joomla

78313356 2458015044414050 5311317610917265408 oЦерква по-особливому вшановує дві найбільші події в житті Господа нашого Ісуса Христа: Його Воскресіння, через яке Він дарував нам можливість спасіння і вічного життя, а також подію Його Різдва, тобто Боговтілення, пришестя у світ Сина Божого. Як християни готуються до Великодня, щоби гідно зустріти це свято, так само усвідомлено ми повинні зустріти і Різдво Христове. У цьому нам допоможе Різдвяний піст, який ще називають «малою» чотиридесятницею, бо триває він 40 днів і поступається за суворістю чотиридесятниці «великій» (посту перед Пасхою).

 

Тож від сьогодні і до 6 січня включно ми з вами, брати і сестри, будемо постувати, тобто – духовно вдосконалюватись і зростати, переосмислювати власне життя, працювати над собою, долати вади та стримувати пристрасті, зрощуючи і примножуючи у собі моральні чесноти. Упродовж цього часу ми особливу увагу приділяємо покаянню, приступаємо до сповіді, причащаємося Животворчих Тайн Тіла і Крові Спасителя.

 

Як треба постувати, з чого почати і на що звернути увагу? Святі отці нас навчають, що піст – не стільки стриманість від їжі, як стриманість від гріхів. Ми бачимо, що деякі люди постяться ззовні, але внутрішньо їх поїдає гріх: вони зневажають своїх ближніх, злість і пристрасті панують у їхньому серці. Тому найважче зазвичай дотримуватися посту духовного, який полягає у молитві, стриманості, помірності, чистоті помислів, добрих ділах, милосерді, любові. «Хто постує – знає, як піст приборкує бажання. Ті, кому довелося випробувати це у ділі, стверджують, що він пом'якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум, дістає спокій для душі, полегшує тіло, усуває нестриманість», – писав святитель Іоан Золотоустий про духовну сутність посту. Тож піст зовнішній (тілесний) і піст внутрішній (духовний) нерозривно поєднані між собою: під час посту не вживання тієї чи іншої їжі є засобом допоміжним, а не визначальним – бо ми постуємо тілом, щоби було легше постувати душі.

 

Отже, піст – це особливий час для нашого духовного вдосконалення. Для нашої душі піст, наче весна: як навесні все розквітає, зеленіє і буяє красою, так і в нашій душі ми повинні відчути духовну радість очищення від гріхів. Піст, тобто стриманість – це перша заповідь, яку дав Господь людям через Адама та Єву. Вона кілька разів також згадується і в Євангелії. Піст – не мета, але засіб, без якого досягти мети дуже важко.

 

Говорячи про піст, неможливо оминути увагою і молитву. Ані піст без молитви, ані молитва без посту не принесуть бажаного результату; піст і молитва необхідні в сукупності, вони разом – це ліки від гріха, вони зміцнюють нашу віру, надію, любов і з'єднують нас із Богом. Пам’ятаймо слова святителя Іоана Золотоустого: «Хто постить, той стає легким і окрилюється, і з добрим духом молиться. Хто постячись молиться, той має два крила, легші від вітру…». Тож, як птах, що без крил не може злетіти у небо, так і ми без посту й молитви не зможемо досягти висот виконання заповідей Божих, щоби бути гідними називатися дітьми Отця свого, Який створив нас за образом Своїм.

Блаженнійший Епіфаній,

Митрополит Київський і всієї України