joomla

Мені, як священику, часто приходиться розмовляти з людьми на тему людської долі. Із власного досвіду бачу, що люди, які не ведуть церковний спосіб життя, не розуміють, що справа їхнього спасіння залежить не лише від Бога, а й від них самих. Вони кажуть: «що має бути – те буде», «від долі не втечеш» і таке інше. У такому випадку, Бог-Творець не був би справедливим, бо слідуючи такій логіці, якщо людина пиячить – то їй так «написано», якщо лінивий – то така його доля… Мій знайомий намагався напоумити чоловіка, щоб той не пиячив, адже той тільки поховав свого друга, що отруївся алкоголем. Та він йому відповів: «товариш помер не тому, що отруївся, а тому, що йому так «назначено».

Коли людина приходить на світ, то Господь готує їй місце в раю, а диявол в пеклі. Як вчать святі отці, Бог завжди першим робить крок до людини з надією, що вона піде йому на зустріч. Згадаймо Адамове гріхопадіння. Господь знав, що Адам згрішив і де він знаходиться, але, сподіваючись на його розкаяння, промовляє: «Адаме, де ти». Так само, коли Каїн вбив свого брата Авеля, Господь промовив до нього: «Каїне, де брат твій».

В Новому Заповіті про участь людини в її долі красномовно свідчить заклик Христа: «Хто хоче йти за мною нехай зречеться себе...», або, «Хто хоче бути досконалим…». Сучасники Ісуса Христа мали однаковий шанс або стати Його учнями або розпинателями. Із передання нам відомо, що дерево, на якому вішався Юда Іскаріотський, прогнулось, даючи шанс зраднику покаятись, та він підігнув ноги й довершив свій диявольський задум.

Перша Заповідь Закону Божого гласить: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів окрім мене». Це означає, що ми повинні вірити в Єдиного Бога Творця і жити по вірі так, як вчить нас Свята Церква. Та на жаль сьогодні ми маємо багато охрещених та мало просвічених істинною вірою. В Бога вірять усі (крім безумних, як свідчить Писання), та по вірі мало хто живе. В Писанні сказано, що біси теж вірять, що Бог є, вони це знають, але волі Божої не творять. Отже, фаталізм, або віра у призначення долі, не сумісний з праведним життям. Не намагаймося приспати свою совість і свій гріх різними людськими домислами, а рушаймо на заклик Христа йти до Царства Божого через покаяння.

Протоієрей Василь Сидорук,

магістр релігієзнавства,

настоятель Воскресенської парафії

с. Бригадирівка

Радивилівського благочиння