Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 25 вересня 2012, 10:13

Перегляди: 1994

« І знову прийде судити живих і мертвих…»
(6 член Символу Віри)

Православна есхатологія – розділ догматичного богослів’я, котрий розкриває вчення Церкви про кінцеві долі світу і людини.

Нікео-Царгородський Символ Віри (молитва «Вірую»), котра ще називається коротким викладом догматичного вчення Православної Церкви, нагадує усім про те пророцтво Сина Божого на землі, котре відоме з Нового Завіту.

Як відомо, цей суд буде всезагальний (на відміну т.зв. приватного, або особистого суду над душею людською, котра розлучилася зі своїм тілом через смерть, що має місце до часу Останнього, або Страшного Суду). Сам Господь говорить, що коли Син Людський: «… сяде на Престолі слави Своєї, тоді зберуться перед Ним усі народи» (Мф.25.31-32). З цього приводу святий апостол Павло говорить: «Усім нам належить з’явитись перед судилищем Христовим, щоби кожному отримати відповідно тому, що він робив, живучи в тілі, добре чи зле» (2 Кор.5.10). Остання ж книга Нового Завіту пояснює нам ціль і мету Страшного Суду: «… щоби судимий був кожний за ділами своїми» (Одкр. 20.13).

Про те, що, власне, Син Божий буде Суддею вселенної, Він Сам чітко про це сказав: «Отець не судить нікого, але увесь суд віддав Синові» (Ін.5.22). Пояснюючи зміст Божої волі в ході цього Суду, Спаситель говорить далі: « … щоби шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує Отця, Який Його послав. Істинно кажу вам, - продовжує Христос,- хто слухає слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має життя вічне, і на Суд не приходить, а перейде від смерті до життя» (Ін .5.24). таким чином, ми бачимо, що людина, котра вірує в Христа, як істинного Сина Божого і, котра виконує заповіді Божі, буде оправдана на Страшному Суді.

Говорячи про хід самого Суду, Господь Ісус Христос вказує, що на ньому праведники будуть відокремлені від неправедних, подібно тому, як пастир відокремлює овець від козлів (Мф.25.32). Подібне ж порівняння порівнюється Спасителем в зборі урожаю пшениці і відсіянні від неї кукілю (Мф.13.30).
Справедливість Божого Суду буде полягати в неможливості приховати людиною, котра до цього часу буде піднята з своєї могили через з’єднання душі із своїм тілом, своїх діл і нерозкаяних гріхів (1 Сол.4.16-17). За слова Священного Писання, немає нічого таємного, щоб не виявилось на Страшному Суді перед Лицем праведного Судді (Рим.2.16). При цьому Господь буде судити не лише діла, але і слова (Мф.12.36), а також сердечні наміри (1 Кор..4.5).
Син Божий сповіщаючи про останній, всезагальний Суд, відкрив, також, і Закон, на основі якого буде звершуватись цей Суд. Святий апостол Яків називає його «законом свободи» (Як.2.12). Це означає, що цей Закон вільний від рабства гріху, бо Господь наш сказав: «Якщо в слові Моїм позостанетесь … то пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними» (Ін.8.31-32). Ось чому, власне, говорячи про майбутній всезагальний Суд, Христос говорить: «Хто цурається Мене і Моїх слів має суддю собі: слово, котре Я промовляв, воно буде судити його в останній день» (Ін.12.48).

Що ж, запитуємо себе, окрім віри в Христа, належить виконати, щоби мати оправдання на Страшному Його Суді? Бог, Котрий є Любов (1 Ін.4.8), через улюбленого Свого Сина заповідав віруючим в Нього не лише любити один одного, але навіть і ворогів, котрі також носять образ і подобу Божі (Мф.5.44). З цієї причини і апостол любові говорить: «Хто говорить: «Я люблю Бога», а ближнього свого ненавидить,- той не правдомовець: бо той, хто нелюбить свого ближнього, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить»? (1 Ін.4.20).

Зважаючи на це, Спаситель світу на Страшному Своєму Суді скаже праведникам: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від сотворення світу. Бо зголоднілим Я був і ви нагодували Мене; спраглим Я був і ви напоїли Мене; нагим Я був і ви зодягли Мене; хворим Я був і ви відвідали Мене; подорожнім Я був і ви прийняли Мене; у в’язниці Я був і ви прийшли до Мене» (Мф.25.34-40). А тим, хто не втілив в своєму житті і не виконав заповіді любові, справедливий Суддя скаже: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, дияволу і ангелам його уготований … І підуть ці в муку вічну, а праведники у вічне життя» (Мф.25.41,46). (Далі буде).

підготував: прот.Сергій Лучанін,
кандидат богословських наук,
викладач Рівненської Духовної Семінарії