joomla

Досить довгий час в Україні з боку ієрархів, священників  Української Православної Церкви поширюється інформація про те, що їхня Церква є незалежною від Московського Патріархату. Та сказано у Слові Божому – "Усяка неправда то гріх" (1 Ін. 5,17).

 

Звичайно, люди усі грішні. Пригадуються слова Возного з п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" своєму другу Виборному голові про покару за брехню. Що то є неправда для  вигоди ближнього? На жаль, в людському суспільстві як і своєму відображенні Церкві присутня неправда. Але щоби так ціночно брехати щодо неналежності до Патріархату Московського у ієрархів УПЦ не виникає жодних докорів сумління. Та почуття совісті ієрархам, та й священикам УПЦ МП невідоме. А ми ж повинні плекати правду, казати людям істину Божу.  Викладати українцям факти, а не надумані міфи "третього Риму". І так факти. 

 

Найперше звернімося до статутів РПЦ та УПЦ МП. 

 

РПЦ. У пункті третьому першого розділу йдеться про входження УПЦ  до РПЦ. "3. Юрисдикція Російської Православної Церкви простягається на осіб православного віросповідання, які проживають на канонічній території Російської Православної Церкви: в Російській Федерації, Україні, Республіці Білорусь, Республіці Молдова, Азербайджанській Республіці, Республіці Казахстан, Китайській Народній Республіці, Киргизькій Республіці, Латвійській Республіці, Литовській Республіці, Монголії, Республіці Таджикистан, Туркменістані, Республіці Узбекистан, Естонській Республіці, Японії, а також,  які добровільно входять до неї православних, мешканців інших країн."

 

Глава Х

1. Українська Православна Церква є самокерованою з правами широкої автономії.

 

2. Українській Православній Церкві надано незалежність і самостійність в її управлінні відповідно до Ухвали Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 25-27 жовтня 1990 року «Про Українську Православну Церкву.

 

3. У своєму житті і діяльності Українська Православна Церква керується Ухвалою Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 1990 року «Про Українську Православну Церкву», Грамотою Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року та Статутом Української Православної Церкви, який затверджується її Предстоятелем та схвалюється Патріархом Московським і всієї  Русі.

 

4. Органами церковної влади і управління Української Православної Церкви  є її Собор і Синод, очолювані її Предстоятелем, який носить титул «Блаженніший митрополит Київський і всієї України».  Центр управління Української Православної Церкви знаходиться в місті Києві.

 

5. Предстоятель Української Православної Церкви обирається єпископатом Української Православної Церкви та благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.

 

6. Ім'я Предстоятеля поминається в усіх храмах Української Православної Церкви після імені Патріарха Московського і всієї Русі.

 

7. Архієреї Української Православної Церкви обираються її Синодом.

 

8. Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором.

 

9. Архієреї Української Православної  є членами Помісного і Архієрейських Соборів і беруть участь в їх роботі відповідно до розділів II і III цього Статуту і в засіданнях Священного Синоду.

 

10. Рішення Помісного і Архієрейського Соборів є обов'язковими для Української Православної Церкви.

 

11. Рішення Священного Синоду діють в Українській Православній Церкві з урахуванням особливостей, визначених самостійним характером її управління.

 

12. В Українській Православній Церкві діє власна вища церковно-судова інстанція.  При цьому суд Архієрейського Собору є церковному судом вищої інстанції для Української Православної Церкви.

 

У межах Української Православної Церкви такі канонічні заборони, як довічне заборона в священнослужінні, відкликання з сану, відлучення від Церкви, накладаються єпархіальним архієреєм з наступним затвердженням митрополитом Київським і всієї України і Синодом Української Православної Церкви.

 

13. Українська Православна Церква отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі. 

 

А тепер звернімося до статуту УПЦ. У документі церковної організації України ми теж знаходимо входження УПЦ як філії до РПЦ. У Загальних положеннях розділу першого  читаємо наступне.

 

Пункт 3. Українська Православна Церква з’єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.

 

Пункт 4. Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх.

 

У розділі п'ятому Статуту УПЦ Митрополит обирається пожиттєво єпископатом Української Православної Церкви і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.

 

У цьому розділі йдеться про і залежність УПЦ МП від РПЦ. "Ім’я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви (МП) після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі."

 

До Синоду Російської Православної Церкви входять і ієрархи, і митрополит УПЦ. Про цей момент діяльності РПЦ в Україні йдеться в Статуті УПЦ. ТО чому УПЦ не хоче виконати Закон, виправивши Статут, що вони є членами Російської Православної Церкви? Натомість і ієрархи, і багато священників рвуть на собі ряси, доказуючи, що вони є українськими, а не російськими священниками? Усі статутні документи  РПЦ та УПЦ про це говорять. Після президентських та парламентських виборів ієрархи РПЦ в Україні сподівалися, що з приходом до влади нової команди, зміниться ставлення. Натомість, про виконання Закону, щодо уточнення в Статуті назви Церкви, нещодавно заявив Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. Церковні ж ієрархи УПЦ МП продовжують воювати з канонічною Православною Церквою України. Знову говорять неправду, що ПЦУ не є самостійною, що вона підвладна Константинопольському Патріархату. Та знову ми кажемо людям. Кожен православний християнин і не тільки може зайти до наших храмів і прочитати копію (переклад) Томосу. "… цим підписаним Патріаршим і Синодальним Томосом ми визнаємо та проголошуємо встановлену в межах території України Автокефальну Церкву нашою духовною донькою та закликаємо всі світовi Православнi Церкви визнавати її як сестру та згадувати під іменем "Святіша Церква України…"

 

Хтось запитає, чи є братами священники та парафіяни УПЦ МП? Вони є нашими братами, хоч зараз і знаходяться в омані гріха неправдомовства. Про це завжди наголошує Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Єпіфаній та наш владика, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон. 

 

Ця інформація викладена з любов'ю до всіх християн різних конфесій. Слід пам'ятати що Главою Церкви є Христос Ісус.

протоієрей Тарас Баїк,

настоятель Свято-Покровського Храму с. Берестя, 

член НСЖУ протоієрей