joomla

DSC 0855В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Слава Ісусу Христи дорогі браття та сестри!

 

У восьму неділю після святої П'ятидесятниці, Свята Церква як «улюблена мати» кличе кожного з нас прийти до неї у господу, тобто до храму помолитися і послухати євангельську розповідь про те, як Христос наситив 5000 людей.

 

Проповідь Спасителя, яку Він звершував під час свого земного служіння, завжди «вела» за собою тисячі людей, які йшли за ним, незважаючи на різні перешкоди: ні на нестерпну спеку, ні на голод, ні на спрагу. Адже люди живилися чимось іншим. І ця невидима духовна пожива, яку вони приймали, підкріплювала і давала їм сили.

 

Сьогоднішній уривок Священного Писання говорить нам про Божу любов та милосердя до роду людського, які проявилися зціленням хворих та у примноженні хлібів. Крім того, Христос хоче показати подвійну мету свого вчення: по-перше, показати людям і апостолам Божественну силу, яка є в ньому, адже він творить чудеса не тільки для людей, але як і Вседержитель всього і Творець землі творить чудеса і в природі; по-друге, показати прообраз духовної поживи, яку Христос дарує кожному, хто приходить до храму і в Святому Причасті приймає її.

 

Ця подія настільки пройняла душу навіть і самих апостолів, що відразу всі чотири євангелісти оповідають про неї. І це не випадково, адже читаючи сьогоднішнє Євангеліє, зауважмо, що до Христа підійшли не люди просити хліба, а апостоли, які, бачачи  багато народу, потурбувалися про них.

 

Водночас для людей помноження хлібів було нагадуванням старозавітних подій, про те, як Бог насичував їх манною з неба. Так ось зараз з ними також їхній Господь і Бог, який їх насичує хлібом небесним.

 

Святі отці, говорячи про сьогоднішнє чудо, яке звершив Спаситель, зауважують, що п'ять хлібів, які символічно зображають П'ятикнижжя Мойсеєве, що було духовною поживою у Старому Завіті. Нагадують і про те, що 12 переповнених кошиків, які залишилися, є прообразом духовної поживи вже Нового Завіту, яку  понесли для людей 12 апостолів. 

 

Сам опис цієї чудесної події спонукає нас провести певні паралелі з сьогоденням. Христос, як ви чули сьогодні, «звів очі на небо, поблагословив, переломив і подав». І цей опис прямо простежується з іншими подіями Євангелія. Ми можемо його побачити під час Тайної Вечері, яку звершить Христос вже незадовго після цього, віддаючи себе в жертву заради нашого спасіння. Цей же опис можемо бачити кожного разу і на Божественній Літургії, через яку Господь нам також подає  своє Божественні Тіло і Кров. І щоразу, коли священнослужитель у храмі промовляє: «Твоє від твоїх Тобі приносимо за всіх і за все», це є нагадуванням: від кого в нас у житті все і кому за це потрібно дякувати.

 

Тому кожного разу, коли чуємо про будь-яке чудо, що описується у Святому Євангелії, ми повинні його прийняли серцем і зауважити чесноти, які допомогли йому звершитись, і зробити все можливе, щоб вони залишилися і в нашому серці. Бо кожен з нас повинен примножувати хліб у нашому житті так, як може і вміє.

 

І слова Спасителя, промовлені до апостолів - «дайте їм їсти», стосуються кожного з нас, щоб ми не відпускали людей від себе голодними і розчарованими, адже поруч із нами також спраглі й голодні, й не обов’язково на їжу. Спраглі на співчуття, спраглі на підтримку, спраглі на увагу, спраглі на добре слово, а інколи і на усмішку. Даруймо це людям. Амінь!

Іларіон,

архієпископ Рівненський і Острозький