joomla

Звернення 
депутатів Рівненської обласної ради до 
вірян та священнослужителів Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Рівненської області щодо переходу в новоутворену 
Православну Церкву України

З великим болем, з тяжкою душевною скорботою ми дивимось на найстрашніше, що відбувається в нашій державі. І мова навіть не про війну на Сході України, де гинуть найкращі сини українського народу, боронячи свою рідну землю від російського загарбника, своїм життям відстоюючи незалежність України. Мова про справді найстрашніше, особливо для України – наше розділення, розділення українського народу, розділення українського Православ’я. Це трагедія для всіх, для всієї країни, для всього воюючого народу. Таке розділення вже принесло незчисленні біди і загрожує принести ще більші. 

Гібридна війна Росії проти України крім «зелених чоловічків», танків та артилерії, терористичних вбивств і кібератак, пропагандистських телеканалів та газет в своєму арсеналі має ще одну надпотужну зброю: проросійську Українську Православну Церкву. Відмови в похованні загиблих українських героїв, величезна кількість категоричних відмов у сповіді чи у прощенні гріхів під час сповіді воїнів-героїв, які воювали в АТО, різноманітні ухили, аби не назвати війну з Росією – війною з Росією. Оперування очільниками Московського Патріархату поняттям «громадянська війна» в оцінці подій на Сході нашої країни, маніпуляція об’єктивною реальністю на догоду Москві та кремлівським кураторам. 

Не підлягає поясненню, а тим більше виправданню те, що центр і осередок Української Православної Церкви (Московського Патріархату) знаходиться в Москві і є складовою частиною, за статутом самої РПЦ, загальної структури Російської Православної Церкви. РПЦ, яка жодного разу не засудила агресію Росії проти України, не звинуватила президента Російської Федерації Владіміра Путіна в розв’язанні війни, не підтримала Україну в визвольних змаганнях. РПЦ, яка знову, як колись за російських імператорів, а пізніше і радянських генсеків, служить інтересам державних структур більше, ніж правді Божій (а отже і Самому Богові), бо Бог не в Силі, а в правді. 

Очевидно, що таке розділення православ’я в межах України смертельне і катастрофічне як для самої України, так і для українського православ’я. 

Не викликає сумніву, що в Українській Православній Церкві (Московського Патріархату), як і в самій Російській Православній Церкві, є розумні, адекватні та щирі віряни, які зазначене прекрасно розуміють. Саме для таких, хоч і несміливих, нагадуємо, що той, хто мовчить на неправду, той стає її співучасником. 

Тому не мовчімо, не терпімо таке викривлення правди, а голосно скажемо своє слово – слово правди, яке не розділить, а об’єднає, не викривить, а зцілить. 

Разом з тим знаємо також, що багато й таких, хто свідомо чи несвідомо працює на ворога, потакає його неправді, прикриваючись православ’ям, знищуючи саме цим православ’я, борючись за форму і букву, але втрачаючи при цьому правду і дух, уподібнюючись фарисеям. За таку нерозумність наша держава вже заплатила страшну і криваву ціну. Не посміла б російська орда підступно напасти на нас, захопити наші землі, вбивати наших людей, якщо би всі українці, а особливо ми, православні, були єдині. 

Повернімо народу те, що відняла в нього московська неправда – його могутній і нескорений дух. Твердо станьмо в ряди, в об’єднані ряди, українського православ’я. Станьмо в ряди великих і мужніх захисників своєї нації. Не зганьбімо пам'ять великих наших пращурів, які боролись за свободу своєї Батьківщини, за віру, за честь і гідність, за народ, за українське православ’я. Адже перемагали – коли були єдині, і терпіли поразки – коли роз’єднувались.

Після багатовікової боротьби, 6 січня 2019 року Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій надав для Православної Церкви України, Томос про автокефалію, в якому написані такі рядки: «… уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями та всіма в них церковними установами, котра знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул «Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України». Тому здобувши таку омріяну і вистраждану Єдину Помісну Православну Церкву в Україні,

закликаємо:

вірян та священнослужителів Української Православної Церки (Московського Патріархату) відкинути всі непорозуміння, скинути московське ярмо зі своїх плечей та російську облудну пропаганду зі свого розуму, мужньо прийняти відповідальне та історичне рішення про остаточний відхід від РПЦ задля якнайшвидшого об’єднання українського православ’я в єдину Помісну Православну Церкву.

Одночасно зазначимо, що Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 4128-д від 17.01.2019, який врегульовує процедуру переходу церковних приходів в Православну Церкву України та прописує питання підпорядкованості релігійних громад.

Саме в час, коли наші воїни, волонтери, можновладці, весь наш народ здобувають незалежність своєї Держави, виборюючи її кров’ю, – станьмо, браття, і ми разом, пліч-о-пліч, в боротьбі за незалежність і єдність нашого Православ’я. 

Визвольна війна не тільки для Української Держави, але і для Української Церкви, тому не маємо права програти. Заради минулих поколінь, заради теперішніх жертв, заради майбутніх нащадків.

Схвалено

рішення Рівненської обласної ради 

від 23 січня 2019 року

№ 1278

Джерело  http://oblrada.rv.ua