joomla

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!

Сьогодні ми урочисто святкуємо велике свято Христової Церкви – Преображення Господнє. Наближався час голгофських страждань Господа нашого Ісуса Христа. Господь знав, що Його страждання будуть великим випробуванням віри апостолів. Хоч ученики Христові бачили багато чудес, що їх творив Ісус Христос, а апостол Петро на запитання: “А ви за кого Мене вважаєте?” – твердо сповідаючи віру, сказав: “Ти є Христос, Син Бога Живого”, але Господь передбачав, що всі вони спокусяться, розбіжаться і залишать на Голгофі Його Самого.

Згадаймо, що сказали воскреслому Ісусу Христу еммауські супутники: “Ми ж сподівалися, що це Той, Хто має визволити Ізраїль”. Слова “ми ж сподівалися” свідчать про те, що ученики зневірилися в Ісусі Христі. На хресті їхній Вчитель видався їм не Сином Божим і не Царем Ізраїльським, який нібито повинен був визволити юдейський народ від римської неволі, а звичайною людиною.

Передбачаючи розчарування учеників, Ісус Христос хотів попередити їх, що Його страждання будуть добровільними. Вони потрібні для спасіння людського роду від гріха і смерті. Господь хотів переконати апостолів, що Його страждання не будуть ознакою Його слабкості. Коли в Гефсиманському саду ап. Петро буде намагатися захистити Його, Він скаже йому: “Чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він пошле на захист легіони ангелів”.

Господь попереджав апостолів, що Йому належить багато постраждати від язичників, бути вбитому і на третій день воскреснути. Ці слова Христові апостоли чи забудуть, чи не звернуть на них уваги. Як ми знаємо із Євангелія, апостоли не згадають їх після смерті Ісуса Христа і не повірять жонам-мироносицям, що Він воскрес, як обіцяв.

Для того, щоб утвердити віру апостолів під час Своїх страждань, Господь зробив їх свідками однієї надзвичайної події. Він преобразився перед ними, показавши славу Свого Божества. Для цього Ісус Христос взяв трьох апостолів: Петра, Якова та Іоана, піднявся на гору Фавор і став там молитися Богу Отцю. І коли Він молився, лице Його засяяло незвичайним світлом, одяг Його став білим як сніг і блискучим. В цей час явилися з того світу Мойсей та Ілля і стали говорити з Ним про Його страж­дання і смерть. Апостоли все це бачили і чули. І ось хмара осінила їх, і з хмари вони почули голос: “Цей є Син Мій Улюблений”. Голос був у той час, коли з Ісусом Христом вже не було ні Мойсея, ні Іллі.

Преображення Господнє настільки вразило апостолів, що ап. Петро в натхненні вигукнув: “Учителю, добре нам тут бути!” Ці слова свідчать про те, яке блаженство відчули апостоли під час Преображення Господнього.

Господь усе зробив для того, щоб віра апостолів не похитнулася під час Його страждань. І все ж таки і Преображення Господнє не допомогло апостолам. Настільки немічна людина через свою гріховність. Той же ап. Петро, який говорив “добре нам тут бути”, і що він не відречеться від Христа, навіть якщо всі відмовляться, і що він готовий за Христа навіть вмерти, – відрікся від Господа перед такою незначною людиною, як служниця.

Ось такою немічною є людська природа. Тому на прикладі ап. Петра свята Церква звертається до нас з такими словами: “О чоловіче, будучи плоттю, не хвалися!”

Який урок повинні ми зробити для себе з Преображення Господнього? Нам треба знати, що апостоли бачили на Фаворі не Божество, а лише славу Божества, світло. Божественна сутність недоступна людині. На горі Синай на прохання пророка Мойсея показати Своє лице, тобто Божество, Бог сказав, що людина не може побачити Божество і залишитися живою. Навіть погляду на сонце не може витримати людське око.

Святі Отці говорять, що апостоли бачили на Фаворі світло, але це світло не є “тварним”, тобто створеним. Воно не матеріальне. В Святому Письмі сказано: “Бог живе у світлі неприступному”.

Якщо Божество недоступне для людини, то чи може бачити вона славу Божу, тобто оце світло, в якому живе Бог? Ця слава, або світло, доступна людям. Славу Божества бачили апостоли на Фаворі, Мойсей – на горі Синай. Господь показував Свою славу і святим новозавітної Церкви. У світлі Божества перебувають ангели і душі померлих, яких Бог прийняв після смерті у Своє Царство. Заради того, щоб прийняти нас у Царство Слави, і прийшов на землю Син Божий Господь наш Ісус Христос. Те, що бачили на Фаворі апостоли і що вони там відчували, побачимо і відчуємо й ми у Царстві Божому, якщо будемо жити вірою за заповідями Божими. Господь обіцяє нам великі блага. Він сказав: “Радійте і весе­літься, бо велика нагорода буде вам на небесах”.

Який ще висновок треба зробити нам з Преображення Господнього? Нам, хто живе вірою в Бога і часто страждає, терпить всілякі біди, кажуть невіруючі люди: “Де ваш Бог?”, “Чому Він не захистить вас?” Преображення Господнє свідчить, що на землі ми, люди, бачимо не все те, що існує в дійс­ності. Ось і апостоли три роки були разом з Ісусом Христом, а не бачили слави Його Божества, аж поки Він не показав її трьом з них на горі Фаворі. Так і ми не бачимо Бога, але Він існує, і не тільки існує, а й піклується про кожного з нас.

Різними шляхами веде Господь нас до Царства Божого. Треба мати духовні очі, щоб бачити, як Він мудро і по-батьківськи піклується про спасіння наших грішних душ.

Навколишній світ, в якому судив нам Бог жити, – жорстокий, аморальний, багато неправди в ньому. Диявол намагається заманити у свої тенета різними засобами: і через новітні секти, які розпоясались у нас в Україні, і через псевдокультуру, якою нас “годують” кожний день, і через плотську розбе­щеність, пияцтво та наркоманію. А останнім часом диявол через своїх людей насмілився відкрито порочити Господа нашого Ісуса Христа і все святе.

Дорогі браття і сестри! Не спокушайтеся всім тим злом, що всюди оточує вас! Не зневіряйтеся у святій Церкві православній, як зневірилися у Христі Спасителі апостоли під час Його голгофських страждань. На Фаворі Господь показав Свою славу і силу не тільки трьом апостолам, а й нам усім. Прийде час, коли Господь переможе всяке зло у світі і знищить всіх антихристів “явленням пришестя Свого”. Йому слава на віки віків!


Амінь!

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет