joomla

Слyжба Українською мовою преподобному і богоносному отцю нaшому Амфілохію, Почaївському чудотворцю пам'ять якого вшановується 1 січня

На Мaлій вечірні:
На Господи взиваю стихири на 4, глас 1:
Подібний: Небеcних чинів:
Прославити і ублажити/ належно угодника Твого допоможи мені Господи,/ просвіти також і розум/ щоб вшанувати піснями і співами,// преславні подвиги його.
Прославмо піснями прекрасними зірку Почaївську,/ що на небозводі руських святих світло сяє,/ дивного угодника,// Амфілохія чyдотворця.
Нині земля Волинська/ твоїми подвигами хвaлиться і веселиться,/ маючи тебе за непосоромного заступника/ і молитвеника старанного,// за спасіння дyш нaших.
Скорим помічником в хворобах/ і милостивим утішителем в скорботах став ти,/ преподобний отче нaш Амфілохію,// словом і житієм святих безсрібників наслідуючи.
Слaва, глaс 6:
Прославляє сьогодні Русь-Україна свята,/ нового і слaвного чудотворця свого/ блажeнного отця нaшого Амфілохія,/ бо перетерпівши багато скорбот в житті,/ і велику нагороду на небесах отримує,// і молить Пресвяту Тройцю, за спасіння дyш нaших.
І нині, Богородичний, глaс той же:
Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна,/ що зростила нaм плід життя,/ молимо Тебе, молися Владичице до Господа, щоб до вірних рабів Своїх зробив подібними нaс,/ дaрував прощення гріхів,/ визволив від хвороб тілeсних,// помилував і спас нaс.
На стиховні стихири, глaс 2:
Подібний: Доме Євфрафів:
Хрaмом слова Божого, зробив ти серце своє, блажeнний отче Амфілохію, молитвенику за нaс предобрий і цілителю недугів нaших.
Стих: Чесна перед Господом смeрть преподобних Його.
Сьогодні псалмами оспівує земля Волинська свого угодника преподобного Амфілохія, віри правослaвної утвердження.
Стих: Блажeн мyж, що боїться Господа, в заповідях Його перебуває.
Зійдімо на гору Господню і поклонімось там всеблажeнному Амфілохію, який нетлінно спочиває і благодать виточує.
Слaва глaс 6:
Прийми нині преподобний, моління наші, і тих, хто прибігає до тебе не відкинь, отче наш Амфілохію, бо ти обителі Почaївської молитвеник і всієї землі Волинської утверждeння.
Слaва, і нині: свята,
або Богородичний, глaс той же:
Рaдуйся, Пречиcта Діво, бо безперестaнно прославляються в Почaївській oбителі Твоїй двоє блажeнних преподобних обранців твоїх.
На Великій вечірні.
На Господи взиваю стихири на 4, глас 8:
Торжествyйте правослaвних собори,/ веселися обитель Почaївська,/ в сьогоднішній дeнь пaм'яті,/ преподобного отця Амфілохія,/ який нині стоїть перед Богом,/ як непереможний воїн Христів/ і невичерпний сосyд любові,/ що милостиво виточує для нас/ благодатні струмки зцілень.
Осяяний благодaттю з неба/ спокус світу уникав ти/ і зійшовши на шлях творення добрих діл/ сугyбої благодаті сподобився ти,/ яку як дaр божественний/ вірним щедро подаєш:/ кульгавих виправляєш, сліпих просвіщаєш,/ з біснуватих дyхів виганяєш/ і різні недуги зціляєш,/ тому молимо тебе/ і наші хвороби зціли/ щоб від них визволившись/ прославили Христа Бога.
Являючи непохитне сповідання Православної Віри/ посоромив ти безбожників,/ силу Христову в собі показуючи,/ яка дарувала тобі терпіння/ і хворим зцілення,/ її і нас знайти навчаєш// добрими подвигами благочестя.
Через подвиг хрестоношeння/ в досконалості,/ любов Божу, осягнув ти,/ в житті твоєму став ти отче преподобний непохитним сповідником богошанування/ і безстрашним викривачем безбожництва,/ лікарем безвідплатним і настaвником Богомyдрим,/ поминaй нині і нaс,// що просимо твого заступництва.
Інші стихири глaс 2:
Прийдіть зібрані діти Русі,/ прославимо застyпника і молитвеника за землю нашу,/ преподобного Амфілохія,/ і припадаючи до чесних мощeй його,/ з глибини душі всі взиваймо:/ спасай нас угоднику Хриcтів,/ бо ворог багатьма бідами і напастями охоплює нас.
Ченців окрасою/ і преподобних радістю/ став ти блажeнний отче Амфілохію,/ бо чесноти більше/ всіх насолод мирських полюбив ти,/ ними ж як одежею весільною/ славно прикрасився,/ до небесних осель увійшов ти,// де вічно з Христом женихом радієш.
В пості і молитві/ житіє своє провадив ти преподобний,/ смирeнням і терпінням/ напасті бісівські перемагаючи,/ співстражданням і любов’ю/ заблудлих наставляючи,/ взірцем житія твого/ їх у вірі правдивій утверджуючи/ і всіх, хто з вірою приходив до тебе// благословення даруючи.
Радується сьогодні вся Свята Русь,/ піснями і співами прославляючи/ новоявленого угодника свого,/ преподобного отця нашого Амфілохія,/ який подвигами своїми/ засяяв всьому світу як світильник світлий/ і разом із святим Іовом / Владичицю світу молить// за спасіння дyш нaших.
Слaва, глaс 8:
Безсрібренику і чудотворче,/ преподобний Амфілохію,/ вдячний спів підносимо сьогодні,/ Богу – подателю всіх благ,/ про безліч благодaтних зцілень,/ які тобою подаються вірні,/ через які ім’я Його прославляється/ і недужі отримують утіху,/ не залиш і нас немічних/ твого милостивого відвідання.
І нині: Богородичний: Цар Небесний: або свята. І нині, свята, глас 6:
Вертепе, прикрасься,/ бо Агниця гряде, несучи в лоні Христа;/ ясла, прийміть Того,/ Хто словом спас від безсловесних діянь нас, земнородних;/ пастирі, на сопілках граючи,/ свідчіть про чудо величне;/ волхви з Персії, принесіть золото, і ливан, і смирну Царю,/ бо явився Господь від Діви Матері./ Перед Ним же, схилившись, як раба,/ Мати поклонилася і, тримаючи Його на руках Своїх, промовляла:/ як Ти, Бог, оселився в Мені,// або як виріс у Мені, Спасителю Мій і Боже?

Вхід. Прокимен дня і паремії 3
Премудрости Соломона читання (3, 1-9).
Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі. Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу. Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки. Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.
Премудрости Соломона читання (5, 15-6, 3).
Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього. Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом. Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних. Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі. Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами. Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.
Премудрості Соломона читання (4, 7-5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На літії стихири глaс 1:
Як нам назвати тебе, о Амфілохію;/ лікаря благодaтного:/ бо ти благодаттю Божою/ зцілюєш багатьох недужих,/ сповідника непохитного,/ бо гоніння і біди/ мужньо перетерпів ти,/ ангела земного,/ бо тебе за молитвеника і хранителя,/ обителі Почаївської маємо,/ тому взиваємо до тебе, блаженний:/ спасaй нас твоїми молитвами.
Слaва, глас 8:
Земля веселиться і радується небо/ творячи сьогодні пам’ять/ богоблажeнного oтця нашого Амфілохія,/ бо він з преподобним отцeм нaшим Іовом/ стоїть перед престолом Царя слaви/ і молиться за нaс,/ що сьогодні пам’ять його світло вшановуємо.
І нині, Богородичний, глaс той же:
Богородице Діво/ Ти єси для вірних спасіння,/ що до заступництва Твого з молитвою прибігaють,/ Пречистою Тебе називають,/ Успіня Твоє прославляють,/ спасіння душі знаходять,/ що в обителі, яка на честь імені твого освячена,/ під покров Твій святий,// старанно прибігають.
Стихири на стиховні, глaс 1:
Подібний: Небеcних чинів:
Настав день пам’яті твоєї/ преподобний Амфілохію,/ в який вірні зібравшись/ прославляють подвиги твої,/ якими душу наперед ти очистив,/ дарів Духа Божого наповнився,/ і демонські напасті зруйнував,/ Бога в Тройці прославив ти,/ молися ж до Нього блаженний,/ за спасіння душ наших.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Пaм'ятаючи про швидкоплинність земного життя/ розум свій до вічності спрямував ти,/ і все земне від серця відганяючи,/ Єдиного Бога полюбив ти,/ Якому потрудившись богоугодним житієм,/ ти вічного блаженства досягнув,/ молися там до Христа, преподобний,/ щоб і ми унаслідували його.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа,/ і в заповідях Його перебуває.
Проти плотських пристрастей/ мужньо озброївся ти,/ ревно шукаючи Христа, в серці своєму, бгогоносний,/ і старанно заповіді Його виконуючи,/ благодaті Божої сподобився ти/ якою достойно Церкві послуживши,/ в Небесних оселях/ сьогодні перебуваючи,/ і де стоячи перед престолом Владики,/ молися за спасіння душ наших.
Слaва, глaс 8:
Славним поборником Тройці/ став ти богоносний отче/ Отцю, і Сину, і Святому Духу/ достойно в житті твоєму послуживши,/ бо ти Її святий храм в oбителі Почаївській/ від осквернення і наруги захистив,/ і лукавих богоборців посоромив,/ і за це дияволом багато був ти переслідуваний,/ але силою Святої Тройці/ все це ти мужньо перетерпів.
І нині, Богородичний свята,
або передсвята:
Прийдіть поклонімось Діві Богородиці,/ бо Вона носить Сотворителя,/ і гряде народити/ у вертепі Богомладeнця,/ о чудо, як в утробі вміщається/ Той, Кого небеса не можуть вмістити,/ як пеленами сповивається,/ Той, Хто одягає небо хмарами,/ як молоком годується,/ Той, Хто дає життя усьому творінню,/ як на руках тримається/ Той, Хто рукою тримає творіння,/ о велике таїнство,/ о достойне особливого здивування явлення,/ Бог до людей як людина являється.
Тропар преподобному Амфілохію Почаївському, глас 4:
Землі Волинської преславного подвижника/ і обителі Почаївської достойного насельника,/ людей православних знаменитого цілителя/ явив тебе Церкві Своїй Христос Бог наш,/ преподобний отче Амфілохію./ Йому ж старанно молися,/ щоб від підступів ворожих звільнитися// і спастися душам нашим. (двічі)
і Богородице Діво радуйся… (один раз).

На Ранній
Бог Господь: Тропарі за уставом
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 1:
Гори і пагорби заграйте, земле Волинська звеселися, бо сьогодні лавра Почаївська рано вранці, пісню приносить Владиці: заспівайте Господеві пісню нову, бо дивно сотворив Господь, привівши і від нас до небесного Едему молитвеника за світ неусипного, Амфілоія богомyдрого.
Слaва:
Преподобний отче Амфілохію, тaк зі псалмоспівцем до Господа взивав: Почуй голос моління мого, нехай звеселяться всі, хто надіється на Тебе, і повік возрaдуються, і оселишся між ними: і хвалитися Тобою будуть всі, що люблять ім’я Твоє, бо ти благословлятимеш праведників Господи, наче зброєю благоволінням вінчав Ти нас.
І нині, Богородичний: або свята.
Пресвята Богородице, спаси нас, що у гріхах гинемо, в різноманітних напастях перебуваючи, скорботних і зневірених, що у відчай впадаємо, голодних і знедолених, що в хворобах знемагаємо, радості заступництва Твого сподіваючись.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 2:
З великого милосердя, лагідності і довготерпіння Божого, на стежки спасіння був ти скерований, преподобний Амфілохію, хреcтом надгробним, бо коли ти очима своїми тілесними бачив всечеcного отця ігyмена померлим, вухами духовними слово Христове почув ти: йди за мною, і сотвори достойні плоди покаяння.
Слaва:
З любов’ю звертаєшся до нас, преподобний: чому любите суєту, і шукаєте неправду; чому говорите: “хто покаже нам благо?” дочки і сини людські: принесіть жертву правди, і уповайте на Господа, і побачите, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Ти явив нам світло лиця Твого, Господи, коли взиваємо до Нього Господь почує нас.
І нині, Богородичний: або свята.
Богородице, християнам помічнице, для всіх що шукають спасіння пристановище, тим, хто подвигом добрим подвизається помічнице, над демонськими полчищами перемого, для тих, хто в чистоті душевній і тілесній живе благословення, молися за нас до Святої Тройці, щоб було прощено нам провини наші.
Полієлей. Величання: Ублажаємо тебе,/ преподобний отче наш Амфілохію,/ і шануємо святу пам’ять твою,/ наставнику монахів// і співбесіднику ангелів.
Псалом вибраний: Терплячи, потерпів від Господа і визволив мене.
Після полієлея сідальний, глас 2:
Прийдіть зібрання посників, всі вшануймо свято і на гору Почaївську зійдімо, хор духовний утворімо і до преподобного отця нашого Амфілохія так взиваймо: рaдуйся oтче свщeннійший, що сльозами своїми фараона в помислах потопив, радуйся тіло твоє заради вічного життя постом і трудaми виснажив, радуйся бо ти разом зі святим Іовом в oбителі Божої Матері сяєш, радуйся преподобний отче Амфілохію, молитвенику за душі нaші.
Слaва і нині Богородичний:
Могутнє Твоє заступництво Богородице, і світла Твоя слава на горі Почаївській показалися в живоносному джерелі і в чудотворному образі Твоїм, Тобою нині хвалимось і радіємо всі, бо перед Сином Твоїм Христом Богом нашим заступаєшся за всіх, хто до Тебе вдається.
Степенна: 1-ий антифон 4 гласу – «Від юності моєї…»
Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Євангеліє від Матфея, зачало 43 (11, 27 – 30).
Після 50-го псалма стихира, глас 7:
Сьогодні благодать Святого Духа зібрала нас,/ з хором Ангельським/ і собором Волинських святих/ вшанувати пам’ять/ Амфілохія достойного похвали,/ бо він старанно молиться/ за землю Українську,/ щоб в мирі та в добробуті/ вона перебувала і спаслися душі наші.
Канон Богородиці або свята, з ірмосом на 6: і святого на 8:
Канон пeрший преподобного Амфілохія, глас 1:
Пісня1
Ірмос: Твоя переможна правиця/ боголіпно у кріпості прославилася,/ бо вона, Безсмертний,/ як всемогутня противників знищила,/ а ізраїльтянам// у глибині нову путь проклала.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Благодaтну поміч твою Господи пошли нaм щоб прославити угодника Твого отця нaшого Амфілохія, подвижника благочeстя і окрасу лаври Почаївської.
Любов і благочeстя батьківські, які змолоду бачив, сходячи від сили в силу, через все життя ти достойно проніс.
Хоч і взятий був ти у полон на війні ворогами видимими, але невидимого ворожого полону пристрастей уникнув ти преподобний, плоть підкоривши духові.
Богородичний: Життя своє в руки Божої Матері віддав ти святий, оселившись в домі Її на горі Почаївській, де вірою і правдою достойно Пречистій послужив.
Інший канон. Ірмос: Моря Червоного безодню/ сухими стопами/ древній перейшовши Ізраїль,/ хрестовидними Мойсеєвими руками// Амаликову силу в пустелі переміг.
Єдиними серцем і устами прославмо вірні преподобного Амфілохія, старця Почаївського, який своїм сповненим подвигами житієм, прославив дивного у святих Своїх, Чоловіколюбного Бога.
Моря житейського безодню сухими стопами, перейшов преподобний Амфілохій, виконуючи заповідь Христову про несення хреста, душу свою, поклавши за ближніх своїх, з Богом з’єднав.
Відрікшись від світу цього в святій обителі Почаївській оселився ти, преподобний старче Амфілохію і тут чесним служителем Животворчої Тройці і пастирем добрим став ти, душу свою покладаючи за словесних овець стада Христового.
Богородичний: Велику сміливість маєш, Мати Божа, благати Господа за рід людський, від усякої недолі і скорботи визволяти, особливо ж позбавляти від вічної погибелі.
Пісня 3
Ірмос: Єдиний, що знаєш/ людської істоти неміч/ і милостиво її образ прийняв,/ опояши мене з висоти силою,/ щоб взивав я до Тебе, святий:/ одушевлений храме// невимовної слави Твоєї, Чоловіколюбче.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Коли стояв ти біля гробу спочилого настоятеля, відкрив Господь тобі всю суєту життя цього тимчасового, ти ж почав гріхи свої перед всіма визнавати, щоб не позбавитись життя вічного, безкінечного.
Названий був ти блаженний Йосифом, що означає примножений, бо благодать Божа в серці твоєму сповна примножилась.
Коли удостоєний був ти святий сану ієрейського, тоді молитви, піст та подвиги посилив ти, біси ж не маючи змоги терпіти доброчесне твоє житіє багаторазово хотіли погубити тебе, але силою Божою постійно був ти бережений.
Богородичний: Незрівнянно Славніша від серафимів і чесніша від херувимів, Пресвята Діво почуй молитви і благання наші і невідступно будь помічницею для нас.
Інший канон. Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи:/ Ти моя сила, Господи,// і пристановище, й утвердження.
Радується тобою Похвала Почаївська, промовляючи: ти є обранець Христів і поразка демонів.
Веселиться тобою преподобний отець наш Іов, взиваючи: ти мій брат у Христі і сподвижник Богоносний.
Радується тобою братія лаври Почаївської, співаючи: ти наш молитвеник до Господа і кріпкий заступник.
Богородичний: Завжди спасаєш Діво Пречиста всіх, хто просить Твоєї милості, до нині не маємо крім Тебе іншої помочі, надії іншої не маємо.
Катавасія свята
Кондак, глас 2:
З волі Діви Пречистої в обителі Її Почаївській оселився ти, де ти проводив сповнене подвигів і сповнене скорбот житіє, і даром молитви розумової збагатився ти, і в Царство Небесне до Престолу Божого зійшов ти, як младенець непорочний, і як золото в горнилі очищене, і як хвиля убілена. Тому й ми взиваємо до тебе: радуйся отче блаженний Амфілохію, цілителю і чудотворче.
Сідaльний, глaс 3:
Сповнений Христовою любов’ю, преподобний Амфілохію, з повноти ж серця твого виголошував ти і устами, Духом Святим наставляв ти тих, хто просив за спасіння душі: йти правдивою стежкою вчення святих отців, відкинути справи суєтні і помисли лукаві, наставляв ти, смиренномyдро благословляв ти спасатися в Господі, і так подібно до світильника, що в темряві незнання сяє, засяяв ти, тому молися за нас до Царя Небесного, щоб і ми просвітились Його благодаттю.
Слава, і нині свята, або Богородичний:
Мати Божа, що заступництво Твоє всеспасительне для світу долішнього з небес являєш, не залиш нас, що в гріхах погибаємо не відвернися від нас, що Господа Милосердного прогнівляємо, Його ж моли, щоб визволитися нам від шкідливого для душі заблудження, випроси для нас розчулення серця і через гріхи сокрушення, як Заступниця наша кріпка і скора Помічниця.

Пісня 4
Ірмос: Тебе, як гору, благодаттю Божою осінену,/ побачивши прозорливими очима, Авакум провістив,/ що з Тебе вийде Святий Ізраїлів// на спасіння наше й оновлення.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Сосудом обраним Духа Святого був ти, багатьох хворих благодаттю Божою зцілив ти, бісівські полки переміг ти, отче блаженний, прийми молитви наші і від ран гріховних зціли.
Взірець безстрашності і сміливості богомудрої бачимо в тобі вірні, бо храм Святої Тройці від наруги і запустіння спас ти і вірних людей що сумували надихнув ти.
Струмки сліз проливав ти преподобний, про заблудлих чад Церкви Православної, що про Бога забули і тимчасові блага більше за блага вічні полюбили.
Богородичний: Не відкинь Пречиста Діво нас, що шануємо Тебе і в піснях величаємо, бо іншої Покровительки і Заступниці окрім Тебе не маємо.
Інший канон: Ірмос: Піднесеного Тебе бачила Церква на хресті,/ Сонце праведне,/ і стала в чині своєму, достойно взиваючи:// слава силі Твоїй, Господи.
Коліна твої знемогли від посту преподобний Амфілохію, а душею бадьорим був ти, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.
Душу свою покласти поспішав ти заради спасіння, Христовою любов’ю запалав ти, Амфілохію преподобний, наповнившись Божественною благодаттю.
Бачачи тебе прославленим серед святих, братія Почаївська, вклоняються перед чудотворними і цілющими мощами твоїми, від яких подається безліч зцілень, достойно взиваючи: ублажаємо тебе преподобний Амфілохію.
Богородичний: Пречиста Приснодіво, моли Народженого Тобою, Спасителя світу, ціломудрості Учителя і Всемогутнього Покровителя, щоб очистив людей розтлінних і сподобив усіх досконалої любові.
Катавасія свята.
Пісня 5
Ірмос: Ти, Христе,/ що просвітив сяйвом Твого пришестя/ і хрестом Твоїм освітив світу кінці;/ просвіти світлом Богопізнання Твого серця тих,// що православно Тебе оспівують.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Коли в божевільню до біснуватих і позбавлених розуму посадили тебе преподобний люті гонителі, і постригши тебе знущалися, але для слова Божого немає кайданів з апостолом взивав ти отче Блаженний.
Ні скорбота, ні тіснота, ні гоніння, ні голод, ні нагота, ані біда, ні меч, ні інша яка напасть лукавим вчинена не змогла розлучити з любов’ю Божою тебе отче блаженний.
Ангелом земним і людиною небесною став ти, отче бо багато скорбот, що в житті траплялися без нарікання переніс ти і нагороду велику отримав ти на небесах.
Богородичний: Ходімо сповістімо всім народам, скільки чудес сотворила Пресвята Богородиця в уділі Своєму Почаївському і як милує всіх, хто з вірою приходить до Неї.
Інший канон: Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло,/ Світло святе,/ що виводить з темряви невідання тих,// хто з вірою оспівує Тебе.
Преподобний отче Амфілохію, сподобився ти духовного споглядання світла божественного, що відвертає від темряви невідання.
Преподобний отче Амфілохію, сяйвом світла твого богопізнання, ти й до нині просвічуєш обитель Почаївську і всіх, хто сюди прибуває.
Молитвами преподобного Амфілохія, Господи, покажи нам світло Твоє, із мороку невідання наверни, тих, хто з вірою прославляє тебе.
Богородичний: На місці явлення Твоєї вогневидної слави, на горі Почаївській, збудувала Ти, Богородице засобами, тих, хто любить Тебе, церкву благоліпну на честь Святої Тройці.
Катавасія свята.
Пісня 6
Ірмос: Обняла нас остання безодня;/ нема визволителя;/ стали ми як вівці на заколення;/ спаси людей Твоїх, Боже наш,// бо Ти сила немічних і оновлення.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Амфілохієм в схимі названо було тебе преподобний, труди до трудів додавав ти і чеснотами як сходинами до Царства Небесного сходячи.
Багатьох кульгавих і скорчених, що приходили до тебе зціляв ти, духів лукавих лагідністю і смиренням перемагаючи, з людей виганяв ти.
Фесвитянина Іллю ревністю наслідував ти преподобний, любов’ю Божественною серце своє розпалюючи в терпінні душу свою стяжав ти, з пророком Ісаєю взиваючи: З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог.
Богородичний: Ім’я Твоє Пречиста, всі роди православних безперестанно величають, і хори церковні солодкоголосо прославляють: Богородице Владичице спаси нас, бо багатьма напастями ми охоплені.
Інший канон. Ірмос: Пісню похвали принесу в жертву похвали Господи,/ — взиває Церква до Тебе,/ від бісівської крови очистившись кров’ю,/ що витекла з ребер Твоїх// ради милости Твоєї.
Пісню похвали принесу в жертву похвали Господи, обитель Почаївська взиває, від полону і тління очистившись, заради молитов Пречистої своєї Владичиці і двох преподобних своїх.
Милостині, що приносяться для обителі Твоєї, Господи в покаяння прийми, тих, що від скверни гріховної очистилися, заради молитов Пречистої Владичиці і двох преподобних своїх.
Знаходять для себе стражденні люди в обителі Почаївській двох отців преподобних, які хворих зціляють і заблудлих виправляють.
Богородичний: Не вичерпується Твоя небесна милість для обителі Твоєї, тому що Тобою скеровується, Тебе славить і Тебе молитовно прославляє приносячи хвалу Владичиці Своїй Приснодівственній.
Катавасія свята.
Кондак, глас 3
Як віри православної ревнитель/ і благочесного життя учитель,/ в болістях і скорботах особливий помічник і захисник/, перед Господом стоїш, преподобний Амфілохію./ Тому виголошуємо тобі:/ збережи обитель, в якій подвизався ти,// і спасай нас молитвами твоїми, отче блаженний.

Ікос: Добрі перлини знайшов ти, преподобний, і Господа Ісуса, як перлину найціннішу придбав, заради імені Його все залишив і сторицею отримавв ти в новому житті, нині душею твоєю подібно до сонця сяєш на небесах, а мощами на землі перебуваєш, де в обителі Почаївській приймаєш цілування, від тих, що шанують тебе, з багатьма ченцями радіють і з гучним голосом взивають до тебе: Радуйся, Амфілохію, отче блаженний, цілителю і чудотворче.
Пісня 7
Ірмос: Тебе, Богородице,/ ми, вірні, піччю духовною визнаємо,/ бо, як трьох отроків спас прославлений,/ так і світ оновив в утробі Твоїй всесильний,// хвальний отців Бог і препрославлений.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Лавра Почаївська стала пристановищем для тебе, бо її усипальниця прийняла мощі твої, що тридцять років там в землі лежали і тлінню не піддалися.
З села Малої Іловиці мертве тіло твоє в обитель Почаївську братія принесла і в усипальниці братській з честю поховала.
Заступником перед Богом за людей в житті твоєму був ти отче преподобний і після преставлення заступаєшся за всіх, хто з вірою до гробу твого приходить і стаєш для них помічником милостивим.
Богородичний: Прикрашена золотими ризами, як Цариця, Царя і Бога, стоїш Ти нині перед Владикою Владичице, молячись за всіх, хто до образу Твого на горі Почаївській прибігає.
Інший канон: Ти врятував від вогню Авраамових Твоїх юнаків/ і халдеїв погубив,/ яких правдою справедливо уловив,/ оспіваний Господи, Боже отців наших,// благословенний Ти.
Ти, що спас у вогні спокус, преподобного Амфілохія, і спокусників погубив, яких правдою справедливо уловив, преславний Господи, Боже отців наших, благословенний Ти.
Ти, що спас у дні безбожництва свято шановані останки преподобних Іова і Амфілохія, які вірні праведно шанують, преславний Господи, Боже отців наших, благословенний Ти.
Спасай і нині вірних рабів Твоїх, молитвами преподобних Іова і Амфілохія, що достойно вірними шануються преславний Господи, Боже отців наших, благословенний Ти.
Богородичний: Ти Богородице Радість всіх радостей, обитель Почаївську покровом Своїм не залишаєш і молишся за всіх, хто до заступництва Твого вдається.
Катавасія свята.
Пісня 8
Ірмос: Отроки Ізраїлеві в печі, наче в горні,/ ясніше від золота красою благочестя засяяли, промовляючи:/ благословіть, усі діла Господні, Господа,// оспівуйте і величайте по всі віки.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Коли люди одержимі до гробу твого прибігали, біси що в них сиділи не могли святості твоєї терпіти кричали гучними голосами опалювані вогнем Божої благодаті.
Преславне чудо у тобі бачимо преподобний, бо в житті і після відходу твого, людям стражденним допомагаєш і від лукавих напастей, всіх хто з вірою приходить до тебе визволяєш.
Невимовної радості сповнились всі, ченці і миряни, коли тіло твоє преподобний, яке тридцять років в землі перебувало було знайдене запашним і нетлінним.
Богородичний: Єдина благословенна і Богом обрадувана, що для людей невимовну радість породила, наповни радістю серця наші, щоб прославляли Христа народженого Тобою.
Інший канон. Ірмос: Веселись, Єрусалиме,/ торжествуйте всі, хто любить Сион:/ прийшов бо Господь Сил, Який царює повік./ Нехай благоговіє вся земля перед лицем Його і нехай співає:// благословіть, усі творіння Господні, Господа.
Радуйся Похвало Почаївська, торжествуйте ви, що любите преподобних, бо в обителі Богородиці нетлінні мощі цілителя Амфілохія спочивають, нехай благоговіє і нехай взиває, благословіть всі раби Господні Богородицю.
Веселися, Іове преподобний, торжествуйте ви, що любите Богородицю, бо в обителі Її Почаївській мощі святого собрата твого Амфілохія біля ніг твоїх з честю положені, нехай благоговіє вся земля від лиця вашого і нехай взиває: благословіть усі творіння Господні Господа.
Радуйся Почаєве, торжествуйте, ви, що любите Господа, бо мощі преподобних Іова і Амфілохія в обителі Богородиці на горі Святій зі славою спочивають, нехай благоговіє вся земля від лиця їхнього і нехай взиває: благословіть всі раби Господні Господа.
Богородичний: Торжествує, веселиться і молиться обитель Почаївська, бо Владичиця, Яка царює повіки тут являється, нехай благоговіє вся земля від лиця Її і нехай взиває: благословіть всі раби Господні Господа.
Катавасія свята.
Пісня 9
Ірмос: Образ чистого Різдва Твого показала неопалима купина;/ і нині молимося: погаси вогонь напастей, що нападають на нас,/ щоб Тебе, Богородице,// безперестанно ми величали.
Приспів: Преподобний отче наш Амфілохію, моли Бога за нас
Чудеса і зцілення виточуєш всім, хто приходить і старанно молиться до тебе і благоговійно вшановують чесні мощі твої преподобний отче Амфілохію.
Окрасою лаври Почаївської став ти преподобний, що нетлінним тілом своїм в печерному храмі разом з преподобним Іовом спочиваєш і всім, хто приходить до тебе постійно допомагаєш.
Троїчний: Нерозільна Тройця в Одиниці шанована, Отче, Сину і Святий Душе, спаси і збережи всіх, хто шанує пам'ять угодника Твого Амфілохія.
Богородичний: Єдина Чиста і Непорочна, що Бога безсімені породила Богородице Владичице, молитвами угодника Твого Амфілохія, покрий і збережи нас від усякого зла.
Інший канон. Ірмос: Єва через непослух недугу прокляття принесла;/ Ти ж, Діво Богородице, маючи в утробі Своїй паросток благословенний,/ що від Тебе для світу процвів.// Тому Тебе всі величаємо.
Єва через непослух недугу прокляття принесла, Ти ж, Діво Богородице, прославленням святих послушників Твоїх Іова і Амфілохія, які в обителі Почаївській нетлінними мощами спочивають, знову для світу Благословення дарувала.
Отці наші чеснотою послуху, до Небесних осель із лаври Почаївської, після смерті переселяються, де Діва Богородиця, народженням преподобних Іова і Амфілохія для світу дарувала благословення.
Багато являв Винагороджувач після смерті славу вашу і прекрасні оселі небесні дарував вам, де перебуваючи, преподобний Іове і Амфілохію, не залиште без помочі всіх хто призиває вас.
Богородичний: Прославляють Тебе, Пресвята Богородице, всі незчисленні роди вірних, їх же спасала Ти і завжди спасаєш, не зневаж і нас, немічних, що до захисту обителі Твоєї вдаємося.
Катавасія свята.
Світильний
Подвигом добрим подвизаючись, засяяв ти в Волинській землі, як світильник божественної благодаті, запалений в лаврі Почаївській, в якій без допомоги твоєї не залишаєш, Амфілохію чудотворче, безліч ченців і всіх у Христі братів і сестер.
Слава:
Світильника віри і взірець богоугодного житія, що на горі Почаївській сяяв явив Ти нам Христе Спасе, бо він землю нашу світлом невечірнім осяює і чеснотами своїми шлях спасіння для нас показує.
І нині свята, або Богородичний:
Пресвята Діво, що Єдинородного Сина Божого плоттю породила, Який від Отця народився перше всіх віків, що заради нашого спасіння, заради нас людей зійшов з небес, Його ж моли Приснодіво, чудесами обранця Твого преподобного, отця нашого Амфілохія, благодаттю Духа Святого осяяти обитель Почаївську, яка поклоняється Богу і прославляє Його в Тройці Святій.
На хвалітніх стихири на 6, глас 5:
Подібний: Радуйся
Радуйся земле Волинська,/ бо твоєю фортецею є Лавра Почаївська,/ з неї ж до небес/ молитви за благоденство твоє підносяться,/ потоками сюди притікають православні люди,/ як в дім Божої Матері, бо вона іменем Її називається,/ іконою Її прикрашається, славиться мощами Іова преподобного/ і цілителя Амфілохія.
Преподобний отче Амфілохію,/ для батьків твоїх радосте,/заступнику і лікарю воїнів землі Української/ ченців лаври Почаївської сподвижнику,/ для людей біснуватих цілителю,/ богоборців грізний викривателю,/ віри Православної сповіднику і ревнителю,/ духоносний старче і спасіння учителю,/ молися за нас до Господа.
Радуйся Амфілохію,/ подвигів преподобного Іова насліднику,/ законно прославлений в сонмі преподобних,/ йшовши шляхом вузьким і скорботним,/ до життя вічного прийшов ти через тісні врата, через які в Царство Боже входять тільки ті,/ хто докладає зусиль,/ і ти пішов ним, подібно до Почаївського чудотворця Заліза,/ тому наставляйте нас,/ в чистоті душевній і тілесній,// праведно, і благочестиво жити.
Радуйся і торжествуй, обитель Почаївська,/ бо в тобі виросло дерево добре,/ преподобний Амфілохій,/ що проростив нам плоди Духа,/ якими є: радість і любов, мир, довготерпіння,/ доброта, милосердя,/ віра, лагідність, стримання,/ тих, що згрішили лагідне виправлення,/ несення тягарів один одного,/ і виконання Євангелія Христового.
Радуйся вірний рабе Христів Амфілохію,/ бо ти показав достоїнство не рабське, але синівське,/ Батьківську власність зі старанністю примножив ти,/ ревнителем добрих діл став ти, незчисленну безліч недужих зцілив ти/ великі скорботи за Господа перетерпів ти,/ про Нього менших цих навчав ти/ і великим у Царстві Його нині називаєшся.
Засяяла сьогодні славна пам'ять твоя/ преподобний отче Амфілохію, скликаючи нас шанувальників свята,/ на хвалу і славу Христу Богу нашому,/ що в тобі джерело чудес нам являєш,/ тому прибігаючи до чесних мощей твоїх, приймаємо дари зцілення,/ безперестанно славлячи Спаса Христа,/ Який тебе увінчав.
Слава, глас 8:
Блаженний отче Амфілохію,/ благаючи за нас Христа Бога,/ будь утвердженням всім вірним,/ що до тебе припадають промовляючи:/ радуйся оселе Духа Святого,/радуйся Діви Всехвальної служителю,/ радуйся, бо ти безліч людей до Христа привів,/ і як той, що маєш сміливість до Господа,// моли, щоб спаслися душі наші.
І нині Богородичний свята, або передсвята глас той же.
Ось пророцтво Ісаї сьогодні виконується,/ Діва йде народити Христа для нашого визволення/ і над гріхом перемогу, клятва руйнується/ і людський рід визволяється,/ Адам з Євою торжествують/ і пророки з патріархами радуються,/ бо Христос народжується// впалу людину. бажаючи оновити.
Велике славослів’я і відпуст.
На Літургії: Блаженні з канону Пісня 3 і Пісня 6 на 8:
Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Апостол до Галатів, зачало 213 (5, 22-26, 6,1).
Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, заповідей його дуже бажає.
Стих: Сильним буде на землі сім’я його.
Євангеліє від Луки, зачало 24 (6, 17-23).
Причасний: В пам’ять вічну буде праведник, лихої слави він не убоїться. Алилуя.

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула