joomla

26 tnСьогодні Україна разом з усім світом протистоїть поширенню загрозливої хвороби. Одним із дієвих засобів проти розповсюдження вірусу є дотримання умов карантину та самоізоляція. І ми, як Церква, як спільнота віруючих, разом з народом несемо тягар обмежень – не від нашого безсилля, але маючи силу, яку дає нам віра в Бога, та приймаючи все, що сталося, як нагадування про необхідність дбати про вічне більше, ніж про тимчасове.

Ми завжди закликали наших вірян приходити до храму на спільну молитву – але зараз ми знову і знову звертаємося із закликом розділити з усіма тягар самообмеження. Адже саме це і передбачає сутність посту: добровільно прийняти на себе обмеження. Отже, коли зараз ми залишаємося у своїх оселях, то це не через слабкість, а через силу нашої віри, бо тим самим ми подаємо приклад нашим ближнім, що ми турбуємося про них, і свідчимо, що наші оселі також є місцем молитви. Коли ми закликаємо Бога в нашому домі – Він почує нас. Тим паче, завдяки досягненням людського прогресу, ми можемо спілкуватися і на відстані, і цю можливість також використовуємо, щоби будучи розділеними у просторі, залишатися єдиними у молитві.

Апостол Павло в одному зі своїх послань промовляє до нас: «Хiба ж не знаєте, що ви – храм Божий i Дух Божий живе у вас?» (1 Кор. 3: 16). Ці слова особливо відлунюють у наших душах сьогодні. Усім нам важко переживати ці моменти, коли віряни, хоч тимчасово, проте не мають можливості прийти до храму, взяти безпосередню участь у богослужінні. Однак пам’ятайте, що Церква – є і буде з вами: у щоденній молитві, у розраді, у думці, у серці. Церква – це є ми всі, з’єднані вірою з Богом та між собою, навіть коли ми тимчасово не разом фізично. Завдяки нашій непохитній вірі в Бога, у Його милосердя, ми сповнюємося надією на краще, духовно об’єднуємося навколо спільної мети, хоч можемо перебувати далеко один від одного. Будьмо сильними духом – і спільними стараннями, із полум’яною вірою в Господа, подолаємо будь-які випробування.

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній