joomla

На Великій вечірні
Блажен муж: 1-й антифон.
На Господи, взиваю: стихири на 8, глас 5.
Подібний: Радуйся, Посників:
Тебе першого серед ієрархів/ Русь-Україна піснями прославляє,/ преподобний Михаїле,/ святителю Христів блаженнійший,/ бо ти найперше її божественним Хрещенням повністю просвітив,/ найперше ти світло Євангелія в темряву вніс,/ найперше ідолів зруйнував ти знаменням хресним,/ яким здивував ти невіруючих людей./ І нині, як проповідник/ з святителями першими стоячи перед Владикою своїм,/ молися старанно/ щоб всі ми просвітилися світлом невечірнім// і отримали від Христа Бога велику милість.
Воістину від сонця світліший дар,/ від усякої честі вищий,/ квітку найдорожчу,/ яка весь світ збагатила,/ Євангеліє Христове,/ для землі Руської що в убозтві невір’я перебувала,/ з Царгороду приніс, і для неї її дарував ти./ Ним же прикрашена, як золотими прикрасами гарна діва,/ стоїть перед усіх Царем/ і з радістю насолоджується в чертозі Небесному,/ де й ти, ієрарше Михаїле, перебуваючи,/ моли щоб спадкоємці проповіді твоєї// отримали від Христа Бога велику милість.
Тихими вітрами за допомогою Всевишнього несений,/ як швидкий, небесний орел/ несучи Євангеліє Христове,/ в землю Руську прийшов ти/ і, ним ти розігнав пташенят, які ховалися під тінню оманливого ідольського служіння,/ до кінця божественним вченням придушив,/ а потьмарених людей чудесами підкорив/ і голодом душевним знеможених Євангельським словом наситивши,/ до Христа привів ти,/ Йому ж, ієрарше, молися,// щоб дарував усім велику милість.
Слава, глас 3:
Свідка істини і проповідника Євангелія Христова,/ ієрарха Михаїла, прославмо, люди,/ бо він, як істинний ученик Христа, Учителя свого,/ був посланий до невірних людей, і прийшов, як апостол,/ щоб справдилось пророцтво Первозванного:/ спокушені народи, до Владки привести знаменням пробудити і навернути,/ і нині, стоячи перед Престолом Всевишнього,/ молиться за душі наші.
І нині, Богородичний, глас той же:
Як нам не дивуватися/ Богомужньому Різдву Твоєму, Пречиста?/ Бо, не пізнавши мужа, Ти, Всенепорочна,/ без Отця породила Сина у плоті,/ перше віків народженого від Отця без матері,/ Який не зазнав ніякої зміни, ані змішання, ані розділення,/ а в цілості властивості обох природ зберіг./ Тому, Мати Діво, Владичице,/ моли Його, щоб спаслися душі тих,// що православно Богородицею визнають Тебе.
Вхід. Прокимен дня. Паремії святительські 3.
Пророцтва Єремії читання (Єрем. 23, 1-8)
Горе пастирям, які занапащають і розганяють овець отари Моєї, — говорить Господь.
Тому-то так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ мій: ви розігнали Моїх овець, і розполохали їх, і не доглядали за ними. Ось, Я покараю вас за злі вчинки ваші, — говорить Господь.
І зберу останок отари Моєї з усіх земель, куди виганяв їх, та поверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись і розмножуватись.
І поставлю над ними пастирів, що їх пастимуть, і вже не будуть боятися і лякатися, і жодна з них не загубиться, — говорить Господь.
Ось, настане час, — говорить Господь, — і вирощу Давидові праведний пагін, що владарюватиме, як
цар, і буде мудрим, і чинитиме суд і справедливість на землі.
За днів його спасеться Іуда, й житиме безпечно Ізраїль, і ось ім’я його, яким його зватимуть: Бог — оправдання наше.
