joomla

 

231В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні свято св. великомученика Георгія, або  Юрія  Переможця. Вшануймо ж пам’ять святого Юрія, повчимося, духовно збагатимося від його мучениць­кого подвигу. Бо чим привертає він до себе серця віруючих? Передусім своєю самовідданістю, своєю мученицькою смертю, своїми стражданнями в ім’я Христове.

Всякий подвиг підкоряє наші серця, та особливо ж це буває тоді, коли він завершується перемо­гою християнських чеснот над людськими порока­ми.

Православна Церква оточує пам’ять св. великомученика Юрія урочис­тим богослужінням, в якому натхненно оспівує його страждання і смерть. “Як зірку великого світила, як сяюче сонце на тверді небесній, знаємо тебе і як перлину коштовну, як камінь блискучий, як сина дня, як доблесного серед мучеників, як поборника вірних у бідах – прославляємо тебе, справляючи пам’ять твою, Побідоносче Георгію” (стихира на вечірні).

Православне віруюче серце любить св. великомученика Георгія і за те, що він у своєму мученицькому подвигові виявив усю красу душі, втілив у собі чесноти, які є суттю душі християнина, – віру, надію та любов.

Він міг жити у великій шанобі й достатку, коли б відрікся від Христа. Однак він безбоязно сам оголошує себе християнином, терпить знущання, жахливі муки і, нарешті, вражений мечем, віддає своє життя за Христа. ‘’Хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її” (Мк. 8,35).

Його гріла палка любов до Христа. В ім’я цієї любові він відмовився від приємних для кожної людини земних радощів і насолод та не пошкоду­вав свого молодого життя.

Ми не лише прославляємо святого Георгія як носія духовної краси – ми ди­вимося на нього як на нашого вчителя. Чим ми можемо його наслідувати? Звичайно, не мученицьким подвигом: тепер до такого подвигу нікого з нас не кличе Господь.

На це запитання відповідає св. Іоан Золотоустий. “Ти кажеш, як тепер ми можемо наслідувати мучеників? Ти не бачиш перед собою розжаре­­­ного вугілля, але бачиш палаюче полум’я пристрас­­тей та гріховних жадань. Мученики долали розжаре­­­не вугілля, а ти перемагай вогонь плоті. Вони пе­ремагали дику звірину, а ти вгамовуй гнів, мовби дикого й лютого звіра. Вони встояли проти нестерпних скорбот, а ти подолай нечисті думки, що виходять із твого серця, і ти станеш наслідувачем мучеників”.

Святий Георгій Побідоносець переміг змія, що позбавляв життя бага­тьох людей, а ми з вами повинні перебороти дух церковного розділення і, об’єд­нані православною вірою, – єдиними устами і єдиним серцем – сла­вити Отця, Сина і Святого Духа. Церковне єднання є одним із каменів у міцній будові єдності нашого народу.

Святкуючи пам’ять св. Георгія Переможця, ми повинні перемагати всі зазіхання на порушення нашої єдності. Екуменізм – це не є відмова від віри апостольської, віри батьківської, віри православної, віри наших предків.

Екуменізм – це шлях пошуків єдності роз’єднаного християнства, єдності Церкви. Екуменізм – це переборення ворожнечі та ненависті братолюбством і християнською любов’ю. Екуменізм – це шлях до миру на землі.

Будемо ж благати людинолюбного Бога, щоб Він за молитвами святого Георгія Побідоносця зміцнив нас в однодумності та однодушності, подарував лю­дям Своїм силу і благословив усе людство миром.

Амінь!

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