joomla

Служба преподобним отцям Києво-Печерським, що в печері преподобного Антонія, поблизу Великого монастиря подвизалися

На Великій вечірні
Блажен муж: 1-й антифон. На Господи взиваю стихири преподобних на 8, глас 6:
подібний: Все відклавши.
Сопілкою пісень духовних ликуючи,/ скликаймо всіх шанувальників свята собори/ прославити зібрання трудолюбних богоносних отців./ Основою для якого є/ великий і дивний Антоній/ і Феодосій богомудрий,/ їх же ради і за молитвами всіх отців Києво-Печерських/ просимо чоловіколюбство Твоє, Христе, всіх Царю,/ подай людям Твоїм благодать і спаси від бід душі тих,// що в день пам'яті їхньої з вірою славлять Тебе.
Оспіваймо всі благоговійно піснями/ Антонія Печерського,/ верховного для отців і всього собору початок,/ і світлий промінь – богоносного Варлаама, його чеснот, старанного ревнителя,/ разом вшануймо похвалами/ і радісним голосом взиваймо, промовляючи:/ преподобні отці наші всеблаженні,/ просіть від Христа Бога щоб отримали милість всі,// хто з любов’ю пам'ять вашу вшановує.
Радуйся, плодовита земле Руська,/ що виховала громадян Небесного Єрусалиму,/ взивай з шумом веселого святкування/ і ти, велика горо Печерська,/ що зібрала воїнів для Царя Небесного/ і показала міцними мужами бажань духовних,/ до них же промовмо нині, взиваючи:/ богоносні отці, духовні світила,/ просвітіть світлом вашої благодаті душі тих,// хто з любов’ю ваш собор вшановує.
Слава, глас 8:
Для кого відома сила Господня,/ або який язик земнородних розповість/ про дивне житіє ваше,/ богоносні отці наші Києво-Печерські?/ Яке страждання перетерпіли,/ і які подвиги понесли,/ бдінням, постом і сльозами плоть свою виснажуючи,/ молитвами і смиренністю сокрушаючи гординю ворожу,/ і, в мертвому тілі, як Ангели, засяявши,/ в Небесні оселі переселилися./ Звідки відвідайте в нинішній день тих, хто похвалами оспівує/ чесне ваше посницьке у Бозі зібрання,/ і просіть від Христа Бога// щоб ми отримали велику милість.
І нині, Богородичний, глас той же:
Цар Небесний з чоловіколюбства на землі з’явився/ і з людьми пожив,/ бо, від чистої Діви тіло прийнявши/ і з Неї з прийнятим тілом вийшовши,/ Він є єдиний Син, двоїстий за єством,/ але не за іпостассю;/ тому, проповідуючи Його як воістину довершеного Бога/ і довершеного чоловіка,/ ми визнаємо Христа Бога нашого./ Моли Його, Мати неневісна,// щоб були помилувані душі наші.
Вхід. Прокимен дня і паремії 3 преподобних
Премудрости Соломона читання (5, 15-6, 3).
Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього. Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом. Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних. Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі. Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами. Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.
Премудрости Соломона читання (3, 1-9).
Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі. Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу. Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки. Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.
Премудрості Соломона читання (4, 7-5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На Літії
Стихири глас, 8:
Радуйтеся преподобні отці наші Києво-Печерські/ древніх отців ревні послідовники,/ ви на горах Київських оселившись засяяли,/ своїм преславним подвижницьким житієм на весь світ,/ бо благодать Божа, яка щедро діяла у вас,/зробила вас храмами Духа Святого,/ тому богоносний і всеблаженний полче, моліться за тих,// хто з любов’ю спільну пам'ять вашу вшановує.
Преподобні отці наші Києво-Печерські,/ що в печері преподобного Антонія подвигами і чеснотами засяяли,/ і як мужні воїни зневаживши суєту світу цього пішли за Христом,/ і неустанними молитвами, постом, безмовністю, цнотливістю та неухильним послухом/ здобули собі нетлінні вінці/ і нині біля престолу Царя Слави перебуваючи/ моліться за вашу рідну землю,/ щоб вона в Православ’ї і благочесті християнському перебувала неушкодженою// від ворогів видимих і невидимих.
Слава, глас той же:
В урочистий день спільної пам’яті преподобних отців,/ зберімось собори вірних/ і на гору Печерську зійдімо,/ прославляючи святих угодників і чудотворців Києво-Печерських,/ що як дорогоцінні камені засяяли з печер Київських на весь світ,/ і нині в оселях небесних перебуваючи моляться за нас до Господа,// щоб Він спас від вічної смерті душі наші.
І нині, глас той же:
Пресвята Владичице Богородице,/ Печерська Похвало,// заступи і спаси нас від усякої недолі і скорботи.

На стиховні стихири, глас 4.
Подібний: Як мужнього:
Найперший лик богоносних отців,/ що в печері постом просяяли,/ як добрих воїнів Христових,/ прийдіть, люди, піснями зустріньмо:/ бо вони від духовного Сиону/ поспішають до нас,/ несучи від повноти своєї,/ і подають невичерпну благодать// для тих, хто чесно їхній собор вшановує.
Стих: Взивали праведні,// і Господь вислухав їх.
На тверді духовній ченців зібрання,/ як зірки духовні,/ чесне небо осяяли,/ сьогодні у святий храм зійшовшись, люди,/ свічі несучи, зустрічайте,/ та з молебними голосами взивайте, промовляючи:/ богоносні і преблаженні,/ моліться за тих, хто з любов’ю прославляє// спільну вашу пам'ять.
Стих: Веселіться у Господі// і радуйтеся, праведні.
Веселіться, зібрання христолюбивих людей,/ зберіться сьогодні з нами шанувальники свята/ і, похвальні вінці сплітаючи,/ собор богоносних отців вшануйте,/ всіх по іменах спільно призиваючи,/ бо вони в печері постом просяяли/ і осяюють променями своєї благодаті/ душі тих, хто з вірою і любов’ю їх величає// і пам'ять їхню звершує.
Слава, глас 6:
До Царя споконвічної Слави,/ Хрест свій, як спис, воздвигнувши,/ зібралось зібрання посників,/ богознаменитий полк преподобних отців,/ і ставши на горі Печерській/ непереможно несучи зброю проти ворога,/ ним же повністю перемогли вони демонські напасті./ І, прийшовши до Небесних осель, прийняли вінці перемоги від Христа, Бога і Спаса нашого,// і безперестанно моляться за душі наші.
І нині, Богородичний, глас той же:
Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна,/ що зростила нам плід життя./ Благаємо Тебе: молися, Владичице, з апостолами й з усіма святими,// щоб були помилувані душі наші.
Тропар, глас 4:
Стовп вогнеподібний і світлоносне сонце,/ що засяяло на горі Печерській,/ великого Антонія з усім собором богоносних отців/ приводимо Тобі, Христе, в молитву,/ їх же ради, молимо,/ подай обителі Києво-Печерській благодать// і душам нашим велику милість.
Інший тропар, глас 2:
Коли зійшли ви у гроби і самі себе помістили,/ тоді, пристрасті умертвивши плотські,/ співпогреблися Христу, богоносні,/ й диявольські під землею перемогли ви сили.// Заради цього Ангелі вінці з Небес вам подають.
На Ранній
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 4.
Подібний: Явився Ти.
