joomla

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський і всієї Руси чудотворець

100fСвятитель Михаїл, перший митрополит Київський, за Іоакимівським літописом був сирійцем, за рештою літописів – болгарин, або серб. В 989 році він прибув з Корсуня разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира, який незадовго до цього прийняв Хрещення. На долю першого митрополита нашої Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно обходив новопросвічену Руську землю, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, закладаючи перші храми та духовні училища. В Ростові він заснував першу дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча і строгим ієрархом. Церква на землях Русі зберегла пам’ять про заслуги первосвятителя: в синодиках Київського і Новгородського Софійських соборів він по праву називається першоначальником.

Упокоївся святитель Михаїл в 992 році і був похований в Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в місті Києві. Приблизно 1103 року при святому ігумені Феоктисті ( пізніше святитель Чернігівський), мощі його були перенесені в Антонієві (Ближні) печери, а 1 жовтня 1730 року у Велику Печерську церкву Успіння Пресвятої Богородиці. На даний час нетлінні мощі святителя знаходяться в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Пам’ять святителя Михаїла свято шанується в нашому українському народі. Православний люд прославляє митрополита Михаїла як великого угодника Божого. Свята Церква щиро звертається до нього: Радуйся, Михаїле, великий ієрарше, Церкви нашої преславний первопрестольниче.

Священномученик Григорій, просвітитель Великої Вірменії

Svjatojj_ep._sshhmch._Grigorijj_Armjanskijj_prosvetitel_VelikojjСвященномученик Григорій, просвітитель Великої Вірменії, народився в 257 р. Він походив з роду парфянських царів Аршакидів. Батько святителя Григорія, Анак, домагаючись вірменського престолу, вбив свого родича царя Курсара, за що весь рід Анака був знищений. Григорія спас один родич: він вивіз младенця з Вірменії до Кесарії Кападокійської і виховав в християнській вірі. Змужнівши, Григорій одружився, мав двох синів, але скоро овдовів. Синів Григорій виховав в благочесті. Один з них – Орфан, пізніше став священиком, а другий – Аростан прийняв чернечий постриг і пішов в пустелю. Щоб загладити провину свого батька, що вбив батька Тиридата, Григорій став вірним слугою його. Царевич Тиридат любив Григорія, як друга, але не терпів його християнського віросповідання. Після сходження на вірменський престол він став примушувати свтого Григорія до відреченню вд Христа. Несхильність святого ожорсточила Тиридата, і він віддав свого вірного слугу на страшні муки: страждальця підвісили в низ головою з каменем на шиї, декілька днів обкурювали сморідним димом, били, знущались, примушували ходити в чоботях зі цвяхами. Під час цих стражданнь святий Григорій співав псалми. В темниці Господь зцілив всі його рани. Коли Григорій знову став перед царем неушкодженим і радісним, той здивувався і наказав повторити катувння. Святий Григорій перетерпів їх, сумніваючись, з попередньою рішучістю і достоїнством. Тоді його облили гарячим оловом і кинули в рів, переповнений ядовитими гадами. Господь же зберігав Свого обранця: ядовиті змії не пошкодили його. Одна благочестива жінка годувала його хлібом, таємно опускаючи поживу в рів. Святий Ангел, сходячи до мученика, підбадьорював його сили і підкріплював дух. Так минуло 14 років. За цей час цар Тиридат звершив ще один злочин: він замучив святу діву Рипсимію, старицю ігуменю Гаинанію і з нею ще 35 дів одного з малоазійських церков.

Свята мучениця Рипсимія

8de96b3e363dСвята Рипсимія разом зі своєю ігуменню і сестрами втекла до Вірменії, не бажаючи одружуватись з імператором Діоклетіаном ( 284 -305рр.), який спокусився її красою. Про це Діоклетіан повідомив вірменському царю Тиридату і запропонував йому або прислати Рипсимію назад, або самому одружитись з нею. Слуги царя розшукали втікачів і стали умовляти Рипсимію підкоритися волі царя. Свята відповідала, що вона, як і всі сестри обителі, заручена з Небесним Женихом і одружитись не може. Тоді з неба пролунав голос: « Дерзайте і не бійтесь, бо Я з вами». Посланці зі страхом втекли. Тиридат віддав діву на найжорстокіші катувння, під час яких їй відрізали язик, розсікли їй чрево, осліпили і умертвили, розрубавши її на частини. Ігуменя Гаинанія за те, що надихала Рипсимію мужньо терпіти знущання за Христа, разом з двома сестрами-інокинями була віддана на такі ж муки, після чого їм відрубали голову. Решту 33-х сестер порубали мечами і кинули тіла їхні на поживу звірям. Гнів Божий вразив царя Тиридата, а також тих його наближених і воїнів, хто брав участь у катуванні святих дів. Одержимі бісами, вони уподібнились диким вепрам, носились по лісам розривали на собі одяг і гризли власне тіло. Через деякий час сестрі Тиридата Кусародухті було сповіщено у сні: « Якщо не буде витягнутий з рову Григорій, цар Тиридат не зцілиться». Тоді наближені до царя слуги підійшли до рову і запитали: « Григорію, чи живий ти? Григорій відповідав: « Благодаттю Бога мого я живий». Потім вони вивели святого мученика зарослого, почорнілого і дуже висохлого. Але, як і раніше він був твердий духом.
Святий звелів зібрати останки замучених дів; їх з честю поховали, а на місці поховання побудували церкву. В цю церкву святий Григорій привів біснуватого царя і велів йому молитися до святих мучениць. Тиридат зцілився, розкаївшись у своїх злочинах проти Бога, і прийняв зі всім своїм домом святе Хрещення. Наслідуючи приклад царя, хрестився і весь вірменський народ. Стараннями святого Григорія був побудований в 301р. Ечміадзинський собор на честь Зішестя Святого Духа. В 305 році. Святитель Григорій вирушив в Кесарію Кападокійську і там був поставлений архиєпископом Леонтієм на єпископа Вірменії. За свої апостольські труди він отримав ім’я Просвітителя Вірменії. Святитель Григорій навернув до Христа також багатьох людей сусідніх країн – Персії та Асирії. Розбудувавши Вірменську Церкву, святитель Григорій прикликав до єпископського служіння свого сина, Аростана-пустельника, а сам пішов в пустелю. Святитель Аростан в 325 році був учасником Першого Вселенського Собору, що засудив єресь Арія. Святитель Григорій, пішовши в пустелю, упокоївся в 335 році. Десниця і частина його святих мощей зберігається нині в скарбниці Ечміадзинського кафедрального собору в Вірменії. За традицією Вірменської Апостольської Церкви, яка дійшла до наших днів, цією десницею Верховний Каталікос-Патріарх всіх вірмен благословляє святе миро під час мироваріння.  

Підготував прот. Миколай Капітула