joomla

92477289 2906664682755579 2935835490865119232 n18 квітня. Велика субота. Мчч. Агафопода, диякона, Феодула, читця, та інших з ними (бл. 303). Прп. Пуплія Єгипетського (ІV). Прпп. Феони, Симеона і Форвина (ІV). Прп. Марка Афінського (400). Прп. Платона, спов., Студійського (814). Прп. Феодори Солунської (892). Перенесення мощей свт. Іова, патріарха Московського і всієї Руси (1652).

Літургія свт. Василія Великого.

Ран. – Ап. складений: 1 Кор., 133 зач., V, 6 – 8; Гал., 206 зач., III, 13 – 14. Мф., 114 зач., XXVII, 62 – 66. Літ. – Рим., 91 зач., VI, 3 – 11. Мф., 115 зач., XXVIII, 1 – 20.

Полунощницю «співаємо в келіях, і промовляємо кафизму 9-у» (Типікон, гл. 49, «У Святу і Велику п'ятницю ввечері», 2-е «див»). Після 1-ого Трисвятого – тропар, глас 2-ий: «Благообразний Йосиф...». Після 2-го Трисвятого – кондак Тріоді, глас 6-ий: «Той, Хто безодню замкнув, мертвим стає...» (див на ранній Великої Суботи). «Господи, помилуй» (12), і відпуст (заупокійна молитва «Пом'яни, Господи...» не промовляється).

Примітка. За Уставом, рання Великої Суботи починається «о 7-ій годині ночі», тобто, близько 1-ої години ночі (порівн.: Типікон, гл. 49, «У Святу і Велику Суботу»).

Початок ранньої звичайний (з «Царю Небесний...»). Псалми 19-ий і 20-ий (під час псалмів – звичайне кадіння). Шестипсалміє. (Ієрей читає ранкові молитви [1].) Єктенія велика. 

Примітка. У Велику Суботу  на ранній, часах, вечірні, Літургії  все, що зазвичай читається на солії, як-то: єктенії, Апостол, Євангеліє, вхідні (а також Заамвонна) молитви промовляється перед Плащаницею. Малий і великий входи відбуваються також перед Плащаницею. Причастя мирян і відпуст  на амвоні.

На «Бог Господь» – тропар, глас 2-ий: «Благообразний Йосиф...». «Слава» – інший тропар, глас той же: «Коли зійшов Ти...», «І нині» – інший тропар, глас той же: «Мироносицям жонам...». 

Примітка. «Потім настоятель роздає свічі ​​ братії: і починаємо співати непорочні з розчуленням... Тоді настоятель кадить всю церкву, і братію за чином» (Типікон, гл. 49,«У Святу і Велику Суботу»).

З початком співу тропарів відкриваються царські врата, священнослужителі виходять до Плащаниці. Предстоятель роздає запалені свічки співслужителям. Запалюють свічки і всі присутні. Предстоятель з дияконом кадять Плащаницю навкруги (тричі) і звершують, за традицією, повне кадіння храму. Безпосередньо після закінчення тропарів починається спів Непорочних (на 5-ий глас, і на той же глас – похвали). За Уставом, повинна співатися вся 17-а кафизма (з похвалами), але зазвичай хор співає кілька перших стихів з їх похвалами, потім співають тільки стихи псалмів, а похвали читають священнослужителі. При соборному служінні стихи псалмів можуть співати всі священнослужителі. Також існує практика, за якою і стихи псалмів, і похвали читаються. Якщо священик один, то читець читає стихи псалмів, а священик – похвали [2].

Після 1-ої статті – єктенія мала. Виголос: «Бо благословилося Ім'я Твоє, і ​​прославилося Царство Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків».

З початком 2-ої статті звершується мале кадіння. За традицією, малі кадіння робить священик з дияконом.

Примітка. «І покадивши, починає 2-у статтю. Другий хор співає приспів: Достойно є величати Тебе, Життєдавця... Також ієрей кадить тільки ікони, і хори» (Типікон, гл. 49,«У Святу і Велику Суботу») [3].

Друга стаття виконується, як і перша. Після закінчення її – мала єктенія. Виголос: «Бо Ти святий єси, Боже наш, що на Престолі Слави Херувимської перебуваєш, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. 

На початку 3-ої статті, яка, за Уставом, співається на 3-ій глас – мале кадіння.

Примітка. «І починаємо 3-ю статтю, кадінням настоятеля» (Типікон, гл. 49, «У Святу і Велику Суботу»).

Після закінчення 3-ої статті – тропарі воскресні, співаються після Непорочних, глас 5-ий: «Ангельський собор...» (зі звичайним приспівом: «Благословен єси, Господи...»). У цей час, за традицією, відбувається повне кадіння всього храму [4].

Мала єктенія. Виголос: «Бо Ти єси Цар миру, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків».

Після виголосу – сідальний Тріоді, глас 1-ий: «Випросивши у Пилата, Йосиф обгортає плащаницею чистою пречисте тіло...». «Слава» – той же сідальний [5], «І нині» – інший сідальний, глас той же: «Вжахнулися собори ангелів...» [6].

Псалом 50-ий. (Священнослужителі йдуть до вівтаря. Царські врата зачиняються. «Воскресіння Христове бачивши...» не співається. Молитва: «Спаси, Боже, людей Твоїх...» не читається.)

Канон Великої Суботи з Тріоді, глас 6-ий: «Того, Хто хвилею морською...», з ірмосом на 14 (ірмоси по двічі, тропарі на 12). Приспіви до тропарів: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі». Біблійні пісні не читаються.

Катавасія після кожної пісні – ірмоси того ж канону.

Після 3-ої пісні – сідальний Тріоді, глас 1-ий: «Воїни, що стерегли гріб Твій, Спасе...». «Слава, і нині» – той же сідальний.

Після 6-ої пісні – кондак Тріоді, глас 6-ий: «Той, Хто безодню замкнув...», та ікос, глас той же: «Вседержитель світу на хрест піднесений...».

На 9-ій пісні – звичайне кадіння («Чеснішу» не співаємо).

Після 9-ої пісні «Достойно є…» не співається. Замість Світильного співається на 2-ий глас: «Свят Господь Бог наш...», зі стихами (тричі).

Примітка. До співу великого славослів'я (зазвичай під час канону або хвалітніх стихир) предстоятель одягається в усі священичі ризи (без читання відповідних молитов). 

«Все, що дише...» і хвалітні псалми.

На хвалітніх стихири Тріоді, глас 2-ий і глас 6-ий – 4. «Слава» – Тріоді, глас 6-ий: «Цей великий день Мойсей таємно прообразував,...», «І нині» – Богородичний, глас 2-ий: «Преблагословенна єси, Богородице Діво...».

На спів «І нині» хвалітніх стихир відкриваються царські врата, і священнослужителі царськими вратами виходять до Плащаниці (предстоятель – в повному облаенні). Виголос на славослів'я предстоятель виголошує перед Плащаницею.

У давнину існувала також наступна практика: під час співу хвалітних стихир Плащаницю несли в вівтар і клали на престолі. Під час великого славослів'я звершували кадіння престолу навколо тричі і через північні врата виносили Плащаницю на хресний хід. Після закінчення хресного ходу Євангеліє клали на престол, а Плащаницю на приготовану гробницю; Євангеліє читалося у вівтарі, а не перед Плащаницею, як це прийнято зараз повсюдно (див.: Булгаков С. В. Настольная книга священно-церковнослужителя. Т. 1. С. 616).

Співається велике славослів'я. Предстоятель з дияконом звершують триразове кадіння навколо Плащаниці. З початком співу Трисвятого всі священнослужителі роблять три земні поклони. Потім вони беруть Плащаницю; предстоятель йде під Плащаницею з малим Євангелієм на чолі. Якщо є один священик, то він піднімає Плащаницю і передає її побожним мирянам, а сам з Євангелієм входить під Плащаницю; або сам над своєю головою несе Плащаницю, а Євангеліє передає диякону. Відбувається хресний хід навколо храму. Під час хресного ходу повільно співається «Святий Боже...», і буває передзвін (від великого дзвону до малих, але не навпаки), а коли хід увійде в храм, відбувається коротке дзвоніння. 