І ось, настають дні, — говорить Господь, — коли вже не будуть говорити: жив Господь, що вивів синів Ізраїлевих із Єгипту, а говоритимуть:
жив Господь, що вивів рід дому Ізраїлевого з північної землі й з усіх земель, куди Я вигнав їх, і будуть жити на своїй землі.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 3, 17-21)
Сину людський! Я поставив тебе сторожем дому Ізраїлевого, і ти будеш слухати слово із уст Моїх, і будеш врозумляти їх від Мене.
Коли Я скажу безбожникові: ти смертю помреш, а ти не станеш врозумляти його й говорити, остерігаючи безбожника від злої дороги його, щоб він жив, то беззаконник той умре в своїх гріхах, Я ж стягну кров його з рук твоїх.
Якщо ж ти остерігав безбожника, а він не навернувся від безбожности своєї й не покинув злої дороги своєї, то він помре в беззаконні своєму, а ти врятував душу твою.
І якщо праведник відступить від праведности своєї і вчинить беззаконня, коли Я кладу перед ним перешкоду, і він помре, — то, якщо ти не остерігав його, він умре за свій гріх, і йому не згадаються праведні діла його, які він вчинив, — від тебе ж Я стягну кров його.
Якщо ж ти остерігатимеш праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то й він житиме
— за те, що дав себе врозумити, і ти спасеш душу твою.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 34, 1-16)
Було до мене слово Господнє:
Сину людський! Пророкуй про пастирів Ізраїлевих, пророкуй і скажи пастирям: так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, що пасуть самих себе! Чи не овець повинні пасти пастирі?
Ви їли молоко й зодягалися у вовну, заколювали овець вгодованих, отару ж не пасли.
Слабких овець ви не підкріплювали і недужих не лікували, поранених не перев’язували й сполоханих не повертали, і загублених не шукали, а правили ними жорстокістю й силою.
І розпорошилися Мої вівці без пастиря, і стали поживою всякому польовому звіру, та й порозбігалися.
По всіх горах і по всіх високих узгір’ях блукають Мої вівці; розсипалась отара Моя по всій країні, ніхто не питає про них, ніхто не шукає їх.
Тому вислухайте, пастирі, слово Господнє:
Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої залишені були на здобич, і без пастиря опинилися вівці Мої на поживу всякому дикому звіру, а Мої пастирі не шукали овець Моїх, бо пастирі пасли самих себе, а овець Моїх не пасли, —
за те, пастирі, слухайте слово Господнє!
Так говорить Господь Бог: ось, Я постану проти пастирів, і вимагатиму овець Моїх з їхніх рук, і не дам
їм уже пасти овець, і не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; Я вирву овець Моїх із рота у них, щоб не були вони вже їм їжею.
Бо так говорить Господь Бог: Я Сам розшукаю овець Моїх і буду їх доглядати.
Як пастир перевіряє свою отару, коли знаходиться серед зібраних овець, так і Я перевірю овець Моїх і поверну їх назад з усіх місць, куди вони розбіглися в темряві у хмарний день.
І виведу їх із народів, і позбираю їх з країн, і приведу в землю їхню, і буду пасти їх по горах ізраїльських, поблизу потоків і по всіх населених місцях усієї землі.
Буду пасти їх на гарних пасовищах, а двори їхні будуть на високих горах ізраїльських; там вони будуть відпочивати у добрих загонах і будуть пастися на трав’яному пасовищі — на горах ізраїльських.
Я буду пасти овець Моїх і Сам поведу їх на місце спочинку, — говорить Господь Бог.
Те, що заблукало, Я знайду, яке відлучилося, заверну, поранене перев’яжу, хворе підкріплю, а надто жирне й буйне страчу; буду їх пасти по правді.
На літії стихира храму і святого, глас 2:
Прийнявши з Небес духовне помазання,/ був ти, Михаїле преблаженний,/ як маслина плодовита в домі Божому,/і, плодами твоїми насолодившись, великий серед князів Василій (Володимир)/ прийняв тебе з любов’ю на духовне керівництво землі Руської,/ яку, очистивши від ідолослужіння,/ привів ти до богорозуміння./ Тому, й достойно пам'ять твою шануючи/ і до тебе припадаючи, молимося:/ виблагай стаду твоєму благополуччя/ і для всіх прощення від Христа Бога / і велику милість.
