joomla

Свята великомучениця Катерина

i400Свята великомучениця Катерина була дочкою правителя Александрії Єгипетської Конста під час правління імператора Максиміна( 305-313 рр.). Живучи в столиці елінської ученості, Катерина мала рідкісну красу і великий розум. Вона отримала блискучу освіту, вивчивши твори кращих античних філософів та вчених. Юнаки з найвідоміших родин імперії шукали руки прекрасної Катерини, але не один із них не став її обранцем. Вона повідомила батькам, що згідна вийти заміж за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі та мудрості.

Матір Катерини таємна християнка повела, її за порадою до свого духовного отця, святого старця, що творив молитвеник подвиг в усамітнені в печері неподалік від міста. Вислухавши Катерину, старець сказав, що він знає Юнака, Котрий перевершує її у всьому, тому що « краса Його світліша від сонячного сяйва, мудрість Його керує всім творінням, багатство Його розливається по всьому світу, але це не зменшує його, а лише примножує, висота роду його невимовна». Образ Жениха Небесного народив в душі святої діви гаряче бажання побачити Його. Істина до якої рвалась її душа, відкрилась їй. На прощання старець вручив Катерині ікону Божої Матері з Богомладенцем Ісусом на руках і звелів з вірою молитися до Цариці Небесної – Матері Небесного Жениха про дарування бачення Її Сина.

Катерина молилась цілу ніч і удостоїлась бачити Пресвяту Діву, Котра просила Свого Божественного Сина поглянути на Катерину, що схилила свої коліна перед Ними. Але Младенець відвертав Своє обличчя від неї, кажучи, що Він не може дивитись на неї, тому що вона безобразна, худорідна, убога і безумна, як і всяка людина не омита Святим Хрещенням і не закарбована печаттю Духа Святого. В глибокому смутку Катерина знову пішла до старця. Він з любов’ю прийняв її. Наставив у вірі Христовій, заповідав зберігати чистоту і цнотливість і безперестанно молитись, та звершив над нею таїнство святого Хрещення. І знову святій Єкатерині було видіння Пресвятої Богородиці з Младенцем. Цього разу Господь лагідно дивився на неї і дав їй перстень, заручив її з Собою.Тоді видіння закінчилось і свята прокинулась від сну, на руці в неї сяяв дорогоцінний перстень – дивний дар Небесного Жениха.

В цей час в Александрію прибув сам імператор Максимін. З цього приводу свято було особливо пишним і багатолюдним. Крім тварин приносились в жертву і люди. На смерть у вогні були приречені сповідники Христові. Свята любов до мучеників – християн і щире бажання полегшити їхню участь пробудили Катерину піти до головного жерця і владики імперії, імператора – гонителя Максиміна.

Назвавши себе свята твердо сповідала свою віру в Єдиного Істинного Бога і мудро викрила потьмарення язичників. Краса дівчини полонила правителя і він звелів скликати 50 вчених мужів імперії, але свята взяла верх над мудрецями, так що вони самі увірували в Христа. Свята Катерина осінила мучеників хресним знаменням, і вони мужньо прийняли смерть за Христа і були спалені за наказом імператора.

Максимін, не надіючись більше переконати святу, спробував її спокусити обіцянкою багатства і слави. Отримавши гнівну відмову, розгніваний імператор наказав жорстоко мучити святу, а потім кинути в темницю. Імператриця Августа, котра багато чула про святу Катерину, забажала бачити її. Умовивши воєводу Порфирія із загоном воїнів супроводжувати її. Августа прийшла у темницю. Імператриця була вражена силою духу святої Єкатерини, обличчя якої сяяло Божественною благодаттю. Свята мучениця розкрила для тих, що прийшли до неї у в’язницю християнське вчення і вони увірували в Христа.

На наступний день мученицю знову привели на судилище, де під загрозою колесування запропонували їй відректись від Христа і принести жертву язичницьким богам. Свята неухильно сповідала християнську віру і сама підійшла до колеса, але Ангел сокрушив зброю страти, і вони розлетілись на куски, перебивши багатьох язичників. Побачивши це чудо імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед всіма сповідали свою віру в Христа і їм відрубали голову. Максимін спробував знову спокусити святу мученицю, запропонувавши їй шлюб, і знову отримав відмову. Свята Катерина твердо сповідала вірність своєму Небесному Жениху – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката. Мощі святої мучениці були перенесені Ангелами на синайську гору. В шостому столітті за одкровенням були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені у новозбудований храм синайського монастиря, який був побудований імператором Юстиніаном ( 527-565 рр.). Пам’ять святої великомучениці Катерини урочисто вшановується на наших землях ще з часів Древньої Русі. Свідченням цьому є велика кількість храмів освячених на честь святої Єкатерини. Один з найбільш відомих Катеринівський храм ( нині кафедральний собор) в Чернігові, де зберігається ікона з частиною мощей великомучениці. По особливому пам’ять святої великомучениці Катерини вшановується і в славному Києво-Михайлівському Золотоверхому монастирі оскільки один із приділів Михайлівського собору освячений на честь цієї святої.