Багатьма скорботами шлях життя цього перейшовши, і досягнувши вершини духовного бажання, в оселях Божественної слави оселились ви. І нині, радуючись зі всіх Царем і Богом, моліться, щоб і ми були причасниками вашої радості, пам'ять вашу вшановуючи, отці всеблаженні.
Слава, і нині, Богородичний:
Обрадувана, заступайся Твоїми молитвами/ і випроси душам нашим безліч щедрот і очищення гріхів,/ всім, хто прославляє Тебе, Чисту Матір і Діву.

Після 2-ої кафизми сідальний, глас 3:
Про весілля Агнця у чертозі небесному почувши, і заклик Царя Небесного, всі пристрасті світу залишили ви, отці богоносні, і потоками сліз ризи свої виправши, чистими увійшли на трапезу Христа Бога; але перш ніж зачиняться двері того входу, моліться, щоб і ми, через покаяння ввійшовши, стали спільниками вашими.
Слава, і нині, Богородичний:
Чертог, споконвічною славою прикрашений, постійно бачачи, бажаємо увійти в нього, але одягу не маючи, соромимося, щоб не бути нам зв'язаними ангелами і викинутими геть. Ти, будучи одягом сміливості для нагих, Діво Марíє, прикрась нас і введи всередину Царства Христового.
Величання:
Величаємо вас,/ преподобні отці наші Києво-Печерські,/ і шануємо святу пам'ять вашу,/ бо ви молите за нас // Христа, Бога нашого.
Стих 1: Радуйтеся, праведні, у Господі, праведним подобає похвала. Стих 2: Хто сіє зі сльозами з радістю пожне. Стих 3: Звеличаться преподобні у славі/ і зрадіють в оселях своїх. Стих 4: Веселіться у Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте, всі праведні серцем.
Після полієлея сідальний, глас 8:
подібний: Премудрості
За голосом Господа свого пішовши, хрест, як жезл, в руки взявши, не злякалися страху, що чекав у темряві, але непохитну надію маючи перейшли до тихого пристановища, і отримавши нагороду за подвиги свої, оселились ви в світлі неприступному. Тому вас вшановуємо, отці всеблаженні, як постійних молитвеників, що благаєте Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував тим, хто з любов’ю святкує святу пам'ять вашу.
Слава, і нині, Богородичний:
Як єдину в жонах Благословенну і похвалу дів і окрасу, в боротьбі непереможну допомогу, немічним утвердження і швидке відвідання тих, хто в печалях перебуває маємо Тебе, Богоневісна Діво, сьогодні в Печерському Твоєму храмі припадаємо і благання наші Тобі приносимо, моли Христа Бога, щоб дарував відпущення гріхів, тим, що побожно поклоняються Пресвятому Різдву Твоєму.
Степенна, 1-й антифон 4-го гласу.
Прокимен, глас 4: Дивний Бог у святих Своїх,// Бог Ізраїлів.
Стих: в церквах благословляйте Бога, Господа від джерел Ізраїлевих.
Все що дише: Євангеліє від Матфея, зачало 10.
Після 50-го псалма:
Слава: Молитвами преподобних отців наших Києво-Печерських, Милостивий очисти безліч гріхів наших: І нині: Молитвами Богородиці Милостивий очисти безліч гріхів наших:
Стихира, глас 8:
Для кого відома сила Господня/ або який язик земнородних розповість/ про дивне житіє ваше,/ богоносні отці наші Києво-Печерські?/ Яке ви страждання перетерпіли,/ і які подвиги понесли,/ бдінням, постом і сльозами плоть свою виснажуючи,/ молитвами і смиренністю сокрушаючи гординю ворожу,/ і, в мертвому тілі, як Ангели, засяявши,/ в Небесні оселі переселилися./ Звідки відвідайте в нинішній день тих, хто похвалами оспівує/ чесне ваше посницьке у Бозі зібрання,/ і просіть від Христа Бога// щоб ми отримали велику милість.
Канон Богородиці зі ірмосом на 6. І преподобних на 8. Глас 8.
Пісня 1
Ірмос: Пісню співаємо, люди,/ дивному Богу нашому,/ що визволив Ізраїля з неволі,/ пісню перемоги виголошуючи:// співаємо Тобі, єдиному Владиці.
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
У день пам'яті преподобних Твоїх, Христе мій, подай поміч з небес/ і навчи мене, навчаючи Святим Твоїм Утішителем Духом,/ щоб приніс з піснею хваління Тобі, Єдиному Владиці.
Собор богоносних отців у Бозі зібрався,/ люди, прийдіть на поклоніння, несучи з собою одушевленні жертви,/ бо вони закликають нас, щоб принесли славу Царю всіх, Єдиному Владиці.
Вас, преподобні отці посадив схід і краї Русі/ і виростила Печерська гора, як Богом насадженні дерева,/ їхні плоди приймаючи, зберімось люди, вшанувати, і пісню принести Владиці.
Раєм духовним ти є, свята горо Печерська,/ бо примножила духовні дерева, блаженних отців, їх же перелічити по одному не в силі,/ за всіх разом хвалу і пісню приносимо Єдиному Владиці.
Великий Антоній, є як дерево плодовите і оливкова гілка,/ з Афону принесена на цю гору,/ його ж плодами звеселяючи душі наші,/ приносимо пісні Тобі, Христу, всіх Владиці.
Стефан, сповнений віри і благочестя, будівничий Богом заснованих Церков,/ і Никон, що їх іконами прикрасив, як великі світила засяяли,/ їх же шануючи, приносимо пісню Єдиному Тобі, Христу, всіх Владиці.
Троїчний: Славу Тобі приносячи, Тройце Пресвята,/ приводжу молитвеника дивного Варлаама, що покинув славу роду боярського,/ за його молитвами славу мою в світі цьому в прах перетвори,/ щоб там, на Небесах, знайшов я славу в Тобі, всіх Владиці.
Богородичний: Ти, що до початкового благородства привела рід людський святим Різдвом Твоїм,/ мене обезчещеного бісівськими спокусами, приведи до духовної слави, щоб завжди співав Тобі:/ радуйся, славо православних, Чиста Мати Діво.
Пісня 3
Ірмос: Нема святого, як Господь,/ і нема праведного, як Бог наш,/ Його ж оспівує все творіння:// нема праведного, окрім Тебе, Господи.
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
Хоч і не є гарним спів в устах моїх, однак приношу тобі, Єфреме Богоносний,/ бо ти, залишивши службу в земного князя, послужив Царю Небесному/ і прийняв нагороду з рук Господніх.
Ісаю чудотворця обдарованого вшановую і прославляю його,/ як такого, що отримав Ростову архієрейство,/ благаючи, щоб до пастви Небесного Пастиря прилучив мене, заблудлу вівцю,/ і ввів під Його захист своїми молитвами.
Красу пресвітерів і цілителів, Даміана блаженного прославляю,/ бо палаючи до всіх любов’ю, єлеєм і молитвою зціляв,/ його лікуванням і мене зціли, Владико Чоловіколюбче.
Тебе, Єреміє, похвалами достойно порославляю, бо вшанований з небес даром прозорливості,/ був ти за одкровенням Божим провидцем людських таємниць,/ мене, що в забутті багатьох гріхів перебуваю пом’яни, блаженний,/ і стань наставником покаяння мого.
Матфею, ти, що явно бачив бісівські підступи/ і завжди виправляв тих, що підкорялись пристрастям,/ бачачи духовними очима моє не виправлення, настанови,/ щоб завжди величав тебе, преподобний.
Пастирю добрий і світильнику Суздаля, Симоне, разом з Микитою затворником,/ як любителі великої Лаври і ревнителі чернечого подвигу,/ вашими, настановами, отці, виправте мене, занепалого.
Троїчний: Славу Твою, Тройце Свята, в житті цьому преподобні в душі своїй зберігали,/ тому сподобилися від Тебе споконвічної слави, яку і ми не втратьмо,/ їхній собор сьогодні Тобі в молитву приводячи.
Богородичний: Радість преподобних словом неможливо описати,/ причасником їхньої радості мене вчини і слави святих не позбав,/ бо все Тобі в Бога можливо і твориш, як хочеш, Маріє Богоневісто.
Кондак, глас 8.
Подібний: Побідоносній:
Отці всечесні, лику Богокрасний,/ багатьох чудес джерела, що миро виточуєте,/ скарби найцінніші Господні, в землі заховані,/ не переставайте, молимо вас,/ за нас молитися до Господа, щоб взивали до вас:// радуйтеся, всього світу світильники.
Сідальний, глас 8:
Духовні зорі, що осяюють землю Українську,/ собор богоносних отців намагаюсь прославити,/ але, маючи душу пристрастями затьмарену, розумом не домислюю;/ розженіть темряву непостійних помислів,// щоб з честю заспівав пісню вам, отці преблаженні.
Слава, і нині, Богородичний:
Зірки незахідної Мати і зоре таємничого Дня,/ радуйся, бо Тобою побачили Світло і Сонце істинної Правди,/ її ж променями осяяні, завжди Тебе прославляємо,// Отроковице Богоблаженна.

Пісня 4
Ірмос: Із гори, покритої зеленню,/ пророк богонатхненно передбачив, Слове,/ що Ти хочеш воплотитися від єдиної Богородиці,// і зі страхом прославив силу Твою
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
З гори світилами за провидінням Божим явилися на землі богоносні отці/ і просвітили Руську землю світлістю свого житія,/ яке ми шануючи, дивуємося і славословимо, Христе, силу Твою.
Дивуємося ми, як преподобні, у плоті перебуваючи, надприродні подвиги прийнявши, до Ангелів уподібнилися,/ душі бо свої поклавши на любов Божу, нічого у світі окрім неї не обирали,/ від неї ж в немічній плоті прийняли, Христе, силу Твою.
Стефан міцний в пості був, і Анастасій відвагу мав до Бога,/ бо за проханням своїм все отримували,/ їхню ж трудолюбність вшановуючи, славословлю, Христе мій, силу Твою.
Ісаакій, спокушений темрявою у світлі і світлом виправлення темряву переміг,/ бо і нині сини темряви імені його бояться;/ Твій, преподобний Христе, молиться / щоб ми визволилися від таких спокус/ і повсякчас славословили силу Твою.
Насмілююсь вшанувати подвиги непереможного воїна, Іллі Муромського,/ що на руці мав від зброї рану,/ в серці ж любов до Тебе, Христе, що найглибше його вразила,/ і нею з неба вінчається, славословлячи силу Твою.
Славимо Никонову силу в спокусах, бо зазнавши багато від невірних,/ але багато терплячи надбав смиренність і спасіння,/ його ж молитвами нехай і ми спасемось,/ славословлячи Христе, всемогутню, силу Твою.
Троїчний: В Єдиному Єстві прославляємо триіпостасне Божество,/ Отця і Сина і Пресвятого Духа,/ оспівуємо Тебе Єдиного Бога/ і, поклоняючись в день пам'яті преподобних отців наших, славословимо силу Твою.
Богородичний: На Тебе уповання маючи, не злякаюся бісівських нападів/ і, Тобою відвагу надбавши, противлюся страханням сатанинським,/ бо знаю, що Ти, Владичице, грім, що устрашає ворогів.
Пісня 5
Ірмос: Визволи мене від мороку пристрастей,/ як від глибокої ночі,/ сподоби дух мій побачити ранок, молюся,// в світлі дня повелінь Твоїх, Христе.
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
Весь морок пристрастей і шкідливу похіть відкинувши,/ завдяки терпінню спрямувались на майбутній подвиг, преподобні Твої, Господи./ Тому просвітились Твоєю благодаттю,/ ходячи у світлі повелінь Твоїх, Спасе.
Тита священика, що переміг смиренням гнівного біса,/ та Лаврентія затворника,/ що відвагу мав проти лукавих духів, вшановуємо пам'ять:/ бо вони, зберігши заповіді Твої, прославляються в світлі Твоїм, Спасе.
Сисоя, що просяяв в пості, прославити хоч і насмілююсь,/ але достойно його ублажити не можу,/ до Тебе ж Єдиного вдаюся,/ Ти від Твоїх дарів подай мені силу прославити угодника Твого, Спасе.
Феофіл, чудесами прославлений, оспівується,/ бо він ще в житті цьому багатьох творенням чудес дивував,/ нині ж більші прийнявши обдарування, щоб іншим допомагати,/ зберіг повеління Твої, Спасе.
Василія і Феодора з мучениками вшануймо,/ бо, бісом обмовлені, князем невинно замучені були,/ один стрілою вбитий, а інший вогнем і димом;/ але разом в Царстві Твоєму прославляються, Спасе.
Прохор прославлений є в чудодійстві своєму і трудах,/ як птах бо годувався насіяним зіллям,/ а для інших з лободи хліб світлий і з попелу сіль, перетворивши, подавав,/ його ж чудесам дивуючись, славословимо Тебе, Спасе.
Духом ведений, сином Всевишнього назвався Іоан, просвічений постом,/ бо словом Божим годувався більше, аніж їжею,/ тому легко, як крилатий, пройшовши життя це,/ від Тебе прийняв силу Твою, Спасе.
Богородичний: Вся слава Твоя, дочко Царева, всередині,/ одягнена і прикрашена стоїш Ти біля Троїчного Престолу,/ звідки сяючи більше сонця променями благості Твоєї,/ зглянься на нас, щоб завжди співали, Мати Діво, силу Твою.
Пісня 6
Ірмос: Мене, охопленого багатьма гріхами,/ прийми, як пророка, Чоловіколюбче,/ що припадаю до щедрот Твоїх,// Господи і спаси мене.
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
Я охоплений любов’ю прославляю собор ваш, отці богоносні,/ бо ви прославляєтесь Богом і людьми,/ бо в житті цьому зневажили славу світу цього,/ виконуючи веління Христові.
Який язик розповість про славу вашу, о преподобні,/ яку багатьма трудами надбали, благодаттю ж примножуєте?/ І її знамення являють чудесні ваші благодіяння та зцілення,/ ними ж і нас, немічних, не відкиньте,/ щоб могли виконати повеління Христові.
Агапіте предивний, що нескінченні зцілення подаєш,/ і Елладію преподобний, з іншим Авраамієм,/ як ті, що багато маєте сміливості перед всіх Владикою, не зневажте рабів ваших,/ але моліться, щоб визволитися нам від ворожих наклепів і завжди творити волю Божу.
Іоане люб’язний, що і після смерті любов до брата зрушенням тіла показав,/ та Феофіле, що сльозами омив осквернення від славолюбства,/ як тут, так і там ви нерозлучно перебували, помоліться разом до Бога,/ щоб і нам придбати справжню, нелицемірну любов до Нього і до ближнього.