Після входу в храм Плащаницю підносять до царських врат. Предстоятель після закінчення співу «Святий Боже...» виголошує, підносячи Євангеліє: «Премудрість, станьмо побожно», і Плащаниця відноситься на середину храму. Звершується кадіння навколо Плащаниці (тричі). У цей час співаються [7]. тропар Тріоді, глас 2-ий: «Благообразний Йосиф...» (один раз). Далі тропар пророцтва, глас 2-ий: «Ти, що тримаєш кінці землі...», «Слава [8], і нині» – той же тропар. Диякон: «Будьмо уважні». Читець – прокимен паремії Тріоді, глас 4-ий: «Воскресни, Господи, поможи нам, і визволи нас імені Твого»; стих: «Боже, вухами нашими чули ми, і батьки наші сповістили нам». Диякон: «Премудрість». Читець: «Пророцтва Єзекиїля читання». Диякон: «Будьмо уважні». І читання паремії Тріоді. Диякон: «Будьмо уважні». Читець – прокимен Апостола, глас 7-ий: «Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих Твоїх до кінця»; стих: «Сповідуюсь Тобі, Господи, всім серцем моїм, розповім всі чудеса Твої». Диякон: «Премудрість». Апостол (складений) – 1 Кор., Зач. 133. Алилуарій, глас 5-ий: «Нехай воскресне Бог, і розвіються вороги Його»; стих: «Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню»; стих: «Так нехай загинуть грішники від лиця Божого, а праведники нехай звеселяться». Євангеліє – Мф., Зач. 114 (читається, за традицією, предстоятелем біля Плащаниці). Єктенії: повна потрійна – «Промовмо всі...», і благальна – «Доповнімо ранню молитву...» (з голововклонною молитвою), та інше за звичаєм.

Великий відпуст виголошується з амвона: «Христос, Істинний Бог наш, що заради нас, людей, і заради нашого спасіння страшні муки, і Животворчий Хрест, і добровільне погребіння тілом прийняти зволив, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець». Після відпусту хор співає многоліття, потім – стихиру Тріоді на цілування Плащаниці, глас 5-ий: «Прийдіть, вшануймо Йосифа приснопам’ятного...», і відбувається цілування Плащаниці.

Примітка. «І відбувається цілування плащаниці покладеної у гробі. А де немає плащаниці, цілують образ. А хор співає стихиру, глас 5-ий: Прийдіть, вшануймо: і 1-ий час» (Типікон, гл. 49,« У Святу і Велику Суботу»). «А Перший час співається в притворі» (Тріодь Постова, «У Святу і Велику Суботу»).

Час 1-ий приєднується до ранньої і закінчується малим відпустом.

Окремо звершуються часи 3-ій, 6-ий і 9-ий і зображальні [9].

Примітка. «В годині ж 4-ій дня. Вдаряє параеклісіарх в мале било. І зібравшись співаємо час 3, 6, і 9… в притворі» (Типікон, гл. 49,«У Святу і Велику Суботу»).

Перед початком часів священнослужителі, за традицією, читають вхідні молитви (за звичаєм, перед Плащаницею), одягаються і починають проскомидію.

На часах – тропар Тріоді: «Благообразний Йосиф...». Кондак Тріоді: «Той, Хто безодню замкнув, мертвим стає...».

Блаженні «скоро», без співу (як у Великий Четвер). На «І нині» – «Вірую...». «Послаб, прости...». Після «Отче наш» і виголос: «Бо Твоє є Царство...» – кондак Тріоді: «Той, Хто безодню замкнув, мертвим стає...», «Господи, помилуй» (12). Молитва: «Всесвята Тройце...». Ієрей (або диякон): «Премудрість». Хор: «Достойно є...» до слів: «і Матір Бога нашого» (включно). Ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас». Хор: «Чеснішу від херувимів...». Ієрей: «Слава Тобі, Христе Боже...». Хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови». Відпуст малий: «Христос, істинний Бог...».

Вечірня з'єднується з Літургією свт. Василія Великого.

Примітка. За Уставом, вечірня з Літургією свт. Василія Великого починається «о 10-ій годині дня», тобто, близько 4-ої години після полудня (порівн.: Типікон, гл. 49, «У Святу і Велику Суботу вечора»).