Святий великомученик Меркурій

defaultСвятий великомученик Меркурій, був скифом за походженням, служив воїном в римській армії. Нечестиві імператори Декій ( 249 – 251 рр.) і Валеріан ( 253 – 259 рр.) видали закон, що наказував всім римським громадянам поклонятися язичницьким богам і засудив на смерть християн.

В цей час на римську імперію напали варвари, і імператор Декій виступив у похід з великим військом. В одній битві святому Меркурію явився ангел Господній і подав йому меч зі словами: « Не бійся, сміло йди на ворогів. Коли переможеш, не забудь Господа Бога твого». З цим мечем святий воїн пройшов через варварські полчища, знищив множество ворогів і вбив самого царя варварів, забезпечивши римлянам перемогу. Вдячний імператор щедро винагородив святого Меркурія за хоробрість і зробив його воєначальником.

Святому воїну, що отримав великі почесті і багатство, знову явився Ангел Господній, нагадуючи йому, Ким була дарована перемога і закликаючи на служіння Господу. Святий згадав, що і батько його, Гордіан, сповідував християнську віру, хрестився і всією душею прагнув до Христа. Він відмовився брати участь в торжествах присвячених язичницьким богам. Відкрито назвавши себе християнином, Меркурій кинув до ніг імператора воїнський пояс і мантію і відмовився від усіх почестей. В темниці святому знову явився Ангел Господній, укріпив його і закликав мужньо перетерпіти всі страждання за Христа.

Святого мученика розтягнули над вогнем, різали ножами. Били плітками так, що кров з його ран гасила вогонь. Але кожного разу, коли його кидали в темницю помираючого від ран, святий Меркурій отримував від Господа повне зцілення, утверджуючи перед нечестивими велику силу віри Христової. Засуджений на смертну страту, святий сподобився видіння Самого Господа, Який обіцяв йому визволення від мук. Великомученику Меркурію відрубали голову в Кесарії Кападокійській. Його святе тіло благо ухало миром і фіміамом, подаючи зцілення багатьом хворим.

Вже після смерті своєї воїн Христів, з’єднавшись з Церквою Небесною, послужив військову службу на благо Церкви земної. За молитвою святителя Василія Великого перед іконою пресвятої Богородиці про звільнення християн від гонителя християнської віри Юліана відступника ( 361 -363 рр.) Заступниця роду християнського послала святого воїна Меркурія як поміч від Церкви торжествуючої для Церкви войовничої. Образ святого великомученика Меркурія, зображений на іконі поряд з образом Пречистої Богородиці, став невидимим, а потім знову показався з закривавленим списом.

В цей самий момент Юліан Відступник був проколотий на Перській війні списом невідомого воїна, який відразу став невидимим. Окаянний Юліан, помираючи, вигукнув: « Ти переміг, Галилеянин!».

Святий мученик Меркурій Смоленський

123456Святий мученик Меркурій Смоленський був слов’янином, родом, ймовірно, з Моравії, потомком княжого роду. Вихований в Православ’ї, святий Меркурій з ревності до істинної віри пішов зі своєї вітчизни на Русь і служив у війську смоленського князя. Святий воїн таємно вів подвижницьке життя – був строгим посником, дівствеником, проводив ночі в молитві духовно приготовляючи себе до страждань за віру Христову. В 1239 році полчища татар, які підкорили вже багато руських міст, підійшли до Смоленська. Це загрожувало руйнуванню міста. Паламар, який молився вночі перед Смоленською іконою Божої Матері, почув голос Цариці Небесної, який наказував йому розшукати святого воїна і сказати йому: « Меркурій! Іди на битву воєнну , Владичиця кличе тебе». Воїн прийшов в собор і сам почув голос Пречистої Діви, що посилав його на битву з ворогом і обіцяв Небесну допомогу.

Воїн Христів тієї ж ночі вирушив у татарський стан. Там він вбив у поєдинку начальника татарського війська, велетня, який володів великою силою. Вбивши його святий вступив у смертний поєдинок з всім ворожим військом закликаючи Ім’я Боже і Пречистої Богородиці. Святий Меркурій з Божою допомогою перебив безліч ворогів, а сам прийняв смерть у бою від сина вбитого ним воїна.

Жителі Смоленська, спасенні чудесним заступництвом Господа і Пресвятої Богородиці з честю поховали тіло воїна Меркурія. Вже з 1509 року жителі Смоленська називають Меркурія головним своїм заступником.

Преподобний Меркурій Києво-Печерський

s1437002tПреподобний Меркурій Києво-Печерський належить до великого сонму преподобних отців Печерських, невтомних молитвеників за Українську землю. Як і про більшість Києво-Печерських подвижників про нього залишилось дуже мало відомостей. Відомо, що він подвизався в Дальніх печерах у XIV столітті, був строгим посником і провадив аскетичне життя. Преподобний був поєднаний великою духовною любов’ю з преподобним Паїсієм, і після смерті вони були покладені в одному гробі. Звершивши сповнене подвигів праведне житіє преподобний Меркурій відійшов до Господа, похований в Дальніх печерах преподобного Феодосія.

Свята наша Церква радіє і торжествує згадуючи пам'ять цього покровителя Української землі.

підготував протоієрей Миколай Капітула,

магістр богослів’я, викладач РДС,

клірик Покровського собору, м. Рівне