Даміане, ти що зцілюєш пристрасті тілесні молитвою і єлеєм, з Савою чудотворцем,/ не зневажте нас, знеможених душевними пристрастями,/ але даром зцілень молитов ваших вилікуйте сердечні наші струпи,/ щоб приємні до Бога принесли молитви.
Нектарію послушний з Сергієм, до тебе подібним за норовом,/ ви, що віддали душі свої під ярмо послуху Христового,/ прихиліть молитвою своєю нашу непокірність під ярмо слухняного Ісуса,/ щоб старанно виконувати нам веління Його.
Слава для міста Смоленська, пастир Меркурій,/ що добре випасав овець свого Начальника пастирів,/ а духом постійно палаючи нерозлучним був з ликом преподобних Печерських/ тому після смерті ти чудотворцю приплив в колоді та в печері святій спочиваєш тілом,/ а душею у вічній славі з преподобними радуєшся.
Богородичний: До осель праведних через мої діла сходження не маю,/ до Тебе вдаюся, Владичице Богородице,/ Бо Ти двері Небесні і пророками бачена Ліствиця,/ з благодаті Твоєї дай сходження в серці моєму і відкрий мені двері милості Твоєї.
Кондак, глас 2:
Лик посницький, зібравшись духовно,/ бачачи очима мисленними,/ Прийдіть, люди, похвалами вшануймо,/ і, поклоняючись мощам їхнім,/ дари любові принесімо,/ бо вони є перед Богом заступники// і молитвеники за душі наші.
Ікос:
Хто зможе прославити по одному святих Твоїх, Благий?/ Перерахую їх, і більше піску примножаться./ Але Сам, Владико Христе,/ що лічиш безліч зірок і всіх знаєш імена,/ прийми всі їхні благання за нас/ і яви щедроти Твої на людях Твоїх,/ знаю бо, що багато мають відваги до величності Твоєї/ і благають Тебе,// як постійні молитвеники за душі наші.
Пісня 7
Ірмос: Той, Хто отроків зросив в печі/ і Тебе, що народила Дівою зберіг і після Різдва,// благословен єси, Боже отців наших.
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
Пісню отроків принести допоможи мені, лику богокрасний отців Києво-Печерських,/ щоб наставленням вашим з христолюбивими людьми безпристрасно заспівав:/ благословенний Бог отців наших.
Пимене Багатохворобливий, що не тільки з вдячністю переносив хвороби в житті цьому,/ але й іншим подавав молитвою в хворобах відраду,/ ти, нині в безболісному спокої перебуваючи,/ від хвороб мене визволи, щоб співав:/ благословенний Бог отців наших.
Золото чисте і срібло, сім разів очищене обдаруваннями, праведний Євстафіє,/ працівником праведним був ти/ і звідси до виконання духовних чеснот перейшов ти,/ ними ж душу твою прикрасивши, показав ти її чистою, як золото, і співаєш:/ благословенний Бог отців наших.
Часи і літа предивної Церкви,/ житія і чесноти отців першоначальних для нас написав ти/ і діл їхніх був ти старанним ревнителем, Несторе славний,/ з ними ж тебе нині ублажаючи, співаємо:/ благословенний Бог отців наших.
Євстратію, красо мучеників, став ти другим Іллею колісничником,/ але він на Небо взятий був,/ ти ж в самій вогненній колісниці увійшов в Небесні двері,/ за гласом, що закликав тебе/ від величної краси слави, де голосом радості співаєш:/ благословенний Бог отців наших.
Благодатними чудесами прославлені,/ блаженні отці, Елладію і Луко економе,/ ви як добрі працівники заповідей Владичних,/ нині отримали відплату від джерела насолоди і радісно співаєте:/ благословенний Бог отців наших.
Троїчний: Дух Пресвятий допомагає духові нашому, отці богоносні,/ бо ви є чада Божі і наслідники Христові,/ і, Йому служите, з Ним і прославляєтесь, співаючи:/ благословенний Бог отців наших.
Богородичний: Дух Святий зійшов на Тебе, і сила Вишнього, осінила Тебе,/ показавши Тебе Матір’ю Чистою і після Різдва,/ що Нею визволившись від рабства ворожого, ублажають Тебе всі роди,/ бо ублажив Тебе благословенний Бог отців наших.
Пісня 8
Ірмос: Того, Хто на горі святій прославився і в купині вогнем таїну Приснодіви Мойсееві явив, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки
Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
Оспівуємо Господа, Який на горі святій Печерській вас виявив, світила великі, отці богоносні,/ звідки благодатними променями виросли ви/ і всю землю Руську чудесами просвітили,/ і прославляємо вас на віки.
Не розбурхане море, але печера свята являє ваші мощі,/ як перла дорогоцінні, угодники Божі,/ і збагачуєте творенням чудес всіх,/ хто до вас з вірою приходить/ і похвалами прославляє Господа на віки.
Матфей, майбутнього провидець,/ і Іоан, в багатьох стражданнях світліший за інших, з Мойсеєм, дзеркалом чистоти,/ як дорогоцінні камені, в печері заховані,/ з’являються через чудеса для всіх,/ хто з вірою до них приходить і прославляє похвалами Господа навіки.
Єфрем євнух, розумна голубка,/ що гілку оливну студійського уставу приніс в обитель святу,/ і Арефа, прикрашений старчеським норовом,/ з прозорливим Єремією,/ нехай будуть прославлені, бо вони всіх навчили славити Господа навіки.
Марк гробокопатель для трудолюбців став дзеркалом,/ для тих, що каються наставником,/ для мертвих воскресителем,/ його ж слова, як голос лева, зі страхом слухали,/ і нині страшним є для бісів,/ бо живе з Господом на віки.
Григорій, що не з Кесарії, але з Печерської Лаври чудотворцем показався,/ бо молитвою три дні і три ночі злодіїв нерухомими з овочами утримував,/ а через утоплення у воді життя закінчив, нині радується з Сергієм преподобним на воді упокоєння,/ оспівуючи Господа навіки.
Троїчний: Слава нехай буде Еразму, що прикрасив іконами церкву Печерську,/ і Онисиму, безкорисливому,/ до них же приєднується Матфей дивний, що дар пророцтв мав:/ ними ж трьома ім'я Тройці славиться по всі віки.
Богородичний: Хто не бажає завжди славити Тебе, Діво Чиста,/ відмовляється від спасіння свого:/ бо слава Твоя простягається на спасіння/ для всіх, хто славить Тебе, Маріє Богоневісто.
Пісня 9
Ірмос: Виявлене законоположнику/ на горі у вогні й купині Різдво Приснодіви,/ для нашого, вірних, спасіння,/ піснями невмовкними величаємо.

Приспів: Преподобні отці наші Києво-Печерські моліть Бога за нас
На горі святій, в темній печері намети свої встановили ви, отці преблаженні,/ Божий рай зробили і збагатившись чеснотами і чудесами, як родючі дерева,/ від яких ті, що з вірою приходять приймають плоди зцілення/ і вас похвалами величають.
Спиридоне, білосніжна лілія незлобливості, і Никодим непереможний, обидва просфорники святі,/ що хліби чисті в дар Богу випікали, і себе в жертву запашну принесли,/ долучаємо до вас і Анатолія,/ і всіх вас величаємо.
Ангеломудрий Аліпій з Григорієм візантійським, майстерні іконописці,/ не вдалі діла наші фарбами благих діянь виправте,/ щоб світлообразно ставши перед Христом,/ зі славою вас величали.
Пимен посник, запашний цвіт, і Єфрем священик,/ вони є добрими маслинами, їхніми ж даруваннями благодаттю змастившись,/ приносять подяку вірні і в постійному славленні/ Творця всіх величають.
Онуфрій, мовчання любитель,/ і Ісая, пустиннолюбна горлиця, зі Сильвестром блаженним,/ ви є потрійною сплетеною мотузкою проти бісів,/ якою нанесені підступи пристрастей до кінця придушуючи,/ маєте дари й іншим допомагати,/ тому всі вас величають.
Рівноапостольний Володимире з богомудрими Романом і Давидом,/ з ними ж і Микола Святоша, четверо князів руських прославляються,/ і на них, як на мисленній колісниці, Бог спочив,/ тому всі їх величають.
Троїчний: Слава мучениць, світлоносна Варвара/ і Єфросинія з Полоцька, сяйво дів,/ і Юліанія, що подає немічним зцілення єлеєм благодаті,/ заради цих трьох дів Тройце Свята, спаси всіх,/ хто Тебе з поклонінням величає.
Богородичний: Радуйся, славо святих, Пречиста Діво;/ радуйся, кораблю для тих, хто в бурхливому житті цьому бажає спастися;/ радуйся, каменю, що напоїв спраглих благ вічних./ Радуйся всі Тобі приносимо/ і піснями величаємо.
Світильний:
Руської землі ієрархів піснями вшануймо:/ найпершого з них Михаїла, Іларіона, Петра, Олексія та Іону,/ Фотія і Кипріана, Єфрема, Миколая і Микиту,/ священномученика Макарія, Леонтія і Симеона,/ і все пастирське зібрання приводимо в молитву,/ їх же ради, Христе, спаси душі наші.
Богородичний:
Агнця непорочного і Небесного Пастиря істинна Мати,/ я є вівця святої отари Твоєї,/ але розпусними діяннями до сморідного беззаконня відхилився;/ настав мене, молюся, і спаси від вовків мисленних душу мою.
На хвалітніх стихири, глас 2.
Подібний: Коли від Древа:
Єдиною душею і однодумним серцем/ поєдналися, отці преблаженні,/ всі мирські пристрасті відкинувши/ і хрест свій за словами Господніми взявши,/ добровільною убогістю наслідували зубожілого заради нас Христа Бога,/ від Нього ж нині збагатилися нетлінними скарбами на небі,/ від яких пошліть і нам,/ щоб і ми збагатились/ й прийняли за вашим заступництвом// від всіх Владики велику милість.
Радуйся, лику Богом зібраних отців,/ бо ви, одностайно життям ангельским у світі цьому пожили,/ в темній печері оселившись/ і, багатьма трудами Богові догодивши,/ прийняли від Нього усиновлення./ Але, стоячи перед Милостивим, милостиво згляньтесь на нас/ і заступництвом умилостивіть Чоловіколюбця Христа,/ щоб знайти нам прощення гріхів/ і отримати милість у День Судний,// до вас припадаючи, молимося.
Засяяла сьогодні світліше сонця/ урочиста пам'ять богоносних отців/ і осяває зібрання шанувальників свята/ променями благодаті різноманітних чудес./ Тому і ми, о всеблаженні,/ з вірою до вас прибігаючи/ і припадаємо до мощей ваших,/ благаючи в потребах наших скорого вашого заступництва;/ ви ж не зневажте моління нашого,/ але, маючи сміливість перед Владикою,// випросіть нам велику милість.
Слава, глас 8:
З великою честю пісенні дари,/ преблаженні отці наші Києво-Печерські,/ з любов’ю приносимо для вас, промовляючи:/ радуйтеся, землі Української окрасо;/ радуйтеся, ченців похвало;/ радуйтеся, добрі зброєносці Царя Небесного;/ радуйтеся, світлоносні зірки мисленної тверді;/ радуйтеся, Небесного Сиону громадяни;/ радуйтеся, запашного мира квіти райські;/ радуйтеся, заступники наші в скорботах і за спасіння молитвеники;/ ви маючи сміливість перед Владикою,// старанно моліться за душі наші.
І нині, Богородичний, глас тойже: Владичице, прийми молитви рабів Твоїх, і визволи нас від усякої недолі і скорботи.
Славослів'я велике і відпуст.
НА ЛІТУРГІЇ
Блаженні від канону, пісні третій і 6-я. Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом // смерть преподобних Його. Стих: Що віддам Господеві за все, що Він воздав мені: Апостол до Коринф'ян, зачало 176. Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, і в заповідях Його перебуватиме. Стих: Сильним на землі буде сім'я Його. Євангеліє від Матфея, зачало 43. Причасний: Радуйтеся, праведні у Господі, праведним належить похвала.

Служба преподобному отцю нашому і сповіднику Харитону

На вечірні пам'ять
Блажен муж: 1-й антифон.
На Господи, взиваю: стихири на 6, глас 4.
Подібний: Дав єси знамення:
Пристрасті тілесні/ стриманістю приборкав ти/ і старанним молінням,/ підступного змія хмарами сліз потопив ти, блаженний,/ і догодив вельми Богові,/ преподобний Харитоне;/ тому прикрасив тебе Небесними дарами/ Ісус Чоловіколюбець// і Спас душ наших.
Потом посту/ погасив ти вугілля пристрастей, преславний,/ до вогню доторкаючись ранами і болістями,/ сповідуючи перед беззаконними мучителями/ втіленого Слова виснаження,/ і був ти свідком,/ покритим ранами різноманітних мук,// богоносний Харитоне преблаженний.
В пустелі і гори/ ти, відійшов уникаючи слави земної,/ душу зберіг не оскверненою, священний,/ і оселею Тройці, став ти, Харитоне,/ Її ж силою священні доми ти збудував, блаженний,/ і оселі для спасительного влаштування ченців,/ що вшановують пам'ять твою святу,// приснопам'ятний.
Слава, глас 4:
Іоана ченця
Богоносний Харитоне,/ ти і після смерті на небесах живеш у Христі,/ і заради Його миру ти розіп'явся,/ бо поза плоттю і світом був,/ ти істинно як безплотний:/ бо вже не ти жив,/ а жив у тобі Христос Бог наш.// моли Його, щоб спаслися душі наші.
І нині, Богородичний:
Пророк Давид що через Тебе, Богородице, богоотцем став,/ у пісні Тому, хто велич Тобі дарував,/ так провістив про Тебе:/ стала Цариця праворуч Тебе./ Бо Тебе, Матір, заступницею життя показав Бог,/ що благозволив від Тебе без отця людиною стати,/ щоб образ Свій оновити, що у пристрастях зітлів,/ і овечку, в горах заблукалу, відшукавши та на плечі взявши,/ до Отця принести, з волі Своєї з’єднати з Небесними Силами/ і спасти, Богородице, світ,// Христос має велику й багату милість.
Вхід. Прокимен дня, і паремії 3.
Премудрости Соломона читання (5, 15-6, 3).
Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього. Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом. Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних. Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі. Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами. Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.
Премудрости Соломона читання (3, 1-9).
Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі. Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу. Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки. Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.
Премудрості Соломона читання (4, 7-5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На стиховні стихири, глас 1.
Подібний: всехвальні мученики:
Харитоне прехвальний,/ твоє житіє завершив ти/ дбаючи про чесноти:/ благай, щоб утвердилися у мирі Божественного Духа ті,/ що сповідують правдиву віру/ Христа прославляючи,/ навчені твоїм вченням,// за них заступайся.
Стих: Чесна перед Господом / смерть преподобних Його.
Харитоне богонатхненний,/ твоє житіє рівне з Ангельським/ стало відомим для земних,/ а для Небесних як запашна жертва/ і добре кадило/ твоє сповідання приніс./ І нині молися,/ щоб було даровано душам нашим// мир і велику милість.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа і заповіді Його любі йому.
Харитоне найчесніший,/ пристрастей переможцем став ти/ і розбійників переміг,/ з вінценосцями нині торжествуючи, блаженний;/ пам’ятай за всіх,/ хто звершує пам'ять твою,/ молися нині до Христа/ щоб дарував душам нашим мир// і велику милість.
Слава, глас 8:
Тебе як наставника множества ченців шануємо,/ отче наш Харитоне,/ бо ми навчилися твоєю стежкою ходити прямо;/ блаженний ти, що, послуживши Христу,/ ворожу силу посоромив,/ співбесіднику ангелів, преподобних і праведних спільнику;/ молися з ними до Господа,// щоб Він помилував душі наші.
І нині, Богородичний:
Діво Пречиста,/ спаси нас молитвами Твоїми,/ бо Ти як Мати прийняла в утробі Своїй// Сина Твого й Бога нашого. Тропар, глас 8:
Потоками сліз твоїх пустелю безплідну оросив ти/ і, завдяки внутрішній боротьбі плоди стократно примножив ти,/ і був ти світильником для вселенної,/ сяючи чудесами, Харитоне, отче наш:// моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава, і нині, Богородичний:
Ти, що ради нас народився від Діви/ і розп’яття перетерпів, благий,/ подолав смертю смерть і воскресіння явив як Бог./ Не покинь нас, створених рукою Твоєю,/
вияви Твоє чоловіколюбство, милостивий,/ вислухай Богородицю, Матір Твою, що молиться за нас,// і спаси, Спасе наш, безнадійних людей.
На ранній
Тропар двічі. Слава, і нині, Богородичний.
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 4.
Подібний: Вознісся.
Земну і тлінну насолоду знехтувавши,/ пішов ти за Христом/ і пустельне житіє полюбив більше краси світу і насолод тимчасових,/ і там сподобився ти й свідоцтва, і посницьким ликом з’єднатися,// з ними ж моли, щоб спаслися раби твої.
Слава, і нині, Богородичний:
Той, що на Престолі херувимському сидить/ і на лоні Отцівському перебуває,/ як на Престолі Своєму святому сидить, Владичице, на лоні Твоєму,/ бо втілений, Бог істинно воцарися над усіма народами, і Йому свідомо нині співаємо,// Його ж благай, щоб спаслися раби Твої.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 8:
Подібний: Премудрості:
Іоана Хрестителя вдачею і Іллю Фесвитянина чеснотами/ постом безплотних наслідуючи, пожив ти,/ з Ангелами славлячи Тройцю безначальну/ і напад розбійників перемагаючи мужністю./ Тому й стражданнями міцно трудився ти,/ Христовому Божественному втіленню поклоняючись з Божеством, Харитоне блаженний./ Благай Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував// тим, що з любов'ю вшановують святу пам'ять твою.
Слава, і нині, Богородичний:
Як Діву і Єдину між жонами,/ що безсіменно Бога плоттю породила,/ Тебе всі роди людські ублажаємо:/ бо вогонь Божества оселився в Тобі,/ і, як Немовля, годувала Вседержителя і Господа./ Тому, ангельський і людський рід,/ достойно славить всесвяте Твоє Різдво і разом взиває до Тебе:/ моли Христа Бога,// щоб гріхів відпущення дарував тим, що достойно прославляють славу Твою.
Полієлей. Величання:
Ублажаємо тебе,/ преподобний отче наш Харитоне,/ і шануємо святу пам’ять твою,/ наставнику монахів/ і співбесіднику ангелів.
Псалом вибраний: Терплячи, потерпів від Господа і визволив мене.
Після полієлея сідальний, глас 4:
Подібний: Вознісся:
Земну і тлінну насолоду знехтувавши,/ пішов ти за Христом/ і пустельне житіє полюбив більше краси світу і насолод тимчасових,/ і там сподобився ти й свідоцтва, і посницьким ликом з’єднатися,// з ними ж моли, щоб спаслися раби твої.
Слава, і нині, Богородичний:
Після Бога під Твій божественний покров, Богородице, смиренний, прибігаю,/ припадаючи, молюся: помилуй, Пречиста,/ бо перевищили голову мою гріхи, і боюся, Владичице, мук і тремчу,/ помолися, Чиста, до Сина Твого,// щоб від них визволив мене.
Степенна, 1-й антифон, 4-го гласу, Від юності…
Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом/ смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господеві за все, що Він воздав мені?
Все що дише:
Євангеліє від Матфея, зачало 10.
Після 50-го псалма стихира, глас 6:
По всій землі розійшлася слава про подвиги твої,/ отче преподобний;/ тому й сподобився ти на небі нагороди за них;/ ти бо розігнав полки демонів і досяг слави ангелів,/ бо їх життя чисте полюбив;/ маючи сміливість перед Христом Богом,// виблагай мир душам нашим.
Канон Богородиці з ірмосом на 6 і преподобного на 8, Глас 2.
Пісня 1
Ірмос: Немокрими ногами обраний Ізраїль,/ немов по суші, проходячи морською глибиною, взивав:/ співаймо Господеві,// бо Він прославився.
В давнину нематеріальна ліствиця і море, яке дивно розступилося давши шлях/ pіздво Твоє Чиста, являли,/ яке прославляємо всі,/ бо прославилось.
Сила Всевишнього,/ іпостась досконала, Божа Мудрість, / втілилась, з Тебе Пречиста, з людьми з’єдналася,/ бо прославилась.
Пройшовши Чиста, скрізь непрохідні двері замкненої утроби Твоєї/ Сонце правди, і світу засяяло,/ бо прославилось.
Канон святого, творіння Іоана ченця. Глас 4.
Пісня 1
Ірмос: Моря Червоного безодню/ древній Ізраїль немокрими стопами перейшовши,/ хрестовидними Мойсеєвими рука-ми// Амаликову силу переміг у пустелі.
Перепливши глибину моря пристрастей,/ живоносною зброєю Хреста/ потопив ти блаженний, лукавого мисленного фараона,/ божественною силою.
Присвячений Господу, блаженний, від материнських пелен,/ перед судом мучителя/ богомудро Христа проповідував,/ як Мойсей відкинув ти напасті противників.
Єгипет спокус залишивши, преподобний Харитоне,/ і ставши громадянином пустелі,/ чисто розмовляв ти з Чистим/ і прийняв ти насліддя Небесне.
Слава, і нині:
Безсіменно з волі Отця/ від Божественного Духа Божого зачала Ти Сина/ і тілом народила,/ що від Отця без матері предвічно народжується і заради нас від Тебе без мужа.
Катавасія: Відкрию уста мої:
Пісня 3
Ірмос: Лук сильних зламано/ державою Твоєю, Христе,// і силою Твоєю немічні перепоясалися.
Той, Хто існує поза всяким часом, як Творець часів,/ від Тебе, Діво, добровільно, як Немовля народжується.
Оспіваймо утробу, ширшу Небес,/ завдяки якій Адам на небесах, радіючи, живе.
Інший
Ірмос: Веселиться Тобою/ Церква Твоя, Христе, взиваючи:/ Ти моя сила, Господи,// і твердиня і пристановище.

Веселиться духовно тобою преподобний,/учеників словесна паства твоя,/ з твоєю світлістю єднаючись.
Прагнення тіла, як винне ворожнечі з Богом,/ підкорив ти життя Духу, преподобний Харитоне.
Скинув ти преподобний, як Давид/ чужинця Голіафа мисленного силу/ всезброєю Духа.
Слава, і нині:
Ти єдина сущим на землі/ надприродна блага Молитвенице, Матір’ю Божою, була./ Тому до Тебе: радуйся! взиваємо.
Сідальний, глас 8.
Подібний: Премудрості:
Будучи випробуваним стражданням і болістями,/ виснаженням посту утвердився,/ благочестям просвітився ти від золота світліший,/ і чистою оселею Духа став ти:/ розігнавши темряву лукавих духів./ Тому зібравши ченців безліч,/ пастирем для них був ти і світильником найсвітлішим, Харитоне блаженний./ Mоли Христа Бога, щоб відпущення гріхів дарував тим,/ що з любов'ю шанують святу пам'ять твою.
Слава, і нині, Богородичний:
В багато сплетені напасті впадаючи від ворогів видимих і невидимих,/ охоплений бурею незліченних моїх гріхів,/ і як до особливого захисту і покрову мого,/ до пристановища Твоєї благості прибігаю Чиста./ Тому, молися Пречиста, старанно до Господа, Який від Тебе безсіменно воплотився/ за всіх рабів Твоїх,/ що безперестанно моляться до Тебе, Пречиста Богородице,/ повсякчас благай Його, щоб відпущення гріхів дарував тим,// хто достойно прославляє славу Твою.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Господи,/ славне Твоє провидіння/ і прославив, Чоловіколюбче,// незбагненну силу Твою.
Ось піднеслася сильно!/ Божественна гора дому Господнього/ Богоматір, вищу за сили Небесні, являючи.
Понад закони природи,/ Єдина, Діво, породила Владику творіння,/ сподобилась Ти називатися Богоматір’ю.
Інший
Ірмос: Заради любові, до Твого образу Щедрий,/ на Хресті Твоєму піднісся Ти,/ і розсіяні зібрав народи:/ Бо Ти, Чоловіколюбче,// кріпость моя і хвала.
Радіючи в Господі, преподобний, як переможець,/ взивав проти ворогів безплотних:/ Бог мій сила моя, і Господь.
Увінчався ти Харитоне, благодаттю,/ страдницьким вінцем Христового Царства:/ бо підступність спокус викорінив ти, блаженний.
Підступні лестощі, ще до відходу твого, Харитоне,/ болістями стримання умертвивши,/ живоносною мертвістю, зодягнувся ти преподобний.
Слава, і нині:
Різдво Твоє стало Невимовним,/ Богородице, єдина Чиста і Благословенна:/ тому до Тебе припадаючи: радуйся! взиваємо.
Пісня 5
Ірмос: Вугіль Ісаї проявляючи,/ Сонце з дівственної утроби засяяло,/ для тих, що у темряві заблукали// просвічення богопізнання даруючи.
Хмари, викраплюйте радості солодкість згори сущим на землі:/ бо Отроча дається від Діви втілюється Сущий раніше віків,/ Бог наш.
Для життя і плоті моєї світло засяяло/ і неміч гріха зруйнувало/ наостанок від Діви без сімені втілені Вишній.
Інший
Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло,/ Світло Святеє,/ Яке з темряви невідання виводить тих,// що з вірою оспівують Тебе.
Ти, преподобний,/ Світла Вишнього не скверним пресвітлим дзеркалом,/ світло явився, Харитоне всеблаженний.
Ти, преподобний,/ сугубою сяєш благодаттю,/ бо ранами страждань і болістями посту побожно просвітився ти.
Ти, преподобний,/ з дитинства божественною мудрістю прикрашений,/став лікарем душ,/ всеблаженний.
Слава, і нині:
Тебе маємо, як зброю непереможну проти ворогів,/ Тебе Богоневісто, державу і надію нашого спасіння, придбали.
Пісня 6
Ірмос: Голоси молебних слів/ від хворобливої душі, почувши, Владико,/ від напастей визволи мене:// бо Ти Єдиний винуватець спасіння нашого.
Природа людська,/ що в рабстві гріха перебувала,/ Тобою Владичице чиста,/ свободу отримала:/ бо Твій Син, як Агнець, за всіх заколюється.
Взиваємо до Тебе всі,/ істинної Матері Божої:/ як раби-винуватці, визволи нас,/ бо Ти єдина сміливість до Сина маєш.
Інший
Ірмос: «Піснею хвали Тобі, Господи, жертву принесу,»/ – взиває до Тебе Церква,/ від крові бісівської очищена кров’ю,// що з ребер Твоїх ради милості Твоєї витекла.

Не пісок, але Христа в основу поклавши,/ збудував ти, отче, чесноту, чистішу від золота,/ і для Пресвятої Тройці ти став оселею.
Відомий орган злоби - змій,/ але, твоїми подвигами, Богоносний, Харитоне, переможений,/ нечистий праведним Промислом відімщається.
Ніщо не могло відлучити тебе від любові Христової:/ ні зранене тіло, ні смертний суд скорботний,/ тому єдністю з Богом насолоджуєшся ти, блаженний.
Слава, і нині:
О, чудо, новіше за всі чудеса!/ Бо Діва в утробі непорочно зачала і вільно вмістила Того,/ Хто все словом тримає.
Кондак, глас 2.
Подібний: В молитвах:
Насолодився ти, богомудрий, стриманням/ і приборкавши жадання плоті твоєї,/ став з вірою в усьому зростати/ і, як древо життя посеред раю, розцвів ти,// священнійший Харитоне всеблаженний.
Ікос:
Відкрий уста мої, преблаженний,/ сприятливими твоїми молитвами,/ стоячи перед Богом, всеславний преподобномученику,/ щоб я оспівував божественне твоє житіє/ і достойно прославляв чесноти твої,/ які на землі теплою любов'ю звершив ти./ Бо був ти сповідником найстійкішим,/ стримання ж підкріпив ти вірою, бдіння і чистоту полюбивши,/ священнійший Харитоне всеблаженний.
Пісня 7
Ірмос: Наймудрішими красномовцями явилися колись юнаки,/ бо вони, від богонатхненної душі богословляючи,/ устами співали:/ Пребожественний отців і наш Боже,// благословенний Ти.
Бачив вночі Яків, як в загадках, Бога,/ а Втілений з Тебе світло явився тим, що співають:/ Пребожественний отців Бог і препрославлений.
Знамення провіщаючи,/ про Невимовне народження від Тебе Чиста, з Яковом бореться,/ щоб добровільно з'єднатися з людиною,/ Пребожественний отців Бог і препрославлений.
Мерзенним є той, хто не проповідує Тебе, Сина Діви, Єдиного з Преславної Тройці,/ і з безсумнівною думкою, і словом не взиває:/ Пребожественний отців Бог і препрославлений.
Інший
Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові,/ опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали:// благословенний Ти у храмі слави Твоєї, Господи.
До юнаків Авраамових ревністю благочестя в печі уподібнюючись, , богоносний, / повеління мучителя потоптав ти:/ взиваючи благословенний, Боже мій, Господи.
Наче в розпаленій печі спокус,/ божественна охолоджуюча благодать з Неба відвідала тебе, преподобний:/ що взивав благословенний, Боже мій, Господи.
Наче уражений троїчним Божим піклуванням,/ з ним рівночисленний духовний захист отримав ти співаючи:/ благословенний в храмі слави Твоєї, Господи.
Слава, і нині:
Радуйся, Божественна освячена оселе Вишнього,/ бо Тобою Богородице,/ дано радість тим, що взивають:/ благословенна Ти між жонами,/ Всенепорочна Владичице.
Пісня 8
Ірмос: Ідола золотого зневаживши,/ три блаженні юнаки, побачивши незмінний і живий Божий образ,/ серед вогню співали:/ нехай прославляє все творіння Господа// і величає по всі віки.
На землі з’явився з через Тебе і з людьми пожив/ Той, Хто добротою незрівнянний і силою,/ Йому ж, співаючи, усі вірні, розчулено виголошуємо:/ нехай оспівує все створіння Господа/ і прославляє по всі віки.
Воістину проповідуючи Тебе, Чистою, славимо, Богородице:/ бо Ти народила Єдиного з Тройці втіленого,/ Йому ж з Отцем і Духом всі співаємо:/ нехай оспівує все створіння Господа/ і прославляє по всі віки.
Інший
Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл/ пащі левів затулив у рові;/ вогненну ж силу погасили,/ опоясавшись доброчесністю,/ благочестиві юнаки, взиваючи:// благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Спокуси розпалювані вогнем неправедним,/ погасив ти преподобний,/ в серці своєму, сам же неопалимим залишився,/ ти дією Святого Духа/ і спонукав благочестиво співати людей:/ благословіть, всі діла Господні, Господа.
Воістину у Христа зодягнувся ти, преподобний, скинувши древню людину/ і викривши, світоправителя темряви/ ранами страждань, з радістю взиваючи:/ благословіть, всі діла Господні, Господа.
Справжнім учеником Павловим, був ти, Харитоне,/ за його стопами пішов ти, преподобний,/ і став наставником для монахів,/ будучи правилом чеснот для всіх, що взивають:/ благословіть, всі діла Господні, Господа.
Слава, і нині:
Ти Єдина з всіх родів, Діво Чиста, стала Матір'ю Божою,/ Ти була оселею Божества, Всенепорочна,/ не опалившись вогнем неприступного Світла./ Тому всі Тебе благословляємо, Маріє Богоневісто.
Пісня 9
Ірмос: Весь Ти бажання, весь солодкість,/ Слово Боже, Сину Діви,/ Боже богів, Господи, Святий над святими;// тому Тебе всі з Тією, що породила величаємо.
Жезл сили дався тлінній природі/ Слово Боже в утробі Твоїй, Чиста,/ і її, що впала до пекла, підвело./ Тому Тебе, Всечиста, як Богородицю величаємо.
Прийми милостиво молитвеницю за нас, Матір Твою,/ ЇЇ ж обрав Ти, Владико,/ і Твоєї благості всі наповняться,/ щоб всі як Благодійника, Тебе величали.
Інший
Ірмос: Камінь нерукосічний/ відсікся від Тебе, Діво, не-розсіченої гори,/ і став наріжним каменем — Христос,/ роз’єднані з’єднав єства;/ тому радіючи,// Тебе, Богородицю, величаємо.

Навіть гріб, посередник забуття,/ не зміг заховати твоїх чеснот, преподобний Харитоне:/ бо вічна пам'ять про тебе сонячно засяяла,/ її ж належно величаємо.
Прийдіть, браття, щорічну пам'ять духовно звершуючи,/ наслідуймо богоносного Харитона, чеснотам його уподібнившись,/ і з ним взиваймо:/ Тебе величаємо, Трисвятий.
Нас, що охоплюємось пристрастями/ і в бурі гріхів, потопаємо,/ маючи сміливість до Христа, сповіднику,/ завжди охороняй,/ щоб побожно величали тебе.
Слава, і нині:
Радуйся і веселися, невісто Царя Великого,/ що споглядаєш світло красу Жениха Твого,/ яка більше від золота сяє і більше сонця осяює.
Світильний.
Подібний: Жони, почуйте:
Будучи спочатку стражданнями добре випробуваним,/ потім постом біг божественний завершивши,/ на Небеса зійшов ти і перед Христом стоїш,/ преподобний отче Харитоне,// молися ревно за нас, що вшановуємо тебе.
Слава, і нині, Богородичний:
Ти, що Господа, Радість невимовну породила,/ учини нас причасниками Небесної радості,/ всіх, хто воістину Тебе Пречиста, вшановує,/ і від душі взивають до Тебе:// не забудь Твоїх рабів, Благословенна Маріє.
На хвалітех стихири на 4, глас 4:
Подібний: Дав єси знамення:
Благодать Духа,/ отче Харитоне, засяяла тобі,/ світло просвітивши тебе,/ тому пройшов ти ніч пристрастей/ і безпристрасності день осягнув ти,/ будучи чистим з найчистішим Світлом з’єднався,/ в ньому ж живучи,/ Не забудь, проповіднику слова Божого,// тих, що з вірою вшановують священну пам'ять твою.
Благодать Небесну, бажану тобі,/ Харитоне, носячи,/ про земне не дбав ти,/ тому, як безплотний, страждальне обрав ти житіє,/ побожно бажаючи, насолодитися потоком вічних насолод богонатхенний,/ і сльозами висушив ти преподобний,/ каламутне джерело пристрастей,// і напоїв ти життєдайне колосся.
Благодать зцілень,/ від благодаті Божественної достойно прийняв ти, преподобний Харитоне,/ тому духів лукавих переміг ти спокуси,/ і, тяжких тлінних недуг уникнувши,/ виточуєш бо, як воду,/ благодатні твої струмені,/ ними ж напоєні,// прославляємо пам'ять твою.
Слава, глас 5:
Преподобний отче,/ Господній голос євангельський почувши,/ світ залишив ти,/ багатством і славою знехтувавши./ Тому всіх закликав ти:/ полюбіть Бога, і знайдете вічну благодать,/ нічого не бажайте більше любові Його,/ щоб коли прийде у славі своїй,/ знайшли спокій з усіма святими./ Його ж молитвами, Христе,// збережи і спаси душі наші.
І нині, Богородичний:
Ублажаємо Тебе, Богородице Діво,/ і належно славимо Тебе, вірні,/ огорожу непохитну, стіну непоборну,// тверду Заступницю і спасіння душ наших.
Славослів'я велике. І відпуст.
На літургії
Блаженні з канону, пісні 3-тя і 6-а.
Прокимен, глас 7: Похваляться преподобні у славі// і зрадіють в оселях своїх. Стих: Заспівайте Господеві пісню нову: Апостол до Коринф'ян, зачало 176. Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа: Стих: Сильним на землі буде сім'я його. Євангеліє від Луки, зачало 24. Причасний: В пам'ять вічну буде праведний, лихої слави він не убоїться.

упорядкував протоієрей Миколай Капітула