joomla

Ікона Божої Матері, звана «Знамення»
znamenieІкона Божої Матері « Знамення», зображає Пресвяту Богородицю, у сидячому положенні. Цариця Небесна молитовно піднімає свої руки; на грудях в Неї, на фоні круглого щита ( або сфери) – благословляючий Божественний Младенець – Спас-Емануїл. Таке зображення Богоматері відноситься до числа найперших Її іконописних образів. В усипальниці святої Агнії в Римі є зображення Богоматері з простертими в молитві руками і з Младенцем, Який сидить на Її колінах. Це зображення відноситься до IV ст. Крім того відомий древній візантійський образ Богоматері « Нікопеї», VI ст., де Пресвята Богородиця зображена сидячою на троні. Вона тримає обома руками овальний щит з образом Спаса-Емануїла. Ікони Божої Матері, відомі під назвою « Знамення», з’явились на Русі в ХІ-ХІІ стт., а називатися стали так після чудесного знамення від Новгородської ікони, яке сталося в 1170 році.

Цього року об’єднані війська руських удільних князів, керовані сином суздальського князя Андрія Боголюбського, підійшли до стін Великого Новгороду. Новгородцям залишалося лише одне - уповати на Божу поміч. Дні і ночі молились вони, благаючи Господа не залишати їх. На третю ніч почув архієпископ Новгородський Ілля дивний голос, що наказував йому взяти з церкви Спаса Преображення, Ілліній вулиці образ Пресвтої Богородиці і винести його на міську стіну. Коли ікону переносили, вороги випустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них встромилась у іконописний лик Богородиці. З очей Її витекли сльози, та ікона повернулась ликом до міста. Після цього Божественного знамення ворогів охопив незрозумілий страх, вони стали вражати один одного , а підбадьорені Господом новгородці безстрашно поспішили в бій і перемогли.

На згадку про чудесне заступництво Цариці Небесної архієпископ Ілля тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої матері, котре і до нині святкується Православною Церквою на наших землях. Афонський чернець – ієромонах Пахомій Логофет, який був присутній на святкуванні на честь цієї ікони на Русі, написав на це свято два канони. На деяких Новгородських іконах Знамення, крім Богоматері з Предвічним Младенцем, зображаються і чудесні події 1170 року. Чудотворна ікона 186 років після цього явлення знаходилась в тій же церкві Спаса Преображення на Ілліній вулиці. В 1356 році для неї був побудований храм Знамення Пресвятої Богородиці, який став собром Знаменського монастиря.

Святий великомученик Яків Персянин

defaultНародився у IV ст. в благочестивій християнській сім’ї, багатій, знатній. Жінка його теж була християнкою. Дітей своїх подружжя виховало в благочесті, прищеплюючи їм любов до молитви і Священного Писання. Яків займав високу посаду при дворі перського царя Іздегерда ( 399-420 рр.) і його преємника Варахрана ( 420-438рр.). В одному з військових походів Яків, спокушений царською милістю, забоявшись визнати себе християнином приніс жертву ідолам. Дізнавшись про це, жінка і мати у глибокому відчаї написали йому листа, в якому докоряли йому і закликали покаятись. Отримавши послання, Яків усвідомив тяжкість свого гріха і, і уявив собі весь жах відречення від нього не тільки рідних, але й Господа Бога. Він став гірко плакати і благати Всевишнього за прощення. Соратники його, почувши, що він молиться Господу Ісусу Христу, донесли про це царю.

На допиті святий яків, укріпившись духом, мужньо сповідав свою віру в Єдиного Істинного Бога. Ніякі умовляння царя відректись від Христа не змогли похитнути його. Цар наказав віддати святого на смерть. Мученика поклали на плаху і відсікли по черзі пальці на руках і ногах, потім руки і ноги. Протягом катування святий яків безперестанно підносив до Господа подячні молитви за те, що Він дав йому можливість в тяжких муках спокутувати сподіяний гріх. Стікаючому кров’ю мученику відрубали голову.

Підготував прот. Миколай Капітула