На стиховні стихири, глас 2:
Подібний: Коли від Древа:
Твоїм пришестям, святий Михаїле,/ Київська Русь звеселилась,/ і славний град Київ побожно торжествує,/ просвітившись божественним Хрещенням,/ і ті, що колись жертви бісам приносили,/ всі Всевишньому з чистим серцем/ душі своєї дари приносять,/ перед собою маючи тебе заступника і молитвеника// за всіх, хто вшановує пам'ять твою.
Стих: Священики Твій зодягнуться у правду, / і преподобні Твої возрадуються.
Преблаженний Михаїле, твоє пришестя/ ідоли відчувши,/ ридали взиваючи:/ о, горе нашому окаянству!/ Бо ми, що колись всіма дуже шановані були,/ яку нині зневагу терпимо/ від одного подорожнього чоловіка,/ який носить образ Подорожнього Ісуса,/ Котрий подає всьому світу оновлення?
Стих: Чесна перед Господом/ смерть преподобних Його.
Отче Михаїле, Твоїм помазанням,/ духовного мира/ преславний град Київ пахне ароматами/ і приймає накреслення усиновлення,/ а ті, що відпали від духовного Світла/ та потьмарених темрявою ідольського служіння,/ купіллю святого Хрещення осяяні,/ до світла богопізнання приходять,/ як чада Світла і люди ново-вибрані.
Слава, глас 6:
До Духа Божественного,/ що бажав нових людей обрати Собі,/ спочатку привів ти до пізнання божественного/ великого серед князів Володимира,/ і він, духовним сяйвом просвітився/ небесною благодаттю у святій купелі,/ прийняв тебе, пастиря, через Небесне одкровення/ і привів в Київську Русь, до овець, потьмарених оманою невір'я,/ їх же, твоїм вченням і Хрещенням у воді омивши,/ привів ти у двір овець Христових,/ з ними ж нині стоячи перед Престолом Владики,/ споглянь на нас, що в нинішній день пам'ять твою звершуємо,/ Михаїле, Русі архієрею Першопрестольний.
І нині, Богородичний, глас той же:
Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна,/ що зростила нам Плід життя,/ молися ж До Нього Владичице з апостолами і з усіма святими,// щоб помилувані були душі наші.
Тропар, глас 4:
Сьогодні пророцтво серед апостолів Первозванного сповнилося,/ бо ось на цих горах засяяла благодать і віра примножилась./ і ті, що були в застарілому невір'ї/ божественною купіллю відроджуються/ і стають людьми новими, царським священством,/ народом святим, Христовим стадом,/ для якого ти першим пастирем став,/ бо найперше Хрещенням послужив./ І нині, стоячи перед Владикою Христом Богом,/ молися, щоб всі сини Русі спаслися,/ бо ти маєш відвагу, як ієрарх Божий і священнослужитель.
На ранній
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 1.
Подібний: Гріб Твій, Спасе:
Був ти, святителю Михаїле, сосудом обраним,/ щоб пронести ім'я Христове перед людьми невірними,/ тому посланий ти був в Русь Київську,/ яку просвітивши святим Хрещенням,/ до богопізнання наставив ти вченням твоїм./ Ним і нас настав на стежку заповідей Господніх,/ молимо тебе, преблаженний угоднику Божий.
Слава, і нині, Богородичний:
Радуйся, золотом кована чашо, Пречиста Діво,/в Якій Вино нашого спасіння від Духа Святого розчинилось і звеселило серця наші,/ Бо Ти є чаша, що черпає нам вічну радість.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 5.
Подібний: Співбезначальне Слово:
Співбезначальне Слово з Отцем і Духом тобою, святителю, в Русь Київську було принесене,/ і Його проповідував ти устами твоїми безсумнівними, викриваючи ідольське мудрування,/ і людей нових в насліддя Господеві привів ти,/ з ними ж стоячи, як священнотайнознавець і служитель Божий,/ завжди молися за душі тих, хто шанує отче, чесне твоє успіння.
Слава, і нині, Богородичний:
Співбезначальному Слову будучи істинною Матір’ю,/ за нас, що бажаємо дати відповідь в час Суду,/ заступися і ублагай Сина Твого теплими Своїми молитвами,/ бо,знаємо скільки багато можуть Твої материнські молитви,/ і через них надіємось знайти милість в День страшного випробування.
Після полієлея сідальний, глас 8:
Подібний: Лежачи на грудях:
Як начальнику архієреїв і насаджувачу в Русі Київській віри Христової,/ руйнівнику ідольської омани і пастирю новообраних людей,/ починаємо пісні співати тобі, святителю Михаїле преблаженний,/ у сьогоднішній день пам'ять твою звершуючи і любов’ю до тебе взиваючи:/ ти, що стоїш перед Престолом Всевишнього, моли Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував тим, хто/ побожно поклоняється чесному образу твоєму.
Слава, і нині, Богородичний:
Як всіх скорботних справжня розрада і заблудлих з істинного шляху правдиве повчання,/ заступися скоро за нас, Пречиста Богородице, і тих, хто у великих скорботах перебуває від напасті визволи,/ бо Ти все можеш, якщо хочеш, маючи сміливість перед Сином Своїм і Богом,/ Його ж благай Своїми материнськими молитвами, щоб гріхів відпущення дарував тим, хто/ побожно і мудро шанують Різдво Твоє.
Степенна, 1-й антифон 4-го гласу. Прокимен, глас 4:
Чесна перед Господом/ смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господеві за все, що Він воздав мені?
Все, що дише: Євангеліє від Іоана, зачало 36.
Після 50-го псалма стихира, глас 6:
До Духа Божественного,/ що бажав нових людей обрати Собі,/ спочатку привів ти до пізнання божественного/ великого серед князів Володимира,/ і він, духовним сяйвом просвітився/ небесною благодаттю у святій купелі,/ прийняв тебе, пастиря, через Небесне одкровення/ і привів в Київську Русь, до овець, потьмарених оманою невір'я,/ їх же, твоїм вченням і Хрещенням у воді омивши,/ привів ти у двір овець Христових,/ з ними ж нині стоячи перед Престолом Владики,/ споглянь на нас, що в нинішній день пам'ять твою звершуємо,// Михаїле, Русі архієрею Першопрестольний.
Канон Богородиці з ірмосом на 6, глас 8,
і святого на 8, глас 6.
Пісня 1
Ірмос: Як по суші перейшов Ізраїль по безодні стопами,/ бачачи, як гонитель фараон потопляється; взивав/ пісню перемоги/ Богові співаймо.
Як Божий ієрарх і служитель,/ Вишнього Престолу з ликами святих на небесах перебуваючи,/ молися за нас, що богонатхненними піснями вшановуємо тебе,/ щоб перебували ми з тобою там, де радість праведних.
Як обраний Господом на служіння славі Його на діло проповіді Євангелія Христового,/ молися, за нас, що зібралися в день пам'яті твоєї, святителю Михаїле,/ щоб потрудилися в заповідях Євангельських і прийняли нагороду радості преподобних.
Як свічка, на свічнику стоячи,/ засяяв ти далеко світлом благих діянь,/ бо й невірні люди, отче, завдяки твоїм настановам побачили світло боговидіння,/і радіє Україна, тобою просвічена.
Слава, і нині:
Ти, що Істинне Світло з утроби Твоєї явила світові,/ нас, що у темряві пристрастей ходимо, просвіти і настав на шлях,/ Ти, що Шлях породила для роду християнського, Маріє Богоневісто.
Пісня 3
Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій,/ що підніс рід вірних Твоїх, Блаже,/ i утвердив нас на камені сповідання Твого.
Не була віра насаджена в Київській Русі, ані благочестя укоріненим,/ доки ти, святителю Михаїле, як мудрий працівник,/ необроблену землю від чагарників очистив багатобожжя винищивши, поглибив ти богопізнання тверде сповідання.
Світлом з небес просвітившись, великий Володимир,/ як зорю прийняв тебе, Божий ієрарше, привів в затьмарену ідолослужінням Руську землю,/ щоб і там були просвічені люди твоїм пришестям і прийдуть до усвідомлення твердого сповідання віри.
Сонце Правди, Христос Бог, як промінь світлосяйний явив тебе, Михаїле, для Руси-України,/ яку ти освятив купіллю хрещення,/ до Владики привів ти людей, оновлених благим сповіданням віри.
Богородичний: Сонце Правди, істинний Бог наш, Плоть прийнявши від Тебе,/ для світу засяяв, Маріє Діво, і тління багатобожжя повністю загинуло./ Мене потьмареного зневірою, просвіти Світлом, Діво Маріє, і настав на шлях благодіяння.
Сідальний, глас 8:
Мечем євангельського вчення посік ти ідольські капища, статуї на землю поскидав,/ і благочестя насадив,/ яким град Київ прикрашений, з любов’ю взиває до тебе:/ радуйся, Михаїле, архієрею Русі першопрестольний.
Слава, і нині, Богородичний:
Тих, хто співає Тобі: радуйся, бо Ти визволила нас від ідольського служіння, визволи і від неволі ворожої/ знищ в помислах пристрасть до ідолів, посади розсудливість страху Божого,/ Бо Ти є всіх благ винуватиця, початок і виконання.
Пісня 4
Ірмос: Христос моя сила, Бог i Господь,/ чесна Церква побожно співає, взиваючи,/ від помислу чистого// Господа прославляючи.
Христового раба і побожного будівничого/ тебе, святителю, ідоли відчувши, ридали в гіркій смерті своїй,/ люди ж, Хрещенням обновлені, веселилися,/ свято світле у Господі святкуючи.
Ти, отче, на гори Київські прийшовши,/ найперше ідола Перуна, скинув, волокти кіньми його, наказавши й інші ідоли, поскидати/ люди ж день оновлення прославляли,/ в Господі святкуючи.
Всяка стать і вік людей, які раніше були потьмарені, до просвічення на Почайну прийшли/ і стали полком незчисленним, тебе за воєводу маючи,/ Йому ж послуживши купіль Хрещення, до богопізнання встановив ти, Михаїле, Божий архієрею.
Слава, і нині:
Всі роди прославляють Тебе, Маріє Царице,/ і ми, піснями вшановуємо,/ зображеному на іконі лику Твоєму поклоняємось,/ свято світле пам'яті святителя Твого святкуючи.
Пісня 5
Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже,/ просвіти, молюся, душі тих,/ що зрання линуть до Тебе,/ пізнати Тебе, Слово Боже,/ істинного Бога,// що з темряви гpixiв визволяє.
Божим Світлом просвітившись,/ новохрещені люди взивали з тобою, Михаїле:/ Христе Боже, дай нам Тебе Єдиного знати, Слово Боже,/ що від мороку ідольського нечестя нас визволяєш.
Попадали Ієрихонські стіни, коли кивот Ісусом Навином навколо них був обнесений,/ попадали додолу коли ти, ієрарше з хрестом попереду йшов,/ люди ж прославляли Тебе, Христе,Слово Боже,/ що від мороку невір'я народ визволяє.
Красується місто Київ до нині,/ будучи омитий тобою, святителю, купіллю Хрещення/ і носить, як гривню золоту, на шиї чесне Євангеліє Христове,/ яке ми цілуємо і прославляємо Слово Боже,/ що з темряви гріхів нас визволяє.
Слава, і нині:
Красуються всі Твоєю красою, Маріє Богоневісто, бо ти воістину є прекрасною,/ і, красу Твою бачачи, Всевишній з плоттю Твоєю з'єднався і Бог став Людиною,/ обожив, через Тебе, Чиста Діво, нас, що впали у тління.
Пісня 6
Ірмос: Житейське море,/ схвильоване бурею напастей, бачачи/ i до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю:// визволи з тління життя моє, Многомилостивий.
Жезлом Хресним пересік ти сморідне шанування ідолів,/ як Мойсей, море, архієрею Михаїле,/ і, обмивши водою богопізнання, привів ти до пристановища людей, що взивали:/ слава Тобі, Христе Многомилостивий.
Руська земля,/ яка колись була заблудла і не утверджена,/ нині тобою,/ ієрарше Михаїле, наставлена, приходить до богопізнання,/ і, прийнявши перстень усиновлення, веселиться, взиваючи:/ слава Тобі, Христе мій, Многомилостивий.
Загрубілих невір'ям людей смиривши в Руській землі/ і ярмо покори Церкві поклавши на неї,/ привів ти, Михаїле, багатьох робітників у виноградник Небесного Владики./ Створи і нас, святий, що приносимо тобі сьогодні похвалу, мудрими робітниками.
Слава, і нині:
Втихомир в мені бурхливі пристрасті/ і ярмо смирення поклади на мене, Богородице,/ щоб під ним потрудився останок життя і відійшов до милості в День Судний.
Кондак, глас 2:
Другим Мойсеєм для Русі став ти, отче,/ принісши мисленний виноград/ від єгипетського ідолослужіння в землю, пророцтвом передбачену:/ що говорить: «буде, утвердження віри на землі,/ і на верху гір Київських звеличиться більше Лівану/ Плід, що живить увесь світ»,/ - Його ж споживши/ ублажаємо тебе, Михаїле, Божий ієрарше.
Ікос:
Розсіяних людей зібравши до єдиного розуміння боговидіння/ і Хрещенням омивши ветхість невідання,/ землю Українську просвітив ти Хрестом/ і, навчивши славити Пресвяту Тройцю, Отця і Сина і Духа Пресвятого,/ зробив її духовним стадом Христа Бога,/ До Нього ж і нині з вірою стоячи, взиває:/ визволи від усяких злих напастей місто та людей,/ які ублажають тебе, Михаїле, Божий ієрарше.
Пісня 7
Ірмос: Росоносною піч учинив ангел/ преподобним юна-кам,/ халдеїв же опаляючи,/ веління Боже мучителя нахилило взивати:/ благословен єси, Боже// отців наших.
Живою холодною водою Благодаті омита тобою, святителю, Русь-Україна,/ луску з духовних очей скинула у святій купелі,/ і пізнала Єдиного Творця свого, і з вірою взивала: / благословенний Бог отців наших.
Після твого Хрещення, звеселився ти граде Києве, а, скверні ідоли ридали,/ серед них найперший ідол Перуна волочений, кричав з горем./ Тож люди, пізнавши свою колишню оману, з тобою, Михаїле, взивали:/ благословенний Бог отців наших.
Одягнувши золотий перстень нової благодаті на руку Руси-України, архієрею Михаїле,/ заручив ти Церкву – від народів наречену чисту з Христом./ Вона і до нині, духовно радіючи, взиває:// благословенний Бог отців наших.
Слава, і нині:
Золотим перснем Тебе називаємо, Діво Чиста,/ прикрашеним, як дорогоцінним адамантом, єдністю з плоттю Христовою./ Тому з любов’ю взиваємо:/ благословенна Ти єдина, й Син Твій і Бог отців наших.
Пісня 8
Ірмос: Із полум'я преподобним росу виточив/ i жертву пра¬ведника водою спалив;/ бо все твориш, Христе, з волі Своєї;// Тебе прославляємо по вci віки.
З полум'я ідольських лестощів визволив, премудрий, землю Українську,/ яка росою Хрещення охолола, і вже не опалювана, як колись розбещенням,/ звеличуючи Христа і тебе, пастиря свого, на віки.
Все добре влаштувавши, про людей новообраних, поставив ти пастирів і вчителів по містах/ і, для них новообране стадо доручив,/ а сам відійшов ти до Начальника пастирів Христа Бога разом царювати на віки.
Багато плачу і ридання для міста Києва твоїм, отче, відходом до Бога створив,/ але Вишній Єрусалим, прийнявши тебе в оселі свої, возрадувався,/ де ж перебуваючи, не забудь стадо твоє і моли, щоб ми з тобою оселилися на віки.
Слава, і нині:
Багато радості і веселості приношу злими ділами для бісів,/ а охоронителю моєму печаль звідусіль./ О Чиста Маріє, Мати Христа Бога, скеруй мене до покаяння,/ щоб демони плакали, а мій Ангел зі мною радів навіки.
Пісня 9
Ірмос: Бога людям неможливо бачити,/ бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись:/ через Тебе, Чиста, Слово стало тілом явилося людям;// величаючи Його, з Небесними Силами Тебе ублажаємо.
Як фінік, процвів ти, отче, в домі Божому,/ і плоди, нетління мощей твоїх, всім явив,/ через це, люди, зрозумівши, що перебуваєш ти з Христом,/ тебе піснями величають.
Як запашний кипарис, святителю,/ ароматами огортаєш ти і насолоду подаєш тим, хто шанує тебе,/ і нас наповни пахощами твоїх молитов,/ що піснями пам'ять твою величаємо.
Зберіться святителі Руси-України і зібрання людей вшануймо свято і взиваймо:/ прибудьте до святої печери, пастирі, першоначального пастиря,/ люди ж, отця свого піснями вшануймо з нами,/ бо сьогодні пам'ять його величаємо.
Богородичний: Все творіння прославляє Тебе, Діво,/ бо Ти пройшла всі Небесні врата і стала вогнеподібною праворуч Престолу./ Праворуч Сина Твого сподоби і нас,/ що піснями Народженого Тобою і Тебе величаємо.
Світильний:
Біля Царя всіх стоїш ти, святителю Михаїле,/ і благословенням вінчаєш голову твою від правиці Всевишнього./ Простягни руки твої і благослови нас,/ ніби когось на пресвітера поставляючи,/ бо ти не помер, але повіки живеш,/ і пам'ять твою піснями прославляє вся Церква Українська,/ з нею ж і ми славимо.
Слава, і нині, Богородичний:
Будучи Царицею і Матір’ю Царя віків,/ над царями пристрастями покажи, тих, хто прославляє Тебе,/ ось бо спонукаємо до Тебе на молитву чудотворця Михаїла, святителя Твого,/ день пам'яті якого вшановуючи,// Тебе величаємо.

На хвалітніх стихири на 4, глас 1.
Подібний: Небесних чинів:
Сьогодні торжествує мати міст, найславніший Київ,/ пам'ять твою, ієрарше, звершуючи/ і люди Руси-України прославляють до вічного життя перехід твій,/ відійшов бо ти до Небесних/ і не покинув земних, оберігаючи своїми молитвами,/ як постійний заступник і молитвеник за душі наші.
Перше починаючи сходження нового літа,/ тобі, блаженний, як початку і першому з архієреїв Русі/ в дар перші пісні приносимо,/ Прийми ж їх в дар чесний/ і воздай нам твоїм благословенням,/ бо ти є постійний молитвеник за душі наші.
Насолодившись бажанням любові Христової,/ духовні прийнявши крила,/ ти полетів від земних до небесних,/ і відкрилися для тебе райські двері,/ через які увійшовши, насолоджуєшся баченням Бога,/ такою ж насолодою утіш душі тих,/ хто прославляє пам'ять твою// ієрарше Михаїле.
Слава, глас 2:
Прийнявши з Небес духовне помазання,/ був ти, Михаїле преблаженний,/ як маслина плодовита в домі Божому,/і, плодами твоїми насолодившись, великий серед князів Василій (Володимир)/ прийняв тебе з любов’ю на духовне керівництво землі Руської,/ яку, очистивши від ідолослужіння,/ привів ти до богорозуміння./ Тому, як достойно пам'ять твою шануючи/ і до тебе припадаючи, молимося:/ виблагай стаду твоєму благополуччя/ і для всіх прощення від Христа Бога / і велику милість.
І нині, Богородичний, глас той же:
Спаси від бід рабів Твоїх, Богородице, бо ми всі після Бога вдаємося до Тебе, як до Непорушної стіни і Заступниці.
Славослів'я велике і відпуст.
НА ЛІТУРГІЇ
Блаженні з канону, пісні 3-тя і 6-а. Прокимен, апостол, Євангеліє і причасний святителя.