joomla

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона була організована паломницка поїздка для дітей та батьків Недільної школи Свято-Покровського собору м.Рівне, під керівництвом Мирослави Хоміцької, до мальовничої Тернопільщини.

Першим пунктом нашого паломництва став древній Збараж, в якому височіє багато храмів, серед яких: і православні, і греко-католицькі, і римо-католицький костел.

В Збаражі нас зустрів прот.Олександр Базиляк, який провів екскурс по Збаражу та духовно супроводжував нашу групу впродовж усієї поїздки по Тернопіллю.

Зокрема ми дізналися, що маленьке містечко Збараж з величезним історичним минулим. Збараж пройшов крізь війни та різних правителів, але поборов труднощі та не зник з карти України. Йому більше ніж 800 років, а кількість населення сягає 14 000 осіб.

Ми мали змогу помолитися у Свято-Успенському храмі, побували в костелі Святого Антонія з Падуї. На даний час у костелі відбувається реконструкція, але Богослужіння тривають безперервно.

Рівняни не могли оминути Збаразького замку, історія якого є дуже захоплюючою. Він був побудований двома братами Юрієм та Христофором Збаразькими, під його мурами загинув один із сподвижників Богдана Хмельницького корсунський полковник Морозенко, під час семитижневої облоги Збаражу 1649 року, а у 1994 році на основі замкового ансамблю створено Збаразький Державний історико-архітектурний заповідник, якому у 2004 році надано статус Національного.

Замок оточує парк «Липки», який є пам’яткою місцевого значення. 1898 року на території парку був споруджений пам’ятник польському поету А.Міцкевичу.

У замку зібрано безліч цікавих експозицій, які ми з захопленням оглянули:

- дерев'яні фігури, зроблені за мотивами усіх творів найвідоміших українських письменників;

- дерев'яні скульптури, що залишилися від зруйнованих костелів Збаражчини;

-рукотворні моделі з деревини українських церков з різних куточків України;

скульптури відомих майстрів-різців Осінського та Пензеля.

Звичайно, є і добірка зброї, меблі, одягу тієї епохи. Підземелля, що сягають трьох кілометрів, в`язниці, у яких збереглися кайдани та знаряддя тортур, якими в той час катували людей. Особливістю є те, що в замку є виставкові зали, в яких представлені авторські роботи майстрів нашого часу, а також є відокремлена кімната, присвячена пам`яті героїв Небесної Сотні, з документами осіб та двома бронзовими монументами, в честь пам’яті про них.

Відвідавши Збараж, ми заїхали у привітне село Стриївку, яке зустрічало нас куполами Свято-Петропавлівської церкви, в якій і був відслужений молебень за подорожуючих. Опісля, отець Олександр запросив нас до своєї оселі на смачну трапезу, яку він приготував власноруч, а тому всі прочани були вражені його щедрістю та гостинністю.

Прямо зі Стриївки ми попрямували до Зарваниці. Це відомий Маріїнський духовний центр, який відноситься до однієї з найбільших святинь Української греко-католицької церкви. Зокрема, включає в себе собор Зарваницької Матері Божої, надбрамну церкву Благовіщення, Хресну дорогу Спасителя, яка являє собою 14 стацій, тобто дорогу страждань Ісуса Христа на Голгофу.

Також на території розміщений храм, в якому є копія хатини Божої Матері, де зберігається камінь з Назарету та все повність оздоблено мозаїкою. Споруджено багато каплиць різним святим, купелі з свяченою водою та пам'ятник заробітчанам, адже саме українці з закордону є благодійниками, що допомогли побудові всього центру.

Родзинкою центру, куди з особливим трепетом прямують усі прочани, є «Український Єрусалим».

Саме в серпні цього року і було освячено новозбудований комплекс «Український Єрусалим», в якому зібрані копії найбільших християнських пам’яток Святої Землі. Тут можна побачити та зайти в Давидову Вежу, є Оливна гора, сходи Покаяння, Гефсиманський сад і, звичайно, Голгофа.

Усе місце оточене мурами, які символізують оборонні мури Єрусалима.

Головним об’єктом комплексу є копія Гробу Господнього. Справа знаходяться Левові ворота, посередині – копія купелі Віфезда, в якій відбувалося багато зцілень.

На завершення поїздки всі підійшли з молитовними проханнями до чудотворної ікони Божої Матері Зарваницької , яка знаходиться у парафіяльній церкві Пресвятої Трійці.

З духовним піднесенням та радістю ми поверталися додому, дякуючи Богові за можливість перебування в паломництві та надією на нові поїздки.

Софійка Балагура