богові догодили,/ Небесної Цариці ополчення/ і за весь світ теплих молитвеників,/ і так взиваймо до них:/ молимо вас, о отці триблаженні,/ моліться за нас, що прославляємо вас/ і повсякчас звершуємо урочисту пам'ять вашу,/ випросіть нам очищення і прощення гріхів,/ щоб з вами Небесну спадщину ми отримали.
Канон святим, глас 8.
Пісня 1.
Ірмос: Фараона з колісницями,/ чудотворний жезл Мойсеїв/ колись потопив, хрестовидно вдаривши і розділивши море,/ Ізраїля ж спас втікача-пішоходця,/ що співав пісню Богові.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Боже всіх, подай мені, рабу Твоєму, дар слів,/ бо нині починаю піснями прославляти отців,/ що на Горі Афонській просіяли,/ Твою волю виконали.
Афонських отців святе зібрання,/ ви що на Афоні перебуваєте, піснями вшануймо,/ друзів Пресвятої Діви і Христа Бога улюблених угодники,/ наших теплих заступників і молитвеників безперестанних за спасіння душ наших.
Великої Лаври священного засновника в піснях шаную, великого Афанасія,/ взірець і вказівник для отців, що на Афоні перебували,/ у пізнанні і ділах.
Слава, і нині:
Радуйся, Пресвята Владичице, бо Ти освятила Афон пришестям Твоїм;/ радуйся, бо Ти ідолів там знищила;/ радуйся, бо Ти насадила на Горі віру істинну/ радуйся, бо Ти невір’я звідти відігнала.
Другий канон, глас 1:
Ірмос: Твоя переможна правиця боголіпно у кріпкості прославилась;/ вона бо, Безсмертний,/ як всемогутня,/ супротивників стерла,/ а ізраїльтянам/ путь у глибині моря сотворила.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.

Ватопедського Агапія славного маю прославити,/ що Богородичний глас почув, і підкорився,/ і визволив свого володаря з синами його,/ як визволений від вічної муки.
Афанасія, прекрасну галузку Есфігменської обителі, прославляю житіє,/ Божественного ж Акакія Нового і преподобного Гавриїла Іверського,/ який з моря прийняв чудотворну ікону Вратарниці.
Як не вшаную чесного Геннадія,/ який явно побачив у Ватопеді єлей, що виливався чудом Богоматері?/ Яким чином змовчу про богоносного Георгія,/ Іверської обителі засновників?
Слава, і нині:
Коли народи розділяв Бог за числом ангелів Своїх,/ тоді наперед призначив Тобі, Діво, бути за Матір Свою Пречисту,/ щоб відділити Тобі Гору цю велику в насліддя невід'ємне.
Катавасія за уставом.
Пісня 3
Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, /і Церкви Будівничий,/ утверди мене в любові Твоїй,/ Ти найвище бажання, вірних утвердження,/Єдиний Чоловіколюбче.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Преподобні отці Афонські,/ ви, керовані Божественною благодаттю,/ на Святій Горі пристановища влаштували/ і з поміччю Богоматері безлічі ченців на стежках спасіння виховали./ Але і нині моліть за нас, ваше стадо,/ Щоб визволитися нам від усякої небезпеки і спасти душі наші.
Богослова великого що став священним органом Духа Святого,/ Григорія Паламу прославляю,/ Світу невечірнього споглядача,/ для вірних справжнього Богослів'я наставника.
Праведно є прославити Григорія другого,/ що в межах лаврських світло постився,/ і тезо іменного з ним Григорія Божественного,/ що обитель преславну для себе збудував.
Слава, і нині:
Радуйся, бо Ти за жереб Собі Гору цю обрала;/ Радуйся, бо Ти зволила бути Заступницею місця цього;/ радуйся, бо Ти є для вірних, що тут перебувають подателькою земних благ;/ радуйся, Споручнице вічного їхнього спасіння.
інший
Ірмос: Ти Єдиний знаєш/ неміч людської природи і з милості в неї втілився,/ опояши мене з висоти силою,/ щоб я взивав до Тебе, Святий: святий одухотворений храме// невимовної Твоєї слави, Чоловіколюбче.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просіяли моліть Бога за нас.
