joomla

 

З настанням Чотиридесятниці у православному середовищі подеколи доводиться чути побажання приємного постуДумається, що певною причиною тому послужило особливе молитвослів’я, яке лунає у храмах у перший день святої Чотиридесятниці. Одна вечірня стихира церковнослов’янською мовою починається зі слів «Постимся постом приятним, благоугодним Господеві…». Ось її повний текст у нашому українському перекладі.

Постімося постом благим, угодним Господу: бо істинний піст відвертає від гріха, стримує язик, вгамовує гнів, знищує похоті, наклепи, обман і клятвопорушення. Віддалення від усього цього є істинний піст – і благий, і угодний Богу.

Як бачимо, тут відсутній будь-який натяк на смак пісної їжі. Це не дивно: піст має своїм змістом утримання від різних життєвих зайвин, зокрема, насолоди ласощами та бажання чогось смачненького та вишуканого – всього того, що авва Дорофей у VI столітті визначав словом λαιμαργία («лемаргія» - у церковнослов’янському перекладі «гортанобісіє»).

Цікаво, що у згаданій стихирі взагалі не говориться про їжу: усю «приємність» у словах приведеної молитви направлено на відчуження злоби, стриманість язика тощо — тобто на все те, що з людського погляду ніяк не пов’язується зі словом «приємний». Ми говоримо про те, що утримання від усього непотрібного нам «корисно», але не говоримо, що нам від цього «приємно». Ми свідчимо про те, що нам від цього «спокійно», «радісно», але сказати «приємно» тут, здається, не зовсім доречно.

Усе це приводить нас до висновку, що це слово має інше смислове навантаження порівняно з його нинішнім розумінням. Приємно («приятно») тут значить прийнятне. Ким наш піст може прийматися, про яке прийняття тут йдеться мова? Відповідь випливає із зазначеного тексту: «приятним, благоугодним Господеві». Тому не випадково у кінці зазначеної стихири повторюється думка про те, що справжній піст угодний Господу.

«Дієтична» сторона поста обмежується найпростішими продуктами нетваринного походження без особливої різноманітності, без усіляких «постових» надуживань (не варто у дні посту пристрасно переглядати склад компонентів звичайних продуктів харчування, боячись дізнатися про наявність у них пів-відсотка «сухого молока», «яєчного порошку» чи інших подібних інгредієнтів).  Піст — час, коли в супермаркеті ми менше вибираємо і менше платимо: дух посту несумісний із приємностями, приміром, «пісних» екзотичних фруктів та інших "нескоромних" делікатесів.

У Святому Письмі слово «приємний» вживається вже у перших главах книги Буття. Воно повторюється в ідентичних виразах, які мають протилежну смислову спрямованість: «І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі» (Бут. 2.9); «І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане» (Бут. 3.6). Прийняття Єви не відповідало прийняттю Бога, що спонукало її до гріхопадіння, яке відбулося, фактично, внаслідок порушення заповіді посту в Раю.

Чи доречне вживання виразу «приємний піст» у наш час? Цілком. У церковному середовищі побажання «приємного посту» ніяк не ідентифікується з побажанням «смачного» (чим рясніють нині заголовки кулінарних рецептів пісної кухні). Називаючи піст приємним, ми свідчимо про те, що його вимоги щодо певних фізичних утримань та духовного вдосконалення для нас стають прийнятними і бажаними. Великий піст – час поступу до Пасхи, дорога особливого духовного пильнування. Бажаючи «приємного посту», ми тим самим висловлюємо наше побажання сприятливого проведення часу святої Чотиридесятниці та Страсної седмиці, супроводжуваного маленькими духовними перемогами, — доброго шляху до Світлого Христового Дня.

протоієрей Віталій Ейсмонт