Виголос: «Благословенне Царство...». Звичайний початок (з «Царю Небесний...»), псалом 103-ї (священик читає світильничні молитви [10]). Велика єктенія. Кафизми немає. 

«Господи, взиваю», глас 1-ий. В цей час закінчується проскомидія, і звершується кадіння всього храму.

На «Господи, взиваю» стихири Тріоді на 8: воскресні, глас 1-ий – 4, і Великої Суботи, глас 8-ий – 4 (перша стихира – двічі). «Слава» – Тріоді, глас 6-ий: «Цей великий день Мойсей таємно прообразував...», «І нині» – догматик, глас 1-ий: «Всесвітню славу...».

Вхід з Євангелієм (перед Плащаницею). «Світло Тихе…». Прокимна немає. Царські врата зачиняються, і відразу починається читання 15 паремій Тріоді (за традицією, перед Плащаницею).

Спочатку читаються 1-6 паремії. В кінці 6-ої паремії царські врата, за традицією, відкриваються. Читець виголошує: «Співаймо Господеві». Хор співає на 5-ий глас: «Славно бо прославився». Читець виголошує такі стихи з пісні пророка Мойсея, хористи розділившись на два хори після кожного стиха співають: «Славно бо прославився». Після всіх стихів, читець: «Слава...». Хор: «Славно бо прославився». Читець: «І нині...». Хор: «Славно бо прославився». І на закінчення сам читець співає: «Славно бо прославився». Царські врата зачиняються.

Читаються 7 – 15 паремії. В кінці 15-ої паремії, на словах: «Благословенний Ти на тверді небесній, і прехвальний, і преславний повіки», царські врата, за традицією, відчиняються, і співається пісня трьох отроків (в такому ж порядку, як виконувалася по 6-ій паремії пісня пророка Мойсея). Співається: «Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки»; далі читець виголошує стихі пісні, а хор до кожного стиха приспівує: «Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки». До стиха «Нехай благословляє земля Господа, нехай оспівує і прославляє Його повіки». Після стиха «Благословимо Отця і Сина і Святого Духа» слід співати: «Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки». Потім читець: «І нині». Хор: «Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки». Останній стих, за традицією, співає сам читець: «Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господеві, оспівуючи і прославлючи по всі віки».

Мала єктенія. Виголос: «Бо Ти святий єси, Боже наш...» [11]. Замість Трисвятого – «Усі ті, що в Христа хрестилися...».

Прокимен, глас 5-ий: «Вся земля нехай поклониться Тобі і співає Тобі нехай, співає ж імені Твоєму, Всевишній»; стих: «Викликніть Господу, вся земле! Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому».

Апостол (читається, за традицією, перед Плащаницею) – Рим., Зач. 91.

Алилуарій не співається, але читець виголошує замість «Алилуя»: «Глас сьомий», і виголошує (або співає) стихи 81-го псалма: «Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи»; стих: «Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити»; стих: «Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам?»; стих: «Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте»; стих: «Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його»; стих: «Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять»; стих: «Нехай захитаються всі основи землі. Я сказав: ви — боги і сини Всевишнього всі, але вмираєте, як люди, і, як кожен князь, падаєте». Хор співає приспів: «Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи», до кожного стиха цього псалма.

Під час співу «Воскресни, Боже...» царські врата зачиняються, і закривається завіса, священнослужителі переоблачаються в білі ризи, і все облачення в храмі замінюються світлим [12]. До читання Євангелія Царські врата відчиняються.

Євангеліє (читається дияконом перед Плащаницею, а ієреєм без диякона – біля престолу) – Мф., Зач. 115.

І далі – за чином Літургія свт. Василія Великого.

Замість «Херувимської» – «Нехай мовчить всяка плоть людська...».

Задостойник – ірмос 9-ої пісні канону Великої Суботи: «Не ридай по Мені, Мати...».

Причасний: «Встав немов зі сну, Господь, і воскрес, спасаючи нас».

Після «Спаси, Боже, людей Твоїх...» співаємо: «Ми бачили Світло Істинне...» [13].

Відпуст Літургії: «Христос, істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець». Виголошувати воскресний відпуст: «Христос, що воскрес із мертвих,...» не слід, бо це не відповідає змісту богослужіння Великої Суботи [14].

