joomla

bilchuk14 серпня не стало найдорожчої нам людини – нашого батька, а 15 серпня рідна Коршівська земля прийняла його на вічний спочинок. Від нестерпного болю і безвимірної втрати здавалося немає ні порятунку, ні розради. Та з поміччю Божою і таких щиро небайдужих до нашого горя людей ми пережили ці чорні дні. Тому хочемо подякувати усім, хто був з нами поряд, хто усіляко нас підтримував і допомагав.

Передусім хочемо посвідчити свою вдячність та синівську й дочірню пошану духовенству Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в особах архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, протоієрея Павла, благочинного Здолбунівського благочиння, а також нашого хрещеного з Львівщини отця Ігоря.

Особливі слова щиросердної подяки складаємо братії Свято-Воскресенського Гурбинського чоловічого монастиря на Повстанських могилах і зокрема його наміснику ігумену Онуфрію за те, що так по-батьківськи тепло прихистили нас, опікувалися нами й розділили нашу скорботу. Доземний уклін вам за останній земний прихисток, яким для нашого батька стала ваша обитель, за службу Божу й всенічне читання, звершувані вами, й за ту благодать, що присутня у Свято-Воскресенському храмі. Віднині Гурбинський монастир для нас став рідною містиною, що єднає нас з батьком і Україною.

За вияв уваги й розуміння, за всебічну допомогу в організації похорону, комунікування з бажаючими провести в останню дорогу нашого батька сердечно дякуємо пані Світлані Ніколіній та інтернет-виданню «Здолбунів.ком». Дякуємо місцевій владі, голові районної ради Олегу Дацюку, голові районної адміністрації Сергію Кондрачуку та всім, хто долучився до похорону і хто був разом з нами.

Дорогі наші земляки, близькі й дальші родичі, друзі, знайомі, побратими нашого тата! Ми вражені до глибини душі вашою люб`язністю, прихильністю й добротою, за що красно дякуємо усім вам.

Кланяємося вам за те, що ви пам`ятаєте, шануєте й поважаєте нашого батька за високий учин всього його життя – вільна, заможна й мирна Україна. Розділяючи з нами горе, ми відчули, що ця пам’ять присутня поміж вас, ваш жаль і співчуття не є позірними, а щирими й по-справжньому зворушливими.

Ми від`їжджаємо з глибокою скорботою та водночас ми покидаємо Батьківщину з відчуттям спокою і певности, що праця усього життя нашого батька – боротьба духовна й фізична за Україну - буде ширитися поміж вас, людей щирих, милосердних і вірних. Сподіваємось, що з милості Божої і вашої ласки збудеться ще й такий його задум: у рідному Коршеві постане істинно Українська церква, де за спокій його душі односельці будуть молитися рідною мовою. Чому про це згадуємо. Бо батько нас вчив, що кожна людина з найсокревеннішим має звертатися до Бога своєю рідною мовою, і промовляти молитви також мовою материнською. Від`їжджаючи, ми прощаємо і просимо прощення за ті незручності, які спричиняв наш батько, за його, можливо, надмірну енергодарність і відвертість. Але все, що б він не робив і не зачинав, було заради і для України.

Хай Всевишній завжди оберігає вас, нашу Україну та спошле мир і спокій Богом даній українській землі.

З глибокою подяко і Україною в серці –
Наталя й Микола Більчуки