joomla

images28 листопада, в день пам’яті преподобного Паїсія Величковського та святих мучеників і сповідників Гурія, Самона і Авива розпочинається сорокаденний Різдвяниий піст, зимова Чотиридесятниця, яким Свята Матір Церква готує своїх вірних чад до зустрічі величного свята Різдва Христового. Тому, починаючи час подвигу, шлях святого посту, пройшовши котрий ми з’єднаємось з Богомладенцем Христом, незайвим було б порозмірковувати: яку роль відіграє піст у житті людини-християнина і чи потрібно взагалі постити?

Щоб знайти відповіді на ці актуальні питання, найперше ми повинні звернутися за порадою до Священного Писання і Священного Передання. Що говорить стосовного цих питань Сам Господь і святі отці і Вчителі Церкви. Чого навчає нас та велика школа подвижників благочестя яких має, і котрими красується Святе Православ’я.

З перших сторінок святої Біблії ми дізнаємося, що піст був даний Богом людям ще в раю, до гріхопадіння. Господь сказав до першої людини - Адама: «…від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день коли ти з’їси від нього, смертю помреш» ( Бут. 2,17). Тобто, вже в цих словах ми бачимо вказівку на піст і бачимо, що порушення заповіді посту принесло людям смерть. Дотримання святого посту наближає людину до Бога, це ми можемо побачити із сторінок Священного Писання. Святитель Христів Димитрій, митрополит Ростовський говорить: « Хто не знає того, що Мойсей, постячи, сподобився розмовляти з Богом? Даниїл постом загородив вуста левів, три отроки постом загасили сили вогню?», ці, та багато інших прикладів із Старого та Нового Завітів вказують нам на важливість посту. Найперше потрібно пам’ятати про те, що Сам Господь Ісус Христос показав для нас важливість посту, коли перед Своєю проповіддю сорок днів постив. Господь казав, що рід цей ( диявольський) виганяється лише постом і молитвою, про що ми знаходимо підтвердження у Євангелії від Матфея ( Мф. 17,21). Постили також і святі апостоли, про що ми дізнаємось з книги Діянь Святих Апостолів: « Коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий сказав: « Відділіть Мені Варнаву та Савла для діла, на яке Я послав їх. Тоді вони, попостившись і помолившись та поклавши руки на них, відпустили їх» ( Діян. 13. 2 – 3). Також святий апостол Павло навчаючи вірних у посланні до Коринф’ян говорить про піст, як про одне з богоугодних діл: « …в усьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тіснотах, у ранах, у в’язницях, у вигнаннях, у трудах, у неспанні, в постах,…» ( 2 Кор. 6. 4-5).

Святі Отці і вчителі Церкви також говорять про важливість посту. Вони, за словами святителя Ігнатія( Брянчанінова), назвали піст основою всіх чеснот, тому що постом зберігається у належній чистоті і тверезості наш розум, в потрібній тонкості і духовності наше серце. Преподобний Єфрем Сирін навчає: « посту…радуються святі пророки, в ньому торжествують апостоли і мученики, тому що всі вони з невтомною ревністю подвизались в пості. Посту радіє і Господь наш, якщо тільки постимося з любов’ю, надією і вірою». Великій світильник Церкви святий Василій Великий навчає: « Піст - дар древній,.. нестаріючий, але такий, що постійно оновлюється і розквітає у всій красі. Піст оновлює младенців, робить ціломудрим юного, шанованим старця, бо сивина прикрашена постом, достойна поваги…Прийміть піст, здорові, - це охорона вашої небесної кріпості. Прийміть піст, хворі – це матір здоров’я…Піст посилає молитву на небо, стаючи для неї ніби крилами. Охоронці життя нашого – Ангели діяльніше перебувають з тими, хто душу свою очистив постом.

Слід відзначити і те що піст душевний не можливий без посту тілесного і піст тілесний не можливий без душевного. Бо при тілесному пості черево поститься від їжі і пиття, а при душевному пості душа стримується від злих помислів діл і слів, саме такий піст є справжнім, благоугодним Господу Богу. Преславний святитель Іоанн Золотоустий запитує: « Яка нам буде користь від посту…якщо язик наш віддається нестриманню, живиться їжею, сквернішою від м’яса псів, робиться жадібним, вивергає грязь? Ти постиш? Умилостив того, кого ти образив, ніколи не заздри брату, ні до кого не відчувай ненависті. Ти постиш? Не піддавайся марнославству».

Піст – необхідний засіб для нашого спасіння, навчає Святитель Феофан Затворник: « Нічого нема поза людиною, що входило б у неї і оскверняло її; але те, що виходить з неї, - те й оскверняє людину» ( Мк. 7, 15). Це місце і подібні до нього, … згадують зазвичай нелюбителі посту, вважаючи, що цим вони достатньо виправдовують своє небажання постити, всупереч уставу і порядку Церкви…, але при пості установлено стримання від деякої їжі не тому, що вона скверна, а тому, що цим стриманням зручніше досягається тонкість плоті, необхідна для внутрішнього успіху». Для свого заспокоєння деякі люди говорять: « Я іншим способом загладжу пропущені пости», або: « Для мене піст є шкідливим», чи: « Я попощу, коли захочу, а не у встановлені пости». Та перше вибачення є недоречним, тому що ще ніхто не примудрився без посту володіти своєю плоттю і зберегти як слід внутрішній стан. Друге також недоречне, тому що Церква – одне тіло, і бажання відокремитись в інших є противним для її влаштування. Відділити себе від спільних постанов Церкви можна лише виходом з неї, а член Церкви не може так говорити і вимагати такого.

Отже, розпочинаючи Різдвяний піст підкріпімо себе любов’ю Бога і ближніх, оскільки: «Піст тоді стане жертвою, приємною Богу, коли він буде прикрашений плодами любові», - говорить преподобний Іоанн Касіан Римлянин. Проведімо ж ці дні всесвітнього говіння з користю для своїх душ і тіл, та керовані Віфлеємською зіркою принесімо достойне покаяння і прославмо Народженого для світу Христа Спасителя.

підготував протоієрей Миколай Капітула,

магістр богослів’я, викладач РДС,

клірик Покровського собору, м. Рівне