Після відпусту відбувається благословення хлібів та вина.

Примітка. «І відпуст. Потім відбувається звичайне благословення хлібів, і вина. Приходить ієрей, покадивши їх, промовляє звичайну молитву благословення: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів...: Амінь» (Типікон, гл. 49,« У Святу і Велику Суботу ввечері»).

Приготований столик з хлібами і вином ставиться перед Плащаницею, в деякому віддаленні від неї, так, щоб навколо нього можна було зробити кадіння. За більш поширеною практикою столик з хлібами ставиться на солії. За звичаєм, співаються тропарі, глас 2-й: «Благообразний Йосиф...», «Слава» – «Коли зійшов ти...», «І нині» – «Мироносицям жонам...». Звершується триразове кадіння навколо столу з хлібами, потім виголошується: «Господу помолимось», хор: «Господи, помилуй», і священик читає молитву:

«Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п’ять тисяч наситив, Сам благослови хліби і вино, і примнож їх у місті цьому (або в селі цього, або у святому монастирі цьому) і в усьому світі Твоєму, і вірних що їх споживають освяти. Бо Ти все благословляєш і освячуєш, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і Всесвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків».

Хор: «Амінь».

Хліби роздроблюються і роздають віруючим.

У Велику Суботу на трапезі дозволяється їжа без олії і вино.

Якщо освячення пасок відбувається до Світлої ранньої, то при цьому слід співати тільки недільний тропар 2-го гласу: «Коли зійшов ти до смерті...».

Після прибирання храму починається «читання велике з Діянь святих Апостолів від початку». Читець: «Діяння святих апостол благослови, отче, прочитати». Ієрей: «Молитвами святих апостолів, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас». Читець: «Амінь», і починає читання.

Аналой для читання Діянь ставиться перед Плащаницею.

[1] За звичаєм, перед Плащаницею.

[2] Під час співу 17-ої кафизми з похвалами диякон невпинно кадить Плащаницю.

[3]Порівн.: Розанов В. БогослужебныйУстав Православной Церкви. С. 581.

[4]  Устав замовчує про кадіння під час тропарів по Непорочних («Ангельський собор...»).

[5]  Згідно з Постовою Тріоддю, на «Славу» співається закінчення сідального.

[6]  «І читання в тлумаченні Золотоустого на Євангеліє Матфея, зачало 114» (Типікон, гл. 49, «У Святу і Велику Суботу»).

[7]  «І ми тропар раз: Благообразний Йосиф...» (Тріодь Постова, «У Святу і Велику Суботу»). «Промовляє настоятель: Премудрість, станьмо побожно. І читець знову тропар Благообразний Йосиф... один раз» (Типікон, гл. 49,«У Святу і Велику Суботу»).

[8]  Згідно з Постовою Тріоддю, на «Славу» повторюється закінчення тропаря.

[9]  Зображальні починаються з «У Царстві Твоїм... ».

[10]  За звичаєм, перед Плащаницею.

[11]  Виголос «Бо Ти святий єси, Боже наш...» виголошується на Літургії і тоді, коли вона відбувається з вечірнею. На думку прот. К. Никольского (див. Його «Пособие к изучению Устава богослужения Православной Церкви», с. 388

[12]  Переоблачення священнослужителів в світлий одяг – це хрещальна особливість, що збереглася в сучасному богослужінні від давньої практики Хрещення в цей день оголошених (як і апостольське і євангельське читання Літургії Великої Суботи). 

[13]  Існує практика співати замість «Ми бачили Світло Істинне...» воскресний тропар, глас 2-ий: «Коли зійшов ти до смерті...» (порівн. Последование служб в субботу Лазареву, воскресенье Вербное и Страстную седмицу/ сост. Е. Кустовский. М.,2010. С. 300), однак, богослужбові книги не дають підстав для подібної заміни.

[14] Див.: Успенский Н. Д. Богослужебные отпусти // Журнал Московськой Патриархии. М., 1963. № 12. С. 52-69; Богослужебные указания на 1998 год. С. 417-419. 

[15]  Красовуля – чаша для пиття, що вживається в грецьких монастирях, яка вміщує приблизно 409,5 грама.

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула