Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 11 травня 2026, 22:27

Перегляди: 220

Ваше Блаженство, Блаженніший Митрополите Київський і всієї України Епіфанію, Предстоятелю автокефальної Православної Церкви України, духовний Отче нашого стражденного, але незламного народу!

У цей особливий день від імені митрополита Рівненського і Острозького Іларіона, єпископа Дубенського Онуфрія, духовенства, чернецтва та всієї повноти Рівненської єпархії підносимо до Вас найщиріші слова любові, синівської вдячності та сердечної молитви з нагоди Дня Вашого Тезоіменитства.

Сьогодні Церква вшановує пам’ять святителя Епіфанія Кіпрського – святого, який усе своє життя стояв у правді Божій, залишаючись людиною глибокої молитви, смирення та жертовної любові. І саме тому нині його ім’я особливо відгукується у серцях українців, бо через нього ми бачимо і Ваш шлях – шлях Предстоятеля, якого Господь поставив вести український народ у час великого історичного випробування.

Україна сьогодні живе у часі війни. Наш народ щодня проходить через сльози, втрати, розлуки й страх. Українські матері засинають із молитвою за дітей на фронті. Діти вчаться розрізняти тишу і звук сирен. У багатьох домівках залишилися порожні місця за столом. І саме в цей страшний час люди особливо потребують духовного батька, який не залишить, не відвернеться, не замовкне.

І Господь дав Україні такого Доброго Пастиря, який «душу свою покладає за овець» (Ін. 10:11). Ці слова сьогодні по-особливому стосуються Вашого служіння. Бо Ви залишилися поруч зі своїм народом тоді, коли над Україною згустився морок війни. Ви стали голосом молитви серед вибухів і людського відчаю. Ви стали тим тихим світлом, яке допомагає людям не втратити віру тоді, коли здається, що навколо лише темрява.

Ваше Блаженство! Мільйони українців сьогодні відчувають, що Церква молиться разом із ними. Що Предстоятель не десь далеко від людського болю, а всередині нього. Біля військових. Біля поранених. Біля матерів, які чекають дітей із фронту. Біля тих, хто втратив усе, окрім надії на Бога.

Мабуть, саме тому Ваші слова так глибоко торкаються серця. Бо це слова, народжені із співстраждання. Це слова Пастиря, який несе біль свого народу у власному серці.

«Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христовий» (Гал. 6:2). 

У цей день ми дякуємо Вам за Вашу молитву. За Вашу мудрість. За Вашу тишу, у якій люди знаходять мир. За Вашу здатність навіть у найтемніші хвилини нагадувати українцям, що Господь не залишив Свій народ.

Сьогодні Україна живе між Голгофою і надією на Воскресіння. Але саме у такі часи особливо відкривається сила віри. «Світло у темряві світить, і темрява не огорнула його» (Ін. 1:5).

Ваше Блаженство! Ми знаємо, яким важким є Ваш хрест сьогодні. Це не лише відповідальність за Церкву. Це відповідальність за людські душі, які щодня шукають бодай краплю надії серед війни. Це молитва за полеглих. Це біль за живих. Це безсонні ночі разом із народом.

Але саме через це Ваше служіння стало для багатьох людей знаком того, що Бог поруч навіть у найтемнішу ніч.

Сьогодні Рівненська земля молиться за Вас. Моляться священники й монахи. Моляться військові. Моляться матері. Моляться діти. Моляться люди, які втратили рідних, але не втратили віри.

Нехай Господь укріпляє Вас Своєю благодаттю. Нехай святитель Епіфаній Кіпрський буде Вашим небесним заступником у хвилини втоми й випробувань. Нехай Пресвята Богородиця покриває Вас Своїм чесним омофором.

І нехай Господь дарує Вам многі й благі літа служіння Українській Церкві та нашому незламному народові.