Есфігменська обитель Даміана виростила,/ а Філофеєва також іншого зростила Даміана, преподобномученика,/ і з ним Божественного Дометія,/ їх же вшануймо.
Прославляю Діонісія дивного,/ який Іоана Хрестителя обитель заснував,/ і Дометія, його співпосника.
Другий Діонісій, Іверський паросток,/ і Дамаскін, лаврське Божественне добриво, нині вшановуються,/ бо прийняли сугубі вінці, страждання і посту.
Слава, і нині:
Ти, Пречиста Діво, допомагати у боротьбі обіцяла завжди всім,/ хто на Горі Афонській подвизаються на боротьбу з ворогом, що поборює людей,/ тому, Владичице, за Твоєю обіцянкою не залиши нас, молимо Тебе.
Сідальний, глас 4:
Подібний: здивувся Йосиф:
Жахнулися разом всі Ангельські воїнства,/ бачачи мужність душі і боріння ваше,/ як ви над природно, отці чудотворні,/ будучи в тілі плотському, безплотних ворогів перемогли,/ і вдячно заспівали Господу пісню переможну:/ слава Тобі, Господи, слава Тобі,/ що укріплюєш смертну природу людську.
Слава, і нині, Богородичний:
Жахає всякий розум велике чоловіколюбство Твоє, Богоотроковице Маріє,/ яке Ти показала для чину чернечого, що тут в пості перебуває:/ бо від всієї землі зібрала Ти їх на цю велику Гору/ і як Своє насліддя для ченців її дарувала Ти./ Воістину великим є за нас піклування Твоє, Приснодіво.
Пісня 4
Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи,/ Ти моя і сила, Ти мій Бог,/ Ти радість моя, що не залишив лона Отчого/ і нашу убогість відвідав;/ Тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе:// слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Полюбивши Бога всією душею, преподобні,/великі подвиги звершили ви,/ також ближнього дуже полюбили,/ в різних місцях Афона обителі спорудили ви/ і безліч співжителів в них зібрали ви./ Моліться отже, чадолюбиві отці, щоб і ми були сповнені любові/ і спасли душі наші.
Піснями вшановую настоятеля Ватопедського Євфимія,/ що зв'язаний був оковами і занурився у глибини морські,/ викрив же задум латинників/ і нев'янучий мученицький вінець з рук Господніх прийняв.
Прославляю разом й іншого чесного Євфимія, Іверської обителі засновника,/ який, разом з тими, що перебували з ним під час богослужіння, стовп сонцеподібний незвичайного світла побачив./ І Дохіарського засновника славлю,/ ще одного преподобного Євфимія.
Слава, і нині:
Радуйся, тепла Заступнице за тих, що живуть у жеребі Твоєму/ радуйся, бо Ти милість Сина Твого до кінця віку для місця цього обіцяла;/ радуйся, бо Ти передбачила, що благодать Його невідступно тут перебуватиме;/ радуйся, радосте і спасіння душ наших.
інший
Ірмос: Тебе, гору, покриту благодаттю, прозорливими очима побачив Авакум і провістив пришестя від Тебе Святого Ізраїлевого на спасіння наше і оновлення.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Прославити слід і Феодосія, Філофеївської обителі наставника,/ і Феофана посника, Дохіарської обителі Божественну окрасу,/ і Філадельфійського Феоліпта високорозумного,/ Чесної Тройці служителів вірних.
Як залишу не прославленим Феону, світильника Пантократорської обителі/ і святителя пізніше Фессалонікійського?/ Як же словами не вшаную мироточиивого Феофіла,/ що виточує пахощі більші за всі аромати?
Вшануймо священної обителі Іверської засновника, Іоана преподобнаго,/ за плоттю батька Єфимія,/ і з ним прославмо також Іверських паростків, Якова Богомудрого і Якова другого,/ твердих Христових преподобномучеників.
Слава, і нині:
Яке велике піклування Твоє за Гору цю, Владичице!/ Ти бо сказала,/ що будеш в чеснотах наставником і вчителем для всіх, хто побожно живе на ній,/ кормителем і лікар душ і тіл їхніх.
Пісня 5
Ірмос: Навіщо відкинув Ти мене/ від лиця Твого, Світло незаходиме,/ і темрява ворожа покрила мене окаянного;/ але наверни мене й до світла заповідей Твоїх// путі мої направ, молюся.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Преподобні отці Афонські,/ ви, як солов’ї солодкоголосі, посеред нетрів Святої Гори жили,/ спасительним іменем Ісусовим повсякчас повчаючись,/ розум свій просвіщаючи Божественним світлом,/ а серця насолоджуючи радістю, яка звідти виливалася,/ її ж за молитвами вашими подайте і нам, що поминаємо вас.
Іоасафа преподобного Діонисієвої обителі піснею прославляю,/ бо він, радуючись, кров свою пролляв за любов всіх Царя Христа/ і прийняв вінець страждань.
Воістину подобає Калліста Великого в піснях прославити,/ мудрий і Богонатхненний орган благодаті,/ Іверської ж обителі окрасу і пастиря славного.
Слава, і нині:
Радуйся, Діво, бо благословенням Твоїм осінила Гору сила Вишнього;/ радуйся, вертоград духовний благодаттю Божою в наслідді Своєму насадила,/ Радуйся, бо в долини і нетрі його наповнилися ченцями;/ Радуйся, бо просяяло на Афоні безліч преподобних,/ що моляться за спасіння душ наших.
інший
Ірмос: Ти, Христе, що просвітив сяйвом Твого пришестя/ і хрестом Твоїм освітив світу кінці;/ просвіти світлом Богопізнання Твого серця тих,/ що православно Тебе оспівують.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Особливий паросток Зографської обителі,/ преподобний Косма, нехай буде піснями вшанований/ бо він Богородицю своїми очима бачив,/ і з ним нехай шанований буде священномученик Константій,/ який в Лаврі жив.
Радуйся у Господі і ти, обитель Кутлумушська,/ бо в межах твоїх процвів Кипріан великий,/Христів священик і преподобномученик.
Як матір дітьми, втішається обитель Діонісієва:/ славить чесного Макарія, нового мученика,/ і Леонтія, що від гробу преславно виточує миро пахуче.
Слава, і нині:
Хто не радується, чуючи обіцянку Твою, Пренепорочна Отроковице?/ Бо Ти сказала,/ що за тих, хто тут побожно живе перед Сином Твоїм і Богом будеш заступатися благаючи для них прощення гріхів
Пісня 6
Ірмос: Очисти мене, Спасе,/ великі бо беззаконня мої,/ і з глибини зла визволи, молюся;/ до Тебе бо взивав, і Ти почув мене,// Боже спасіння мого.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Преподобні отці Афонські,/ ви, різноманітні подвиги звершили,/ ними з Гори цієї злетіли в гори Небесні/ і, оселю свою там отримали, нині спочиваєте душами своїми,/ як золоті і найпрекрасніші голубки,/ звідки пом'яніть і нас, що прославляємо вас.
Піснями вшануємо Лаври священне виховання,/ безплотного у плоті, Богоносного Максима,/ що прийняв від Божественного Духа багатий дар пророцтва.
Божественні паростки Ватопедської обителі вшановую,/ Неофіта славного,/ що почув голос Чистої Богоотроковиці,/ і Никодима, що просяяв серед преподобних.
Богородичний: Радуйся, бо на спадщину Свою повсякчас споглядаєш;/ Радуйся, бо благодаті Божої і милосердя Його сподобляєш її;/ Радуйся, бо Ти на камені заповідей Христових серця рабів Твоїх утверджуєш;/ радуйся, бо Ти зводиш на нас благословення Сина Твого.
інший
Ірмос: Обняла нас остання безодня; нема визволителя; стали ми як вівці на заколення; спаси людей Твоїх, Боже наш, бо Ти сила немічних і оновлення.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Діонісієвої обителі особлива окраса,/ нехай буде належно вшанований, Нифонт дивний,/ Константинополя пастирь і вершино всіх преподобним.
Веселися, чесна обитель Дохіарська,/ збагатившись засновником славним, мудрим Неофітом,/ збагаченим всякою чеснотою,/ як дерево благоплідне.
Веселися і ти в Божественному Дусі Посницька Кареє,/ бо в тобі розцвів славний Нектарій,/ найсолодша вода чеснот і співжитель преподобних.
Богорбдичний: Твоєю допомогою, Богородице, захищені,/ як могутньою зброєю,/ Гори Афонської преподобні перемогли все воїнство демонське/ і прийняли честь перемоги.
Кондак, глас 4.
Подібний: Вознісся на Хрест:
Тих, що зробили Гору цю подібною до небес,/ і показали на ній ангельське житіє,/ отців, що безліч ченців зібрали,/ прийдіть, вшануймо всі, до них взиваючи:/ від усяких бід і спокус нас визвольте,/ безліч преподобних,/ Афонська похвало.
Ікос:
О, яким добрим є зібрання ваше, отці Богомудрі! / О, яким прекрасним і солодким є спільне це ваше свято,/ в яке всі ви святі, що на Горі цій просіяли, відомі разом і невідомі, загальну похвалу, як духовна братія, приймаєте!/ Бо належить тих, хто в одному місці Господу догодили в один день і пам'ять святкувати./ Тому і ми, що на у Афоні перебуваємо ченці і миряни, спільно зібравшись,/ належно ублажаємо вас,/ отців, що у давнину і нині подвизалися древніх і нових, разом взиваючи до вас:/ це місце, в якому ви пожили, спасайте від усякого зла,/ безліч преподобних, Афонська похвало.
Пісня 7
Ірмос: Отроки еврейські у печі/ перемогли полум'я сміливо і вогонь на росу перетворили, взиваючи:/ благословен єси, Господи Боже, повіки.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.

Преподобні отці, ви що на Афоні засяяли,/ променями чеснот і Божественних дарувань осяваєте Гору цю, як яскраві зорі,/ і місце подвигів ваших показали, другим Небом,/ розігнавши демонський лютий морок./ Не переставайте молитися за нас до Господа.
Один із святих, що на Афоні, є Нифонт Богоносний,/ що наче птах жив у межах лаврських/ і пророчий дар від Бога прийняв.
Ніл, лаврський мироточивий,/ і Никодим, Кавсока-лівський цвіт,/ Христом улюблений, новий мученик,/ в піснях і співах достойно прославляються.
Слава, і нині:
Радуйся, різних дарів для рабів Твоїх Всещедра подателько;/ радуйся, у боротьбі, в хворобах і трудах їх премилосердна Утішителько;/ радуйся, благоденственне життя на землі і всеблаженне на небесах для них Ти влаштовуєш;/ Радуйся, надіє і спасіння душ наших.
інший
Ірмос: Тебе, Богородице, духовну піч, пізнаємо вірні,/ бо як спас трьох юнаків Превозносимий/ і світ оновив,/ так не змінився в утробі Твоїй,// хвальний отців Бог і препрославлений.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.

Як не вшаную серед Божественних отців мужнього Никифора,/ що безмовно жив в пустелі/ і духовних дарів достойно сподобився?
Павло, двох обителей ктитор, Георгієвої та Ксіропотамської, посників окраса,/ що засяяв під час відходу свого із землі, як інше сонце,/ нехай піснями прославляється.
Пісню співаю Пахомію, божественному паростку Кавсокалівському,/ новому мученику Христову,/ який сугубий вінець прийнявши з рук Господніх.
Слава, і нині:
Владичицею світу Ти є, Приснодіво,/ особливо ж Ти для Гори Афонської Владичиця і Заступниця,/ спасаючи її від усякої спокуси і ушкодження.
Пісня 8
Ірмос: Семикратно халдейський мучитель/ розпалив піч побожним юнакам,/ силою ж могутнішою спасенними їх побачивши,/ до Творця і Визволителя взивав:/ юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте,// люди, прославляйте по всі віки.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Афона насельники та хранителі,/ після Богородиці наші заступники і різноманітні благодійники і наставники,/ стовпи вогненні, що стоїте з любов'ю і радістю навколо Матері Світла,/ не переставайте молитися за нас до Господа.
Серед мовчальників найпершим на Афоні Петро вшновується,/ що прожив житіє як безплотний і прогнав будучи в плоті безплотних демонів,/ який нагим все своє життя проходив/ і щедрих дарів Святого Духа сподобився, за молитвами Богородиці.
Романа славного, посників окрасу/ і мучеників Христових радість, в піснях вшануймо,/ що як квітка запашна у Лаврі виріс.
Слава, і нині:
Радуйся, Покровителько наша в цьому житті;/ радуйся, Заступнице і безпосоромна надія в житті майбутньому;/ Радуйся, бо Ти всьому доброму вхід сюди подаєш;/ радуйся, бо Ти напасті усякого зла від жереба Свого відганяєш.
інший
Ірмос: Отроки Ізраїлеві в печі, наче в горні,/ ясніше від золота красою благочестя засяяли, промовляючи:/ благословіть, усі діла Господні, Господа,// оспівуйте і величайте по всі віки.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Нехай буде прославлений Сава, Божественний ієрарх,/ що від Христа прийняв силу чудес і Сербську землю, як сонце просвітив,/ разом із Симеоном, батьком своїм за тілом, а сином за духом,/ виливаючи із гробу запашне миро,/ Хіландарської обителі Божественних засновників.
Піснями вшануймо Симеона, Філофеївської обителі наставника особливого,/ і мироточивого Симона, що на камені високому створив обитель за настановою Небесної зірки/ і силу чудес від Бога прийняв і владу над нечистими духами.
Також Грай і радуйся, чесна обитель Дионісієва,/ бо ти виростила Божественного Філофея, посників окрасу,/ його ж з темниці визволила Богородиця Марія,/ чесна глава якого, як сонце, засяяла.
Слава, і нині:
Явилась Ти, Владичице сидячи на високому і світлому престолі, всіх осяюючи,/ зібрання ж ченців незчисленні стояли навколо Тебе,/ на південних межах Афонських і навколо Святої гори,/ і явилися, як вогняні стовпи,/ отці, які нині прославляються.

Пісня 9
Ірмос: Жахнулося від цього небо,/ і здивувалися краї землі,/ що Бог явився людиною у плоті/ і утроба Твоя стала просторішою небес;/ тому Тебе, Богородице,// ангелів і людей чиноначалія величають.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Преподобні отці Афонські,/ Цариці Небесної ополчення,/ що начала темряви за Її допомогою перемогли,/ плоть умертвили і дух оживили,/ прийнявши Божественну дію благодаті,/ не переставайте молитися за нас до Господа.
Радуйся, чесна обитель Ватопедська,/ бо ти збагатилася дванадцятьма преподобними страждальцями,/ які мужньо викрили царя Михаїла і патріарха Іоана латинників,/ тому й віддані були на смерть через повішення,/ і сугубі вінці від Бога прийняли.
Веселися, чесна обитель Іверська,/ бо ти багатьох преподобномучеників принесла Богу з чад твоїх,/ які вкинуті були у глибину морську,/ оскільки неправдиве мудрування латинників мужньо мудрі викрили.
Слава, і нині:
Радуйся, бо Тобою всі обителі Гори Афонської захищаються;/ радуйся, бо Тобою всі підступи ворожі руйнуються;/ радуйся, бо Ти на велике милосердя до нас Сина Свого спонукаєш:/ радуйся, бо Тобою мають відвагу до Нього раби Твої.
інший
Ірмос: Образ чистого Різдва Твого/ показала вогнем опалювана купина залишившись Неопалимою;/ і нині молимось погаси піч жорстоких напастей скерованих проти нас,// щоб ми безперестанно Тебе, Богородице, величали.
Приспів: Преподобні отці наші, що на горі Афонській просяяли моліть Бога за нас.
Грай і радуйся і ти, обитель Зографська,/ що Господеві принесла синів твоїх, двадцять чотири Божественних преподобномучеників,/ які мужньо задум латинників посоромили,/ як всеспалення священні, у вогні життя своє закінчили.
І ти, чесна Карейська оселя посників, радій нині і торжествуй,/ бо і ти чад твоїх принесла Христові, твердих преподобномучеників,/ яким мечем було відрубано голову,/ за те, що захищали отцівський догмат і латинську спокусу відкинули.
Троїчний: Прийми, Чесна Всесвята Троїцедар,/ який Гора Афонська приносить Тобі, як початки жертви обраної,/ всіх, хто на ній Тобі догодив спочатку і в останні часи, відомих і невідомих,/ і за їхніми молитвами від усяких спокус всіх нас збережи.
Слава, і нині:
Пісні подячні всі ми, що в Горі цій живемо,/ приносимо Тобі, Мати Божа,/ бо Ти повсякчас спасаєш нас від усяких напастей,/ годуєш, влаштовуєш і за нас промишляєш./ Тож молимось до Тебе,/ і Божественного Царства після відходу нашого сподоби нас.
Світильний воскресний, та отців.
Подібний: Жони, почуйте:
Радуйся, славна Горо Афонська,/ бо ти маєш молитвеників твоїх, Богоносних отців що на тобі просяяли:/ сьогодні свято радісне з насельниками твоїми приготувавши,/ вшануй їхній собор.
Слава, і нині, Богородичний:
Радуйся, Приснодіво, бачачи виконання пророцтва Твого,/ що Гора ця святою буде,/ бо потрудилися в ній отці, яких ми нині шануємо,/ стали воістину святими,/ ділом відобразивши пророцтво Твоє, Отроковице.
На хвалітніх стихири отців на 4, глас 1:
Подібний: Небесних чинів:
Всі, що живете на Афоні,/ прийдіть, похвалити піснями/ чесне зібрання Афонських отців,/ улюблених угодників Божих,/ і наших заступників/ і молитвеників безперестанних до Господа.
На Афонській Горі тілесно будучи,/ отці преподобні,/ всі помисли піднесли/ до гори духовної і вічної/ і воістину як безплотні Ангели/ на землі пожили.
Через велике смирення ваше/ і розмірковування про речі Божественні,/ передбачення і прозріння воістину від Бога прийняли, отці,/ благодаттю Духа,/ тому і передбачали і розповідали про майбутнє, як про теперішнє.
Осяяні нині неприступною славою Пресвітлої Тройці,/ богоносні отці,/ і Божественних веселощів і радості/ сповнені, славні,/ старанно моліться за нас,/ щоб визволитися нам від вічної муки.
Слава, глас 8:
Преподобних отців собор,/ які від різних країн зійшлися/ і в Горі цій оселилися,/ сподобилися від Господа духовних дарів/ і нам шлях постування ділом і словом показали./ Тому, належно прославляючи їх, взиваймо:/ о безліч преподобних освячена і Богу улюблена,/ о бджолиний вертоград Богом зібраний,/ що в ущелинах і печерах Гори Афонської,/ як у вуликах мисленних,/ найсолодший мед безмовності сотворили/ і фіміам запашний на жертовник Небесний духовно принесли,/ Афонська похвало і богогласні органи слави Божої,/ моліться до Господа,// щоб були помилувані душі наші.
І нині, Богородичний, глас той же:
Це є Гора Божа,/ що в ній благозволив жити Бог./ Випроси ж від Нього, Діво, для тих, хто на Горі Твоїй перебуває,/ благодатне просвіщення та силу/ на неослабне творення добрих діл,/ щоб, придбавши спасительні діла і помисли,/ ними, як двома крильми,/ сподобилися з Афонської Гори злетіти в Небесні Гори/ і в них перебувати// за Твоїм заступництвом.
Славослів'я велике. І відпуст.
НА ЛІТУРГІЇ
Блаженні з канону Пісня 3 і Пісня 6 на 8:
Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Апостол до Галатів, зачало 213 (5, 22-26, 6,1).
Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, заповідей його дуже бажає.
Стих: Сильним буде на землі сім’я його.
Євангеліє від Матфея, зачало 43; або від Луки, зачало 24. Причасний: В пам’ять вічну буде праведник, лихої слави він не убоїться. Алилуя.

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула