joomla

22 травня 2018 року, в день перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських до міста Бар архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон з архіпастирським візитом відвідав місто Острог, де освятив Свято-Миколаївський храм та очолив у ньому Божественну літургію.

Перед початком богослужіння свого архіпастиря зустріли маленькі парафіяни, які разом із своїми наставниками квітами, хлібом та сіллю привітали владику:

– Вельмишановний владико! Дозвольте від імені всіх парафіян нашої церкви привітати Вас на нашій древній і славетній Острозькій землі. Прийміть хліб і сіль, як щиру вдячність за те, що сієте в наших серцях мир, добро, милосердя, віру, надію та любов.

Потім до архієпископа Іларіон звернувся настоятель храму, благочинний Острозького благочиння протоієрей Юрій Лукашик:

– Ми раді зустрічати Вас на нашій древній Острозькій землі. Сьогодні неперевершена історична подія в тому, що відновлено храм. Тому просимо Вас увійти, освятити храм і відправити Божественну літургію, а також наповнити вірою і любов’ю наші серця.

За богослужінням владиці співслужили: настоятель храму, благочинний Острозького благочиння протоієрей Юрій Лукашик, благочинний Здолбунівського благочиння протоієрей Павло Джура, настоятель студентсько-викладацького храму на честь преподобного Федора Острозького, Національного університету «Острозька академія» протоієрей Василій Жуковський та прибуле духовенство.

Під час Малого входу архієпископ Іларіон, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагородив протоієрея Володимира Шевчука черговою богослужбовою нагородою – правом носіння хреста з прикрасами.

Після Євангельського читання владика Іларіон звернувся до духовенства та вірян з повчальним словом:

– Всечесні отці, дорогі у Христі браття і сестри! Щиросердечно вітаю усіх нас, а особливо громаду Свято-Миколаївського храму з найвеличнішою подією у вашому житті. Тільки що ми чули слова із Святого Євангелія «Радійте і веселіться, бо велика нагорода вам на небесах». Сьогоднішня наша радість в першу чергу є радістю духовною. Нині ми радіємо, бо увінчався багатолітній труд не однієї людини, не двох – цілої громади… Якби ми мали відкриті очі духовні, то ми би побачили відкрите небо і величний ангельський хор, який молиться разом з нами. Освячений ще один престол, на якому буде приноситись безкровна жертва… Земний храм – це не просто стіни і бруківка, а це місце, де можна зібратися великою громадою. Храм і ми – це боголюдський організм. Він живий – коли ми збираємося всі з думками, з молитвою і щиро просимо Бога, то всі наші серця поєднуються в одне і всі ми стаємо членами єдиного тіла – Церкви. А її головою є сам Христос. І тоді ми невидимо поєднуємося у Христі… І ось храм земний – чи дерев’яний, чи кам’яний, чи маленький, чи величний собор – це те місце де зосереджується віра, надія на Бога і щира любов. І саме нею ми повинні кожен раз переступати поріг цього храму. В нього ми не маємо права приходити без любові, тут ми не маємо права злитися, проявляти негативні емоції, тому що тією миттю ми відриваємося від живого тіла, главою якого є Сам Христос. Цінуймо це. Із такою самою вірою і любов’ю щоденно молімося в храмі, бо мало збудувати фізичні стіни, потрібно їх богоутворити. Вони мають стати просочені і дихати нашою любов’ю, повагою один до одного, і, звичайно, щирою молитвою… Ми пройшли нелегких 26 років до сьогоднішнього дня, коли вже ми знаємо, що нарешті сам Вселенський патріарх оцінив наші старання. Вперше за багато віків питання визнання церкви не затягується на роки, як це робилося раніше. І ці обставини вселяють у нас віру, що нарешті багаторічна молитва багатьох мільйонів людей увінчається Божим благословенням. Ще є багато пересторог, перешкод, найбільшою з них є протидія одного найбільших православних народів, якого ми ще недавно називали «братнім»… Ми вже ніколи не відступимо від правди, не дозволимо топтати нашу святу українську землю, брехати нам в очі, а в спину вставляти ножа. З нами правда і любов. І сьогоднішня наша ще одна щира молитва повинна бути і звучати за те, щоб всі проблеми ми подолали. І зараз ми будемо молитись за єдину помісну українську церкву, за Вселенського патріарха, за нашу теперішню владу, яка зробила те, що належало зробити вже більше як 20 років тому. Багато різних перешкод ми можемо подолати єдиним шляхом – знову ж таки, терпінням і молитвою… Ми маємо стати прикладом благочестя, терпіння, взаємоповаги, любові один до одного, відкриваючи обійми чекати всіх у єдності. В цьому наша сила і цим ми подолаємо всі спокуси й переможемо. Слава Богу, сьогодні нас уже багато, а ще більше буде тоді, коли прийде день вручення Томосу… Ми будемо особливо молитися, щоб в Україну прийшла довгоочікувана єдність церковна, політична, і особливо – духовна. Якщо з вірою будемо просити Бога, то ми це отримаємо…

Під час літургії були виголошені додаткові прохання за створення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, за Святійшого Патріарха Варфоломія, за Президента України, Верховну Раду та за розпочате діло рук їх.

Також за богослужінням архієпископ Іларіон прочитав молитву за об’єднання Української Православної Церкви.

По завершенні відправи владика Іларіон, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Української православної церкви відзначив старосту громади Федора Товстого орденом Святого Миколая Чудотворця.

Медалями «За жертовність і любов до України» були нагороджені: міський голова Острога Олександр Шикер, заступник голови Рівненської облдержадміністрації Віталій Ундір, депутати Рівненської обласної ради Олександр Корнійчук та Михайло Крук, ректор НаУОА Ігор Пасічник, головний лікар Острозької ЦРЛ Василь Веляник, директор КЗ «Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І – ІІІ ст.» Рівненської облради Галина Лебідь, керівник СГПП «Розвазьке» Петро Ягодка, а також Олексій Хахльов, Микола Андрощук, Юрій Гук, Сергій Костюк, Володимир Маключенко, Василь Панасюк, Руслана Пшеничка, Віктор Романюк. Благословенні грамоти були вручені Зої Ярмолюк, Лесі Авдєєвій, Світлані Мацієвській, Марії Костюк, Іванові Задерецькому, Володимиру Лідавцю, Ніні Козачук, Олені Зелінській, Іванові Глушману, Богдану Ваколюку.

Архієрейськими благословенними грамотами були відзначені учасники церковного хору: Ігор Федоров, Юрій Грищук, Сергій Корнійчук, Сергій Іщук, Олег Шевчишин, Оксана Веруцька, Галина Романюк, Світлана Попович, Людмила Ляшенюк, Галина Озійчук, Людмила Шикер, Оксана Костюк, Ірина Демчук, Галина Базелишина, Олена Зайчук, Оксана Назарук, Галина Лідавець, Адам Диско, Любов Біщук, Віра Лазарчук, Надія Тишко, Ольга Фурсік), сестриці храму Світлана Васильчук, Людмила Янковська, Лариса Ноцик, Ольга Головко, Марія Шинкарук, Галина Данілова, Валентина Ровінська, Орися Балаушко.

Наостанок протоієрей Юрій Лукашик подякував владиці за візит та очолену ним молитву.

Прес-служба Рівненської єпархії

за інформацією ostroh-cerkva.rv.ua